Романюк А.С., Скочиляс Л.С. та ін. Електоральна карта Львівщини у міжрегіональному зрізі. –  Львів: ЦПД, 2010. – 168 с.

ПЕРЕДМОВА

Вибори відіграють величезне значення як в житті кожного суспільства де вони відбуваються, так і в політичній науці конкретної країни, регіону і цілого світу. Серед багатьох властивостей феномену виборів ми наголосимо лише на їхньому перманентному характері. Конституціями всіх демократичних країн закріплено регулярність і обов’язковість виборів через чітко окреслені часові проміжки. Кожного разу вибори виявляють широкий спектр результатів: від того, хто виграв – став обраним головою держави, чи пройшов до парламенту, до окреслення рівня політичної ваги кожного політичного актора.

Суспільство імпліцитно формулює замовлення на усвідомлення результатів виборів, оскільки в них громадяни безпосередньо висловлюють свої преференції як щодо програм, завдань, так і стосовно особистостей, політичних акторів, які за логікою речей, мали би реалізовувати підтримані більшістю громадян напрямки суспільного розвитку. Цей зріз позиції громадян є унікальним, який не може в жодному разі бути замінений соціологічними опитуваннями, або іншими дослідженнями, навіть самими масштабними. Безумовно, національні вибори є коштовним явищем, потребують значних організаційних заходів, але вони є незамінними. Вони виступають своєрідним «лакмусовим папірцем» або камертоном, який дозволяє відкласти в сторону, зрозуміло певною мірою, «політичний театр», який проводять політичні актори з їхніми заявами про те, чого хоче суспільство, що для нього є актуальним, які, на думку цих акторів вони важливі і могутні  тощо. Вибори виявляють реальну картинку/стан справ.

  Проблема полягає в тому як ми користаємося тим величезним пластом інформації, яким є вибори. Досить часто наш інтерес обмежується лише усвідомленням самого факту/результату – констатації переможця, хоча в багатьох політіях аналіз виборів є надзвичайно масштабний. Аналогією може бути переробка нафти. Вона може бути простою і глибинною. В останньому випадку, як ми знаємо, обсяг продукції і ціновий еквівалент її на порядок більший.

   Власне в цьому контексті і слід розглядати запропоноване видання. В ньому ми аналізуємо результати президентських виборів 2010 року, а також ряду інших виборів. Розгляд результатів виборів, які відбулися в Україні, дозволяє нам виділити тенденції і особливості під кутом зору регіоналізму, але не в контексті програмних, концептуальних засад, а в площині регіональних політичних преференцій.  Ми пропонуємо фактично два зрізи – національний і обласний – рівень Львівської області. В першому випадку ми звертаємось до матриці соціополітичного поділу, розробленої в свій час класиками європейської і світової політичної науки С.Рокканом і С.Ліпсетом. Вони вважали, що соціополітичний поділ передбачає принципове політичне протистояння як мінімум двох політичних сил, які в свою чергу відображають відмінні інтереси двох, можливо більше суспільних груп. Це протистояння має вирішальним чином визначати зміст і характер політичного життя суспільства. Відповідно, питання на яке ми намагаємося отримати відповідь полягає в наступному – регіональні відмінності, які виявляються в результатах виборів ведуть до політичного розламу (використовуємо етимологію поняття поділ - cleavage) суспільства, чи ще ні. Який запас «міцності матеріалу» ще ми маємо?

   Одночасно ми аналізуємо перебіг виборчого процесу в ряді знакових регіонів України за єдиною схемою. Важливість цього аналізу полягає в тому, що попри високу напругу, яку переживало суспільство під час виборів, життя завжди виносить на авансцену чергові проблеми, питання. Власне вони сьогодні займають головну увагу основних політичних акторів, ці питання обговорюються в ЗМІ, до них привернута увага багатьох громадян. Те, що було вчора, поступово забувається, інколи внаслідок свідомої дії політичних акторів. Розгляд виборчої кампанії в форматі співставлення, порівняння дозволяє нам уникати небезпеки сприйняття актуальних політичних подій виключно на підставі стану справ на даний момент. Ми маємо можливість бачити політичні події системно в ряді з попередніми подіями і в контексті існуючих проблем.

Ми свідомі, що запропонований нами аналіз не може бути універсальним і вичерпним. Але він необхідний для громадськості, оскільки не відображає позиції однієї політичної сили і стосується стану справ у різних регіонах. Ми переконані, що має бути плюралізм оцінок, інтерпретацій, аналізів. Лише в таких умовах ми зможемо мати критичних громадян і суспільство здатне самостійно приймати рішення щодо самого себе.