Делегація франкознавців Львівського університету взяла участь у Міжнародній науковій конференції «Іван Франко. Погляд з ХХІ століття» (до 160-річчя від дні народження Івана Франка)

У Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського 9 вересня 2016 року відбулась Міжнародна наукова конференція «Іван Франко. Погляд з ХХІ століття» (до 160-річчя від дні народження Івана Франка), у якій взяли участь науковці Львівського національного університету імені Івана Франка, Люблінського католицького університету Івана Павла ІІ, Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, представники Міжнародної асоціації франкознавців, Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського та Коломийського міськрайонного товариства «Просвіта» Тараса Шевченка.

Близько 150 учасників з України та Польщі обговорили актуальні питання сучасного франкознавства. Зокрема, у доповідях конференції було акцентовано на багатоплановості генія Івана Франка. Наукові розвідки довели незаперечну впливовість видатного українця як провідного мислителя національно-демократичного спрямування, основоположника наукового театрознавства, історика, фольклориста, видавця, творчу та наукову величину загальноєвропейського рівня.

У ході наукового діалогу було порушено й питання відповідальності за оприлюднення не обґрунтованої, сфальсифікованої та упередженої інформації про Івана Франка.

З науковою доповіддю «Іван Франко і європейський цивілізаційний вибір України» виступив голова Міжнародної асоціації франкознавців, професор кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Михайло Гнатюк. Як підкреслив науковець, Іван Франко був першим, хто порушив проблему цивілізації, адже досі це питання спеціально не розглядалося. У творчому доробку мислителя питанню цивілізаційного вибору були присвячені окремі статті, на які часто дослідники не звертали уваги.

«Іван Франко бачив майбутнє України лише з погляду європейської цивілізації. Якщо священик Юган цивілізаційний вибір пов’язував із християнством, а Теодор Герцль – із торгівлею, то Іван Франко акцентував передусім на культурі, з якою українці можуть постати перед Європою в майбутньому. Він відкидав ідею про побудову майбутнього України зі східним вектором розвитку, що приглушувався державним механізмом», – зауважив під час виступу професор Михайло Гнатюк.

Погляди Івана Франка на сутність української національної ідеї державотворення представив учасникам конференції завідувач кафедри радіомовлення і телебачення, професор Василь Лизанчук.

Про Івана Франка як дослідника в галузі історії йшлося в доповіді професора кафедри історичного краєзнавства Богдана Якимовича «Іван Франко та історична наука: аналітика чи причинкарство?»

Декан філологічного факультету Святослав Пилипчук закцентував увагу франкознавчої спільноти на фольклористичних діалогах Івана Франка і Михайла Драгоманова.

«Із Франком чи без Франка? Відсутність, присутність, сутність» – так означив тему свого виступу заступник декана з навчальної і наукової роботи факультету журналістики, доцент ЛНУ імені Івана Франка Богдан Тихолоз.

Питання впливу І. Франка на національне та культурне життя як Галичини, так і України в цілому, порушили професори Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Роман Голод, Степан Хороб і Микола Лесюк.

Жваве зацікавлення викликала доповідь професора Краківського університету Мирослави Олдаховської-Куфльової про зв’язки Івана Франка з видатним польським інтелектуалом Станіславом Вінцензом.

Коломийські сторінки життя і творчості Івана Франка висвітлили у своїх доповідях дослідники з міста над Прутом Василь Глаголюк, Ярослава Ткачук, Андрій Королько, Михайло Паньків та інші.

Варто зазначити, що Міжнародна наукова конференція «Іван Франко. Погляд з ХХІ століття», присвячена ювілею Великого Українця, викликала жваве зацікавлення серед наукової інтелігенції Івано-Франківщини. За оцінками фахівців проведена конференція мала високий рівень і повною мірою підтвердила свій науковий і міжнародний статус.

Світлини: Богдана Якимовича Більше фото