Романюк А.С., Скочиляс Л.С. та ін. Електоральна карта Львівщини у міжрегіональному зрізі. –  Львів: ЦПД, 2010. – 168 с.

 

Президентські вибори 2010 року

 

Президентські вибори 2010 року стали своєрідним продовженням виборів 2004 року, утвердивши яскравий соціополітичний поділ на територіальній основі в Україні. Як і в 2004 році більшість західних та центральних областей проголосували за прозахідного і національно-орієнтованого кандидата в Президенти Юлію Тимошенко, в той час як східні та південні області – за проросійського та прокомуністичного Віктора Януковича.

Водночас перший тур президентських виборів показав зростання рівня підтримки так званих альтернативних кандидатів – представників «третьої сили», до числа яких можна зарахувати Сергія Тігіпка і Арсенія Яценюка.

 

Таблиця 12. Результати першого туру президентських виборів

 

Кандидат

Кількість голосів виборців

Результат у %

Янукович Віктор

8 686 751

35.32

Тимошенко Юлія

6 159 829

25.05

Тігіпко Сергій

3 211 257

13.06

Яценюк Арсеній

1 711 749

6.96

Ющенко Віктор

1 341 539

5.45

Симоненко Петро

872 908

3.55

Литвин Володимир

578 886

2.35

Тягнибок Олег

352 282

1.43

Гриценко Анатолій

296 413

1.20

Богословська Інна

102 435

0.41

Мороз Олександр

95 169

0.38

Костенко Юрій

54 376

0.22

Супрун Людмила

47 349

0.19

Противсіх Василь

40 352

0.16

Пабат Олександр

35 475

0.14

Ратушняк Сергій

29 796

0.12

Бродський Михайло

14 991

0.06

Рябоконь Олег

8 334

0.03

Проти всіх

540 942

2.20

Всього

24 588 261

100

 

Як бачимо, результати першого туру засвідчили, що значна кількість виборців умовно кажучи в «помаранчевому», а тепер «біло-сердешному»  пасі регіонів та в «біло-голубому» пасі незадоволена кандидатурами двох головних претендентів на президентське крісло. Можна припустити, що вони трактувались як представники «старої» еліти , які мають нести відповідальність за незадовільні результати попереднього етапу розвитку України. Відповідно ці виборці під час першого туру надали перевагу кандидатам «нової» політики: С.Тигіпко, А.Яценюку та А.Гриценко. Їх ми кваліфікували як «альтернативних» кандидатів. Як бачимо, рівень підтримки цих кандидатів склав в «помаранчевому» та «біло-голубому пасі» майже ідентичний показник: 20,99 % та 20,3 %. В цьому контексті варто згадати, що відсоток громадян, які проголосували проти всіх, зріс з 2,34 % під час першого туру до 4,36 % під час другого, тобто трохи більше ніж на 2 відсотка ( в абсолютних цифрах, це трохи більше ніж 270 тисяч громадян додатково голосували проти всіх).

 

Таблиця 13. Результат у другому турі президентських виборів[1]

 

Кандидат

Кількість голосів виборців

Результат у %

Янукович Віктор

12 481 268

48.95

Тимошенко Юлія

11 593 340

45.47

 

Співставлення результатів першого і другого турів свідчить, що Ю.Тимошенко зуміла значно краще забезпечити додаткову мобілізацію електорату на свою підтримку після першого туру в регіонах «помаранчевого пасу». Ріст її підтримки становив майже 1,7 раз, що свідчить про готовність електорату до її підтримки за певних умов. В даному випадку такою умовою було не прийняття перемоги В.Януковича. Натомість резерви збільшення електорального результату у В.Януковича по всій країні – не значні.

Водночас навіть активна мобілізаційна кампанія Юлії Тимошенко не забезпечила їй перемогу у другому турі президентських виборів, проте невеликий розрив між Тимошенко та Януковичем (менше мільйона голосів) поставили під сумнів легітимність обрання останнього.

 

Таблиця 14. Перелік областей, в яких більшість

електоральної підтримки здобула Юлія Тимошенко –

 «помаранчевий пояс»[2]

Область

Кількість голосів «за» Юлію Тимошенко

Рівень підтримки Юлії Тимошенко у відсотках

Кількість голосів «за» Віктора Ющенка у 2004 році

Результат у порівнянні із підтримкою Віктора Ющенка у 2004-2005 рр.

1. Вінницька

938 232

71.10%

905497

2. Волинська

600 853

81.85%

613 050

3. Житомирська

704 776

57.50%

535 209

4. Закарпатська

541 245

51.66%

407 328

5. Івано-Франківська

823 292

88.89%

882 282

6. Київська

973 261

69.71%

935 380

7. Кіровоградська

514 946

54.66%

380 224

8. Львівська

1 519 664

86.21%

1 616 043

9. Полтавська

816 536

54.20%

636 512

10. Рівненська

642 081

76.24%

602 567

11. Сумська

640 101

62.89%

613 407

12. Тернопільська

678 378

88.39%

731 215

13. Хмельницька

767 646

69.74%

703 255

14. Черкаська

702 146

65.37%

650 545

15. Чернівецька

439 149

66.47%

506 824

16. Чернігівська

626 985

63.63%

722 929

17. м. Київ

1 462 070

65.34%

1 299 410

Загалом по Україні

11 589 234

45.48%

15 115 712

 

Слід відзначити, що електоральний розкол, який утвердився в Україні в 2004-2005 рр. повторився і в 2010, адже Юлія Тимошенко здобула перемогу в абсолютно в тих самих областях і регіонах, що й свого часу Віктор Ющенко у 2004 році. Найбільший рівень підтримки у відсотковому вираженні отримала Юлія Тимошенко в Івано-Франківській області (88,89%), Тернопільській (88,39%) та Львівській (86,21%), хоча в абсолютному чисельному вираженні саме Львівська область віддала Юлії Тимошенко найбільшу кількість голосів, а саме 1 519 664 голоси. Відтак саме Львів, а не Київ можна назвати фарватером «помаранчевого» табору, оскільки по при меншу заселеність він дав більшу кількість голосів.

