Ухвала
Міжнародного наукового конґресу «Іван Франко: дух, наука, думка, воля»
(до 150-річчя від дня народження)

Проект

Усвідомлюючи

– видатну роль Івана Франка в українському культуро- та націєтворенні, його вирішальний багатовимірний вплив на інтелектуальну, естетичну та політичну модернізацію українства, неперебутню культурно-історичну вартість та актуальність мистецьких, наукових і філософських здобутків письменника-мислителя;

– сучасний стан і проблеми подальшого розвитку франкознавства;

– реальний стан і статус української мови й культури на сучасному етапі їхнього розвитку;

– незаперечну необхідність виконання заходів щодо вивчення та популяризації духовної спадщини Івана Франка, які передбачає Указ Президента України № 727/2006 «Про заходи щодо вивчення та популяризації духовної спадщини Івана Франка» від 27 серпня 2006 року;

– відповідальність української академічної спільноти за здійснення цих першочергових завдань.

Учасники Міжнародного наукового конґресу «Іван Франко: дух, наука, думка, воля» (до 150-річчя від дня народження) (Львів, 27 вересня – 1 жовтня 2006 року) сформулювали низку пропозицій, що охоплюють широкий спектр організаційних, наукових, освітніх та культурних проектів.

1. Створити у Львівському національному університеті імені Івана Франка Координаційний  центр  франкознавчих  досліджень,  покликаний узгоджувати, спрямовувати та організовувати наукову діяльність учених з України та з-поза її меж.

2. Забезпечити цілеспрямовану підготовку висококваліфікованих науковців у ділянці  франкознавства  (текстологів,  бібліографів,  джерелознавців, літературознавців, лінгвістів, істориків, політологів, економістів тощо).

3. Розробити й зреалізувати впродовж 2007-2009 років Державну програму з формування та кодифікації джерельної бази академічного франкознавства, яка передбачатиме:

а) цифрове фотокопіювання архіву Івана Франка;

б) створення повного корпусу франківської бібліографії та анотованого каталога особистої бібліотеки Івана Франка;

в) електронне видання основних періодичних видань, у яких опубліковано твори Івана Франка;

г) репринтне видання основних прижиттєвих збірок творів Івана Франка.

4. Підготувати та опублікувати нове, виправлене і доповнене видання збірника «Іван Франко: Документи і матеріали», повний корпус мемуарної франкіани, наукову біографію Івана Франка.

5. Провести 2007 року науково-практичні конференції з проблем підготовки Повного академічного зібрання творів Івана Франка та персональної енциклопедії «Іван Франко».

6. Підготувати і провести в межах 14 Національної книжкової виставки-ярмарку «Форум видавців» усеукраїнську акцію «Час читати Франка», а також за сприяння Міністерства освіти і науки України, Міністерства культури та туризму України проводити щорічний Всеукраїнський конкурс читців художніх текстів Івана Франка.

7. Розробити та запровадити концептуально новий підхід до викладання творчості Івана Франка у середній та вищій школах, а також програму заходів щодо популяризації його духовної спадщини в Україні та поза її межами з широким використанням телебачення, радіомовлення, кіно, звертаються з проханнями:

– до Кабінету Міністрів України:

1) передбачити в Державному бюджеті України на 2007-2013 роки фінансування підготовки і видання Повного академічного зібрання творів Івана Франка та персональної енциклопедії «Іван Франко» (відповідно до Указу Президента України № 727/2006 від 27 серпня 2006 року);

2) залучити групу провідних українських науковців до опрацювання «Положення про Національну премію України імені Івана Франка», яку присуджувати за видатні заслуги у гуманітарних та суспільно-політичних науках, а також значний внесок у перекладацьку діяльність та популяризацію творчості Івана Франка за межами України;

3) створити Національний комітет із присудження цієї премії та Преміальний фонд.

– До Міністерства освіти і науки України:

1) ініціювати та підтримати заходи, спрямовані на глибше й повніше вивчення біографії і творчої спадщини Івана Франка в середній та вищій школах;

2) сприяти проведенню у Львівському національному університеті імені Івана Франка постійного загальноукраїнського міждисциплінарного науково-методологічного семінару з актуальних проблем франкознавства;

3) налагодити регулярне видання (з періодичністю принаймні двічі на рік) міжвідомчого наукового збірника «Іван Франко: Статті і матеріали», що його започаткував академік Михайло Возняк.

– До Національної академії наук України:

забезпечити створення джерельної бази академічного франкознавства (електронної версії архіву Івана Франка; франківської бібліографії й анотованого каталога особистої бібліотеки Івана Франка; періодичних видань, у яких опубліковано його твори, та прижиттєвих збірок Івана Франка) і уможливити доступ до неї.

– До Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної ради з питань культури і духовності при Президентові України

1) розробити довготермінову високоякісну програму популяризації духовної спадщини Івана Франка у державних засобах масової інформації та забезпечити її реалізацію;

2) вимагати від усіх суб’єктів українського інформаційного простору відповідальності за свідоме паплюження національних символів та життя і творчості знакових постатей української культури, умисну публікацію провокаційних матеріалів, які свідомо розпалюють суспільну ворожнечу.

 Учасники Конґресу

Львів,

Львівський національний університет

імені Івана Франка,

29 вересня 2006 р.

 Учора Конґрес завершив свою роботу у Львові

Учора відбулося засідання круглого столу «Іван Франко у XXI сторіччі».

