КАФЕДРА ОРГАНІЧНОЇ ХІМІЇ Головна    Історична довідка    Навчання     Наукові семінари     Наукова діяльність     Працівники

Історична довідка

Кафедра заснована в 1895 р., але викладання органічної хімії у Львівському університеті починається з часу відкриття кафедри хімії в 1851 р. Першим керівником (1851-1857) кафедри хімії був Ф. Плесс, який і започаткував наукові дослідження з органічної хімії в університеті. Ф. Плесс відкрив пеларгонову кислоту. Наступні керівники кафедри - професори Л. Пебаль (1857-1864) і Е. Ліннеманн (1865-1872) також були хіміками-органіками. Вагомі на той час відкриття здійснив асистент Пебаля А. Фройнд (August Freund). Він розробив загальний спосіб синтезу кетонів дією цинкорганічних сполук на хлорангідриди карбонових кислот і вперше одержав циклопропан, розробивши спосіб його синтезу взаємодією цинку з 1,3-дибромпропаном. Обидві ці реакції іменні – реакції Фройнда (A. Freund. Monatsh. 1882, 3, 625; http://www.chempensoftware.com/reactions/RXN189.htm). Дуже плідно працював професор Ліннеманн: під час роботи у Львівському університеті опублікував серію із 35 статтей, присвячених синтезу та перетворенням спиртів.     У 1872 р. кафедру очолив відомий хімік професор Б. Радзішевський, який після створення в 1895 р. кафедри органічної хімії став її першим керівником. Його наукові інтереси були широкими - хімія ароматичних сполук та імідазолу, бензоїн та його похідні, хемілюмінесценція органічних сполук, аналіз мінеральних вод та нафтових газів Прикарпаття. В органічній хімії є дві реакції Радзішевського:     - спосіб синтезу амідів карбонових кислот взаємодією нітрилів з пероксидом водню в лужному середовищі (Ber. 1884. B. 17. S. 1289; Химическая энциклопедия. Москва, 1995. Т. 4. С. 287);     - загальний спосіб синтезу похідних імідазолу трикомпонентною конденсацією ((Ber. 1882. B. 15. S. 2706; http://www.pmf.ukim.edu.mk/PMF/Chemistry/reactions/debus.htm). Б. Радзішевський зробив вагомий внесок у вивчення хемілюмінесценсії (Liebigs Ann. Chem. 1880. B. 203. S. 305-336). Здійснив аналіз вод лікувальних мінеральних джерел Галичини (Моршин, Трускавець, Великий Любінь, Немирів, Косів та ін.). За час роботи в Львівському університеті створив потужну наукову школу. Опублікував 158 наукових праць. Серед його учнів 10 професорів, багато відомих на той час хіміків-органіків і нафтохіміків.     З 1911 до 1941 р. кафедрою керували С. Опольський, К. Клінґ, Р. Малаховський. З відкриттям хімічного факультету після другої світової війни колектив кафедри формувався заново.     Серед інших викладачами кафедри з 1945 р. були М.І. Землянський і В.М. Потапов. В.М. Потапов потім працював в Московському університеті; професор, відомий хімік-органік, спеціаліст зі стереохімії органічних сполук. М.І. Землянський завідував кафедрою до 1975 р. (з перервою 1948–56). У 1948–56 рр. завідувачем кафедри був проф. Маліновський М.С., що прибув з Нижнього Новгорода. Під керівництвом М.С. Маліновського на кафедрі виконано вісім кандидатських дисертацій, в тому числі – С.М. Баранов, який згодом переїхав у Донецьк, став професором і член-кореспондентом НАН України.     В 1955 році під керівництвом М.І. Землянського розпочали дослідження в області хімії фосфорорганічних сполук та похідних селенофосфорних кислот. У цьому науковому напрямі захищено одну докторську та 13 кандидатських дисертацій.     З приходом в 1977 році з Чернівецького університету професора М.І. Ганущака (завідувач кафедри в 1977–2003 рр.) під його керівництвом досліджували реакції ненасичених сполук з арендіазонієвими солями.     З 2003 р. кафедру очолює професор Обушак М.Д. Починаючи з 1995 р. під його керівництвом ведуться дослідження в області хімії гетероциклічних сполук.     Серед відомих випускників кафедри: Б.С. Драч (працював на кафедрі у 1959–61), згодом доктор хімічних наук, професор, завідувач відділу в Інституті органічної хімії та в Інституті біоорганічної хімії й нафтохімії, відомий український хімік; З.П. Пак – міністр оборонної промисловості Росії, генеральний директор НВО „Союз”, лауреат Ленінської і Державної премій СРСР, професор; професори, доктори наук – Л.І. Самарай, М.І. Юрків, Е.П. Зінкевич; відомий письменник, дослідник життя і творчості Івана Франка Р.Д. Горак; керівник НВП “ІФлаб” В.М. Фетюхін.