«Ми 25 років будували країну, де цілі регіони були в інформаційному та культурному просторах інших держав», – заявив письменник Андрій Курков під час свого виступу на Міжнародній конференції «Сучасні українсько-турецькі відносини: прискорення через чорноморський діалог», що відбулась 11 грудня 2015 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка.
Розповідаючи про літературні контакти як засіб поглиблення взаєморозуміння між Україною і Туреччиною, письменник наголосив на необхідності популяризації класичної і сучасної української літератури в Туреччині. І в цьому він вбачає виняткову роль університетів, освітніх і наукових установ та культурних центрів.
«Лише через налагодження культурного діалогу можливе зміцнення політичного співробітництва України з іншими державами», – переконаний Андрій Курков. Адже, за його словами, культура – це інструмент налагодження взаємовідносин між народами і саме завдяки їй люди долають страх і ксенофобський настрій.
Професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Сергійчук зосередив увагу учасників конференції на історичних традиціях взаєморозуміння як бази зміцнення українсько-турецьких міждержавних відносин на сучасному етапі.
«Сьогодні відомо про існування 1400 документів, написаних староосманською мовою про січове козацтво на території Туреччини. Ці документи яскраво ілюструють українсько-турецькі відносини часів козацтва», – зазначив Володимир Сергійчук.
Гортаючи сторінки історії України, учений наголосив на зовнішньополітичній діяльності українських гетьманів, яка була безпосередньо пов’язана із Туреччиною.
«Іван Брюховецький, Петро Дорошенко, Іван Мазепа поступово провадили тонку дипломатичну лінію на відновлення зв’язків України з Туреччиною. Ще одним яскравим прикладом відносин між обоми країнами є той факт, що Пилип Орлик складав «Першу українську Конституцію» на турецькій території», – зауважив професор Володимир Сергійчук.
Про викладання турецької мови в Україні як необхідну складову налагодження міжкультурного співробітництва України й Туреччини йшлося у виступі Генерального секретаря Платформи академічних досліджень Таркана Тектена (Анкара).
«Досліджуючи питання викладання турецької мови в Україні, я знайшов багато творів, пов’язаних із турецькою мовою та літературою. Це були праці слов’янських лінгвістів, якими досі послуговуються турецькі дослідники», – відзначив турецький лінгвіст.
За словами Таркана Тектена, спочатку викладання турецької мови розпочалося в Одесі, згодом – у Харкові, Києві, Кракові (Польща), а з 1919 році у Львові, зокрема Львівському національному університеті імені Івана Франка.
«Львів був торговим осередком і для Близького Сходу, і для Середньої Азії. У Львові завжди проживало багато представників різних національностей. Відтак, виникла й природна потреба у вивченні мови», – розповів мовознавець.
Таркан Тектен вважає питання викладання, поширення і популяризації турецької мови в Україні актуальним і на сьогодні, адже Україна завжди займала важливе місце у розвитку тюркології.
Нагадаємо, що вивчення східних мов у Льввському університеті розпочалося після 1817 року спершу на теологічному, а згодом на філософському факультетах. Двадцяті роки XX ст. стали періодом розквіту львівського сходознавства. В Інституті сходознавства при гуманітарному факультеті у 1938 році функціонувало 9 кафедр, на яких викладали 35 східних мов. Однак Друга світова війна завдала великої шкоди львівському сходознавству. І лише за незалежної України з ініціативи Яреми Полотнюка у 1992 році знову почали викладати східні мови. Завдяки зусиллям уже покійного професора Ярослава Дашкевича в Університеті було запроваджено вивчення турецької мови та літератури.
Сьогодні кафедра готує випускників із п’яти спеціальностей: «арабська мова та література», «перська мова та література», «японська мова та література» й «турецька мова та література», а з вересня 2015 року здійснено перший набір на спеціальність «китайська мова та література». У 2014 році вперше набрали на І курс 12 осіб, які виявили бажання вивчати турецьку мову, і відкрили спеціальність «турецька мова і література».
Загалом студенти Львівського університету мають змогу вивчати понад 30 іноземних мов, із них більше десяти – східні мови.
