Європа – спадок гуманістів

Уже другий місяць у Відні триває виставка «Європа – спадок гуманістів» («Europa – Erbe der Humanisten»), організаторами якої є культурна спілка EUNIC Austria. Учасниками цього проекту стали 27 країн: 23 країни Євросоюзу й асоційовані члени EUNIC, серед яких і Україна.

За замислом організаторів кожна країна-учасник виготовляє плакат з інформацією про двох особистостей ренесансних гуманістів (XV-XVIII ст.), які зробили внесок у культуру власної нації, котрий водночас був вагомим внеском у загальноєвропейську культуру. Одна із цих осіб повинна була бути уродженцем країни, що виїхала і діяла на території іншої держави, краю чи спільноти, а друга – уродженцем іншої держави чи краю, яка приїхала до відповідної країни і зробила внесок у її культурну/літературну спадщину.

Приємно, що презентацію від України випала нагода здійснити доцентові Львівського національного університету імені Івана Франка Мирославові Трофимукові, який запропонував низку імен, гідних для представлення на експозиції. Спільно зі співробітником Австрійської Академії Наук Крістіаном Ґастґебером (Christian Gastgeber) та професоркою Віденського університету Елізабет Клєккер (Elizabeth Klecker) було відібрано двох представників, пов’язаних із Україною.

«Виявилося, що наші бачення перспективи розвитку суспільства, культури, «майбутнього» Європи є цілком суголосними», – зазначає Мирослав Трофимук.

У результаті викладач Університету презентував історії двох незаслужено забутих постатей – Івана Ужевича та Себастіяна Фабіяна Кленовича.

Іван Ужевич народився на території імовірно сучасної України (не маємо докладних даних), вчився у Краківській академії, пізніше у Паризькому університеті. Там, у Франції, уклав латинською мовою підручник української мови (Lingua Ruthena). Збереглися дві рукописні версії цього підручника – так звані Паризький і Аррарський примірники.

Себастіян Фабіян Кленович – поет, уродженець Познанщини, близько 1570 року мандрував через Перемишль до Львова у, як тоді казали, Червону Русь. Край його зачарував природою, архітектурою і соціумом міст, а насамперед – своєрідною культурою. Латиномовна поема «Roxolania Sebastiani Sulmyrcensis Acerni, civis Lubliensis» (у культурному обігу в Україні відома під назвою «Роксоланія») надрукована у Кракові 1584 року. Те, що поема «Роксоланія» написана саме латинською мовою, робило її доступною для кожного освіченого європейського читача. Отож, цю публікацію можна вважати дуже важливим засобом інформування про Україну, особливо беручи до уваги популярність особи автора – С.Ф.Кленовича – у річпосполитському та загальноєвропейському контексті.

Зазначимо, що урочисте відкриття виставки відбулося 19 квітня 2017 року у Головній бібліотеці Відня.

На урочистостях виступили керівник Віденської головної бібліотеки Крістіан Ягль (Christian Jahl), посол Тереза Інд’єйн (Teresa Indjein), співробітник Австрійської Академії Наук Крістіан Ґастґебер (Christian Gastgeber), президентка EUNIC-Austria й директорка Румунського інституту культури Іріна Корніштеану (Irina Cornişteanu). Зокрема, йшлося про те, що ідея проекту постала на основі процесів розвитку Європейської співдружності (Європейської унії) і була розвинутою у співпраці EUNIC-Austria з Віденським університетом, Австрійською Академією Наук та бібліотеками Відня.

Організатори зазначають, що акцент виставки – це виразний зв’язок із сучасною Європою, насамперед – із ідеалами Європейської співдружності. Ті вартісні категорії, які сьогодні для нас є самозрозумілими, стали результатом столітнього утвердження гуманістами своїх ідеалів.

«Ця виставка повинна спонукати до того, щоб переосмислити весь отой пройдений шлях. Теми, які, поміж іншими, були актуальними у колишніх епохах – епохах гуманістів, – як то: міґрація, міжнаціональна співпраця, стосунки, толерантність і рівноправ’я, повинні бути обговореними у ході цього та подібних заходів», – наголошують організатори.

Світлини: Елізабет Клеккер (Elizabeth Klecker), надані за ласкавою згодою Віденських бібліотек (Hauptbücherei am Gürtel) Більше фото