|
|
ІЛЬНИЦЬКИЙ МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ
23 вересня виповнилося 70 років від дня народження відомого українського літературознавця, критика, поета, доктора філологічних наук, професора Миколи Миколайовича Ільницького. На честь ювіляра відбулася урочиста академія у Львівському Будинку вчених. Миколу Миколайовича вітали працівники Інститут українознавства імени Івана Крип’якевича, колеги з Львівського національного університету імени Івана Франка та Львівського відділення Інституту літератури ім. Т. Шевченка, друзі зі Спілки письменників. Професор Ільницький отримав вітальні адреси від голови Верховної Ради України, Львівського обласного начальства. Надійшли вітання із Києва, Дрогобича, рідного Ільника. В Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України вийшов ювілейний збірник на пошану М.М. Ільницького (в серії “Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність”; випуск 12), де вміщені статті українських, американських, польських, російських учених, що тою чи иншою мірою торкаються літературознавчих і творчих зацікавлень Миколи Ільницького. Цікавими є останні дві частини ювілейного збірника – “Дискусії” та “Есеї, ретроспекції”, де друзі, сучасники ювіляра діляться спогадами, роздумують про сучасний літературний процес. Наукова бібліотека нашого університету підготувала бібліографічний покажчик праць М. Ільницького та літератури про нього. Укладач бібліографії – дружина вченого, завідувач відділу наукової бібліографії Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України Луїза Ільницька. Науковий редактор та автор передмови – доцент ЛНУ Василь Будний. Книга є суттєвим доповненням до бібліографічного покажчика М. Ільницького, що був виданий 1984 року, до 50-ліття літературознавця. Новий варіянт бібліографічної праці про Миколу Ільницького, окрім основної інформації, іменних та алфавітних покажчиків, містить фотоілюстрації. Готується до друку книжка літературно-критичних статей М. Ільницького “У фокусі відзеркалень”.Член-кореспондент Національної академії наук України, доктор філологічних наук, професор, завідувач катедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Львівського національного університету імени Івана Франка і завідувач відділу української літератури Інституту українознавства імени Івана Крип’якевича НАН України. Дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка, з 1989 р. по 1999 р. – голова філологічної секції та літературознавчої комісії. Нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР (1980), Почесною грамотою Президії НАН України (2001). Поет, перекладач, літературознавець, член Спілки письменників України (1967). Лавреат премій: ім. О. Білецького (1983), Спілки письменників СРСР (1985), ім. І. Франка Президії НАН України (1996), Львівської обласної премії ім. Б. Лепкого (2002). Народився 23 вересня 1934 року в с. Ільник Турківського району Львівської области у селянській родині. Рано втратив батька. Середню освіту здобув у Турківській середній школі. Після закінчення Дрогобицького педагогічного інституту ім. І. Франка (1957) працював журналістом у редакціях Дрогобицької обласної газети „Радянське слово” (1957-1959) та львівських: „Ленінська молодь” (1959-1963) і „Вільна Україна” (1963-1964). У 1964-1980 рр. – завідувач відділу критики, а в 1980-1990 рр. – заступник головного редактора літературно-художнього журналу „Жовтень” (нині - „Дзвін”). З відновленням у 1990 р. в Інституті суспільних наук АН України ліквідованого в 1975 р. відділу літератури очолив цей відділ, а з 1995 р. – професор Львівського національного університету імени Івана Франка, де в 2001 р. очолив новостворену катедру теорії літератури та порівняльного літературознавства. Кандидатську дисертацію на тему „Творчість Михайла Яцкова в контексті ідейно-естетичної боротьби в українській літератури початку ХХ століття” захистив у 1973 р., докторську – „Сучасна українська радянська поезія: літературний процес і еволюція образності” – в 1984 р., обидві – в Інституті літератури ім.Т.Г. Шевченка АН України. У збірках поезії „Земні артерії” (Львів, 1965), „Мозаїка доріг” (Львів, 1980), „За роком рік” (К., 1988) переважають мотиви зв’язку людини і природи, часоплину, мистецтва. Як літературний критик досліджує проблему традицій і новаторства, динаміку стильових течій у літературному процесі та ин. З початку 90-х років у центрі уваги М. Ільницького – дослідження творчости замовчуваних та заборонених письменників і літературних угруповань, еволюція естетичних орієнтацій. Автор книг літературно-критичних статей і монографій: „Барви і тони поетичного слова” (К., 1967), „Таємниці музи” (К., 1971), „Енергія слова” (К., 1978), „На вістрі серця і пера”, „На спокій права не дано: Поезія Бориса Олійника” (обидві - К., 1980), „Безперервність руху” (К., 1983), „Багатогранність єдності” (К., 1984), „От поколения к поколению” (М., 1984), „Дмитро Павличко” (К., 1985), „Іван Драч” (К., 1986), „Сучасна молода українська поезія” (К., 1987), „У вимірах часу” (К., 1988), „Людина в історії” (К., 1989), „Богдан-Ігор Антонич” (К., 1991), „Західноукраїнська і емігрантська поезія 20-30-х років” (К., 1992), „Література українського відродження” (Львів, 1994), „Від „Молодої Музи” до „Празької школи”, „Українська повоєнна еміграційна поезія” (обидві – Львів, 1995), „Критики і критерії” (Львів, 1998), „Драма без катарсису” (Львів, 1999), „Ключем метафори відімкнені вуста... Поезія Ігоря Калинця” (Париж; Львів; Цвікау, 2001), „Драма без катарсису. Кн. 2” (Львів, 2003). Упорядник збірок „Ой зацвіла черемшина: Народні пісні з голосу Ганни Ільницької” (К., 1981), „Народні пісні в записах Михайла Яцкова” (К., 1983), „Весни розспіваної князь. Слово про Антонича” (Львів, 1989), антологій „Розсипані перли”: Поети „Молодої Музи” (К., 1991), „Над рікою часу”: Західноукраїнська поезія 20-30-х років” (Харків, 1999), видань творів М. Яцкова (М., 1973; Львів, 1985; К., 1989), Б. Лепкого (К., 1990; Львів, 1990; К., 1991), І. Крушельницького (К., 1993), М. Матіїва-Мельника (Львів, 1995), С. Гординського (К., 1997), Ю. Опільського (Львів, 1994-2000), праці Л. Білецького „Основи української літературно-наукової критики (К., 1998) та ин. Окремими виданнями вийшли переклади Румі (М. Ільницького з Я. Полотнюком; К., 1983), „Бгагавадгіти” (Париж; Львів; Цвікау, 1999). (Хто є хто на Львівщині: Видатні земляки. — Київ: Укр. академія, 2003. — С. 118-119). Богдан Тихолоз. Насолода осягання. На берегах літературно-критичної одіссеї Миколи Ільницького (передмова до книги вибраних літературно-критичних статей М. Ільницького „У фокусі віддзеркалень”) Микола Ільницький. Замість „Curriculum vitae” Василь Будний. Поліфонія критичного слова (передмова до біобібліографічного покажчика М. Ільницького) |
© 2004 Розробка та підтримка сайту ГУЛЬОВАТА Юлія juli_g@bk.ru
ВГОРУ