 Водночас не можливо не помітити, що рівень її підтримки у Волинській, Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській, Чернівецькій та Чернігівських областях є нижчим, ніж у Віктора Ющенка у 2004 році. Така тенденція пояснюється ефектом розчарування політикою та внутрішнім протистоянням у «помаранчевій» команді. В абсолютних цифрах вона отримала на 3 526 478 голосів менше порівняно з В.Ющенко.

 

Таблиця 15. Перелік областей, в яких більшість

електоральної підтримки здобув Віктор Янукович –

так званий «біло-голубий» пояс[3]

 

Область

Кількість голосів «за» 2010 рік

Рівень підтримки у відсотках

2010 рік

Кількість голосів «за» 2004 рік

Результат у порівнянні з 2004 роком

Автономна республіка Крим

820 316

78.25%

942 210

Дніпропетровська

1 154 274

62.70%

1 237 547

Донецька

2 435 522

90.44%

2 940 890

Запорізька

731 090

71.51%

792 549

Луганська

1 233 283

88.95%

1 494 715

Миколаївська

446 050

71.53%

481 867

Одеська

868 237

74.15%

832 008

Харківська

1 076 962

71.35%

1 154 178

Херсонська

322 240

59.84%

327 306

м. Севастополь

178 201

84.35%

215 874

            ↓

Загалом по Україні

12 473 258

48.95%

12 848 528

 

Що стосується Віктора Януковича, то в «біло-голубому» пасі регіонів  найбільший рівень розриву між регіональним лідером В.Януковичем і його візаві становив 71,72 % в Донецькій області, а найменший 20,96 % - в Херсонській. Подібно тому, як у 2004 році, у 2010 р. домінуючою областю за кількістю відданих на підтримку В.Януковича, була Донецька.

Натомість в «помаранчевому» В.Янукович зумів вийти на перше місце в Закарпатській області (29,65 % проти 26,23 % Ю.Тимошенко), в Житомирській, Кіровоградській та Полтавській областях рівень розриву між «власним» лідером і його опонентом склав менше 10 %, при тому, що найбільший розрив склав лише 29,03 % у Львівській області.

Слід відзначити, що з 12 481 266 виборців, які підтримали В.Януковича в межах цілої України у другому турі виборів 2010 року, області так званого «біло-голубого» пасу дали 74,3 %, а в другій («помаранчевій» чи «біло-сердешній») половині України він отримав лише 25,7 % голосів виборців.

При формальному співпадінні переліку регіонів, які підтримали під час 2004 та 2010 років лідерів «помаранчевих» - В.Ющенка та Ю.Тимошенко і лідера «біло-голубих» В.Януковича, ми маємо говорити і про цілий ряд тенденцій.

По-перше, кількісно зменшився рівень підтримки лідерів. Порівнюючи результати голосування/підтримки В.Януковича в межах України, слід констатувати що у 2010 році він не зумів повторити свого результату з 2004 року, зменшення кількості виборців, які його підтримали, склало 367 262 голоси. Перемогу Януковичу на президентських виборах забезпечили, як не парадоксально, протестний електорат в західних і центральних областях, де він набрав від 7,02% в Івано-Франківській області до 41,55% - у Закарпатській

Електоральні втрати  Ю.Тимошенко були ще більшими, в абсолютних цифрах вона отримала на 3 522 355 голосів менше порівняно з В.Ющенко. Порівнюючи втрати лідерів президентської кампанії 2010 року, маємо констатувати, що Ю.Тимошенко понесла майже в десять разів більші втрати.

 

Електоральна карта президентських виборів 2010 р.

 

Водночас як і під час президентської кампанії 2004 року збереглася тенденція, що чим західніше регіон, тим більше виборців голосувало за Юлію Тимошенко  і тим менше за В. Януковича, і навпаки.

 

 

Таблиця16 . Офіційні результати голосування

у другому турі президентських виборів 2010р.

у чотирьох регіонах України

 

 

Захід

Центр

Південь

Схід

Загалом по Україні

Результат у %

Віктор Янукович

16.39%

29.73%

72.95%

72.33%

12,481,266

48.95%

Юлія Тимошенко

78.68%

63.64%

21.33%

22.50%

 11,593,357

45.47%

 

Таблиця16 . Офіційні результати голосування

у другому турі президентських виборів 2010р.

у чотирьох регіонах України

 

 



[1] Дані ЦВК http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2010/wp300?PT001F01=701

[2] Власний порівняльний аналіз на основі даних ЦВК

[3] Власний порівняльний аналіз на основі даних ЦВК