Романюк А.С., Скочиляс Л.С. та ін. Електоральна карта Львівщини у міжрегіональному зрізі. –  Львів: ЦПД, 2010. – 168 с.

Електоральні преференції Львівщини - Арсеній Яценюк

Арсеній Петрович вдало розпочав свою публічну політичну кар’єру – кілька років тому після призначення його на посаду міністра зовнішніх справ, а потім і обрання спікером Верховної Ради, національні ЗМІ в один голос говорили про Яценюка як про молоду надію української політики. Розумний і успішний, комунікабельний і інтелектуальний, він тоді швидко налагодив комунікацію з мас-медіа і нарощував рейтинги.  

Стрімкий злет популярності молодого політика пояснювався не стільки його особистими якостями, скільки прихильністю Секретаріату Президента. Деякий час він навіть сприймався як майбутній “спадкоємець” Віктора Ющенка на найвищому державному посту. Проте, колишній Президент не міг так просто відмовитися від власних політичних амбіцій, і надії Яценюка на сприяння Віктора Андрійовича в передвиборчих баталіях зазнали невдачі.

Починав публічний політик Яценюк з позиціонування себе національно орієнтованим, прозахідним політиком, прихильником ліберальних цінностей. Така позиція виявилася сприятливою для рейтингу. До осені 2009 р. за даними соціологічних опитувань на Львівщині він був популярніший навіть за Тимошенко. Але з початком передвиборчої кампанії Арсеній Петрович різко змінює ідеологічний профіль: декларує необхідність зміцнення ролі держави в економіці, пропонує застарілі більшовистські лозунги на кшталт “прогресивне село” і “нова індустріалізація”. Використовуючи воєнну атрибутику, він намагається грати роль жорсткого і авторитарного лідера, хоча це йому явно не до лиця. Колишня орієнтація на молодь і на малий та середній бізнес втрачає сенс, адже ностальгуючі за радянським укладом життя громадяни, його нова авдиторія, зовсім не молодого віку і не займаються бізнесом. До того ж, Яценюк занадто рано розпочав передвиборчу кампанію і, коли агітація за інших кандидатів лише набирала обертів, він уже вичерпав себе.

Зрозумівши перед закінченням кампанії власну помилку, кандидат спробував реабілітуватися на націонал-патріотичному грунті. Тоді й вийшла серія його рекламних відеороликів на емігрантську тематику, що різко контрастувала з попередніми соціалістичними лозунгами. Проте, це вже не могло змінити ситуацію.

Ідеологічний промах негативно позначився на рейтингах Яценюка, і сприяв зростанню підтримки Сергія Тігіпка та Юлії Тимошенко. Колишня прем’єрка зміцнила свій вплив на помаранчеве електоральне поле, раптово покинуте Яценюком. А Сергій Тігіпко – на авдиторію молоді та малого і середнього бізнесу, адже він на цих виборах теж грав роль молодого, перспективного і прогресивного кандидата - практично двійника Яценюка для білоблакитного електорату.

В підсумку, Арсеній Петрович із результатом близько 7% голосів зайняв на виборах Президента України четверте місце, хоч і претендував на третій результат, що дістався Тігіпку.

Розглянемо карту електоральної підтримки кандидата в Львівській області.

Карта 6. Результат Арсенія Яценюка на президентських виборах 2010 р.

На Львівщині Яценюк отримав відносно непоганий результат – у всіх 12 територіальних виборчих округах посів третє місце, а його загальний по області показник склав 11,04% голосів. 

Найвищу підтримку кандидат здобув в ТВО № 122, де за нього проголосувало 12,96% виборців. Менше за всіх його підтримав 126 округ, тут Яценюку віддало свої голоси 8,44% виборців. Загалом, підтримка Арсенія Петровича на Львівщині була дуже рівною, результат в усіх решта округах знаходиться в межах 10% – 12%. Деякі коливання по області ми схильні пояснювати більш чи менш успішною діяльністю місцевих виборчих штабів Яценюка. 

Цей кандидат продемонстрував приблизно однаковий результат як в округах області, так і в округах обласного центру. Але, це не означає відсутність тут розколу місто – село. Йдеться знову про різне сприйняття політичного часу в урбанізованих та аграрних регіонах. Міські виборці швидше повірять новим та перспективним політикам, але швидше в них і розчаруються. Сільські виборці довше звикають до нових політичних облич, але звикнувши і прийнявши їх, схильні тривалий час зберігати довіру. Таким чином, коли міський електорат вже встиг захопитися, а потім і розчаруватися в Яценюку (частково переорієнтувавшись на Тігіпка), сільський електорат ще тільки почав йому вірити; в підсумку ж рейтинг вийшов практично однаковий. 

Отож, Арсеній Яценюк показавши невисокий результат на загальноукраїнському рівні, отримав досить непогану підтримку виборців Львівського регіону. Основну частину свого львівського електорату він здобув ще до початку передвиборчої кампанії, коли виступав в якості наступника Ющенка, поводив себе як молодий національно орієнтований інтелектуал. Львівщина, в даному випадку, проголосувала по інерції – на залишках рейтингових показників Яценюка піврічної давності.