Духовний спів у стінах Університету

 

17 вересня на «Університетські творчі зустрічі» завітав хор Вроцлавського Університету «Gaudium».

У Львівському національному університеті імені Івана Франка у 2005 року започатковано «Університетські творчі зустрічі», які сприяють популяризації національних цінностей українського та інших народів. У рамках «Університетських творчих зустрічей» окреслилися рубрики: «Світ українською», «Тексти і звуки», «Їх смерть життя розбудить у народі», «Мистецтво молодої еліти», »Особистості», «До джерел духовності».

Саме у рамках рубрики «До джерел духовності» в нашому Університеті виступав хор Вроцлавського Університету «Gaudium», який виконав «Літургію польських вірмен на Великдень» в обробці Станіслава Сміловського.

Відкриваючи зустріч, проректор з науково-педагогічної та виховної роботи Звенислава Мамчур зауважила, що багата мозаїка «Університетських творчих зустрічей» дає змогу не тільки показати потужний пласт української національної культури, але й відкривати європейський культурний простір. Одночасно вона висловила вдячність гостям із Польщі за те, що привезли сакральний спів у стіни Львівського університету.

Перед слухачами з доповіддю «Інтеграційна пісня» виступила Анна Косцьова. Вона здійснила екскурс в історію, щоб розповісти, чому Вроцлавський університет співає вірменську духовну музику, а також про дух музики, специфіку і форми вірменської культури в Україні.

Духовний зв’язок, важливою ланкою якого є музика, відіграє, як відомо, особливо важливу роль в житті тих народів, яких доля змусила до життя далеко від рідної землі. Такою долею була доля вірменів, велика кількість яких оселилася в Київській Русі ще в Х столітті. У галицьких колоніях вони мали гарантовано користуватися власним правом та віросповіданням, дотримуючись григоріанського календаря. Важливим елементом літургії була, звісно, музика, передусім вокальна, роль якої в ортодоксальних та уніатських службах східного обряду є загальновідома. Живучи на українській землі, вірмени створювали і свої народні пісні. Проте літургійні пісні були і є визначальним фактом музичної культури вірмен. На Львівській та Станіславській землях музика вірменів і слов’янських народів, які там проживали, була позитивно-емоційним цінним духовними елементом життям, тому що, як сказав вірменський поет Георг Емін, «немає нічого прекраснішого на цьому світі від братання народу з народом, а пісні з піснею».

Спільна православна віра, як зауважив на зустрічі доктор мистецтвознавства Юрій Ясіновський, дозволяла долати різні політичні та економічні труднощі, а виробляти спільні чи подібні погляди на життя. Свого часу до вірменської культури у своїй творчій діяльності звертався Марко Кропивницький, який робив спроби багатоголосих обробок вірменських поезій.

У виконанні хору Вроцлавського Університету «Gaudium» «Літургія польських вірмен на Великдень» підкреслила багатогранну милозвучність і унікальність музичної культури.

Зал, зачарований виконанням сакрального співу, жваво аплодував хорові. Відчуття духовного піднесення залишилося у серці кожного учасника та гостя зустрічі.

Оксана Гоцур

Фото Юлії Мілянич