18 листопада 2018 року зала Національного академічного драматичного театру імені Марії Заньковецької приймала ювілейний концерт легендарного університетського колективу – Народного ансамблю пісні і танцю «Черемош». Заснований у 1963 році, колектив уже 55 років тріумфально підкорює не лише українські, але й іноземні сцени.
Окрім чудового виступу самих черемошан, яскравою особливістю концерту були неймовірні ведучі, які майстерно підтримували святкову атмосферу вечора, – заслужені артисти України Наталія Лісова та Василь Коржук.
Привітали учасників колективу і почесні гості свята – Ректор Львівського національного університету імені Івана Франка, член-кореспондент НАН України, професор Володимир Мельник, директор департаменту освіти і науки Львівської ОДА Любомира Мандзій, віце-консул почесного консульства Республіки Болгарія у Львові Михайло Гук та голова львівського товариства «Гуцульщина» Василь Коржук. Усі вони висловили щире захоплення творчістю Народного ансамблю пісні і танцю та побажали йому подальшого успішного розвитку.
А дотеперішня історія успіху «Черемошу» – справді захоплює! Як відомо, виникнення колективу пов’язане з виступом у Львові народного фольклорно-етнографічного ансамблю «Веснянка» Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Після цього концерту у Львівському університеті теж загорілися бажанням створити щось таке ж «бурхливе», «живе» і «щире». Тому такими бажаними гостями на ювілейному концерті «Черемошу» були учасники сучасного складу «Веснянки» разом із художнім керівником Ярославою Народенко. З вітальним словом виступив і голова громадської організації «Друзі Черемошу» Віктор Герасимович.
Кожна пісня, кожен танець, кожна мелодія, яку представили черемошани під час святкового дійства, була просякнута справжнім натхненням – тим, що відрізняє високе мистецтво від тенденційної творчості.
В ансамблі кажуть: «Черемошанському роду – нема переводу!». Концерт зібрав майже всі покоління неймовірного колективу, який понад півстоліття робить величезний внесок у розвиток української культури. Як зазначають самі учасники ансамблю, «грандіозність події вкотре підтвердила те, що не важливо, скільки тобі років, не важливо, чи ти танцюєш, чи співаєш, чи граєш на якомусь музичному інструменті, важливим є лише те, що у серці живе особливий черемошанський запал, який не згасне ніколи, бо ж «бути черемошанином – це навіки!»