Його учасники обговорювали перспективи наукового проекту «Франківська енциклопедія», яка міститиме статті про поетичні та драматичні твори, естетичні погляди Івана Франка. Як сказав Євген Нахлік, нині активна робота ведеться лише над першим томом. Професор Леонід Рудницький(США) запропонував видати один том англійською мовою, бо зацікавлення до Великого Каменяра у світі постійно зростає.» Видання енциклопедії – благородна справа, яку слід довести до кінця. Це має бути тяглість у пориві», – наголосила Роксолана Зорівчак.

Дискусія виникла навколо питання про Державну премію України імені Івана Франка.

Багато присутніх науковців погодилися з професором Григорієм Штонем, який сказав, що не може одночасно існувати премія імені і Шевченка, і Франка.

Погодилися вчені , мабуть, у тому, що ці премії не слід порівнювати; Франківська не повинна повторювати Шевченківську, але за рівнем вони мають бути тотожні; присуджувати їх слід за різні види діяльності – премію імені Івана Франка – за здобутки у науці, журналістиці та перекладацькій справі.

І ще одна проблема, яку обговорювали на вчорашньому круглому столі стосувалася сучасних принципів викладання та популяризації творчості Івана Франка у середній та вищій школах. Думки промовців зійшлися на тому, що потрібно формувати національно свідомого громадянина під час вивчення творчості Каменяра, і починати це варто ще в дошкільних закладах. Для того, аби слово Івана Франка було знайоме і близьке кожному, необхідно подбати про методичне забезпечення дітей та їхніх наставників.У школах варто вивчати творчість Франка не лише на уроках української літератури, але й зарубіжної, адже Великий Каменяр – ще й визнаний перекладач.

На останньому пленарному засіданні підсумували зроблене: на Конґресі працювало 26 секцій, відбулися два круглі столи, його учасниками стали 497 науковців із сімнадцяти країн світу.

Результатом співпраці було прийняття Ухвали Міжнародного наукового конґресу «Іван Франко: дух, наука, думка, воля», яка декларує необхідність продовження роботи з популяризації творчості українського генія не тільки на теренах нашої країни, але й за кордоном. Йдеться про заснування Національної премії імені Івана Франка у царині суспільних і гуманітарних наук, запровадження в університетах країни спеціалізації «Франкознавство». Йшлося і про відповідальність за свідоме паплюження національних символів, зокрема, особистості й творчості Каменяра.

Провідні франкознавці отримали з рук ректора Львівського національного університету імені Івана Франка Івана Вакарчука ювілейне видання «Іван Франко. Вибрані твори» і ювілейні медалі»150 років від дня народження Івана Франка». Нагороди отримали: Леонід Рудницький (США), Володимир Косик (Франція), Алдона Васіляускєне (Литва), Микола Жулинський, Іван Драч, Олександра Сербенська, Роксолана Зорівчак, Іван Денисюк (Україна) та інші.

У своєму виступі Роланд Франко – внук генія – зазначив, що Конґрес величний своєю духовністю, інтелектуальністю, щирістю. Він наголосив на тому, що Іван Франко не повинен бути об’єктом уваги лише в дні його ювілеїв. Титан праці і думки має жити з нами і вчити нас повсякчас, зокрема, і як могутня єднальна постать нації.

Іван Олександрович Вакарчук висловив щиру подяку всім його учасникам і організаторам. «Іван Франко – абсолютна інваріанта нашого духовного життя. Ми горді, що маємо Франка», сказав він.

Учора велика група учасників та гостей Конґресу вирушила на Гуцульщину. Вони побувають у місцях, пов’язаних з життям і творчістю Івана Франка – у Коломиї, у селі Криворівні, зокрема у Літературно-меморіальному музеї Івана Франка, у селищі Верховина, де відбудеться засідання краєзнавчої секції Конґресу, відвідають Чорногірський географічний стаціонар Львівського національного університету імені Івана Франка.

Сьогодні інша група учасників Конґресу побуває у меморіальному комплексі у селі Нагуєвичі Дрогобицького району, де народився великий Каменяр.

Учасники та гості Конґресу побували також у Львівському літературно-меморіальному музеї Івана Франка, поклали квіти на могилу Великого Каменяра на Личаківському цвинтарі у Львові.

Родом із «Франкової кузні»

П’ятдесят років тому, 27 серпня 1956 року, студенти Львівського університету, зокрема, учасники літературної студії «Франкова кузня», зібралися біля пам’ятника Великому Каменяреві на могилі Івана Франка на Личаківському цвинтарі. Це був перший у Львові (а може, й у всій Україні) несанкціонований мітинг студентської молоді, присвячений 100-річчю від дня народження Великого Каменяра і Вічного Революціонера. Від цієї генерації «п’ятдесятників» – студентів Львівського університету, вихованців літературної студії «Франкова кузня» – молодих поетів, прозаїків, літературних критиків, журналістів, науковців пішов подальший процес, що незабаром вилився у майбутній всеукраїнський рух «шістдесятництва». Ось чому правомірний заголовок до цього допису і цього історичного вже фотознімка – «Родом із «Франкової кузні».

Олег Васюков,

кандидат філософських наук, доцент,
член Національної спілки журналістів України,
колишній учасник студентської літературної студії
«Франкова кузня» і співавтор всіх старих випусків її
«Альманаху»(1954, 1956, 1958 рр.).

Відгуки учасників конґресу

© Львівський національний університет імені Івана Франка вул. Університетська 1, Львів, 79000 E-mail: webmaster@franko.lviv.ua