Напишіть нам

№11 березень-квітень 2006

події

актуально

інтерв'ю

постаті

літературні мандрівки Львовом

книжкова шафа

ФОТОФАКТ
У межах відзначення 150-річного ювілею Івана Франка на філологічному факультеті Львівського національного університету ім. І. Франка відбулася Всеукраїнська наукова конференція молодих учених-філологів “Semper tiro”. Учасниками були жителі Луганська, Кривого Рогу, Івано-Франківська, Одеси, Кам’янцяПодільського, Рівного, Черкас та Львова. Як на пленарному, так і в секційних засіданнях, доповіді були новаторськими, а дискусії жвавими. Висновок єдиний: франкознавство на місці не стоїть. Це і змусило учасників конференції висловити побажання частіше організовувати франкознавчі конференції для молодих учених.

На фото: І. Сохань під час пленарного засідання.
Фото Івана Бондаря

Ось незабаром пройде цілий навчальний рік відтоді, як у Львівському національному університеті імени Івана Франка діє структура органів студентського самоврядування. Бачимо, що пройшло доволі багато часу, аби ця інституція могла вповні розгорнути свою, як передбачалося, широку діяльність. Нещодавно відбулася й чергова Конференція студентів університету, що ознаменувала новий етап у діяльності Студентського Уряду. Участь студентів в управлінні вищими навчальними закладами – це конкретний вияв демократизації вищої школи. Хоча створення органів студентського самоврядування у ВНЗ України передбачало ще Положення про державний вищий заклад освіти (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 року), проте в нашій країні процес реалізації правових норм иноді триває дуже довго...
Якось так, непевно, загубившись у витягах із протоколів, у вересні-жовтні 2005 року студентське самоврядування прийшло також на філологічний факультет. Кілька місяців неорганізованих засідань, провальна перша Конференція студентів університету, загальна апатія та відсутність сміливої ініціятиви, цілковита непоінформованість – такими пунктами можна позначити занепад розвитку цієї структури. Я думаю, таке словосполучення (занепад розвитку) найвлучніше характеризує суть тих процесів, що відбувалися в часі першої декади становлення органів студентської влади у Львівському університеті. Але годі тут когось критикувати чи комусь дорікати. Про яке студентське самоврядування можна говорити, коли студентське середовище часто абсолютно позбавлене духу самоврядности, зовсім не схильне до самоорганізації. З початком нового навчального семестру на філологічному факультеті поволі визріла концепція вже переосмисленого органу Студентського самоврядування. Враховуючи досвід наших попередників, передусім бажаємо зосередитися на оживленні... студентського життя. У цьому напрямку розроблено кілька засадничих проєктів. Як об’єднавчий чинник та каталізатор навчання на філологічному факультеті задумано видавати студентський часопис, ідею якого уже тривалий час обговорюють на факультеті. Проєкт “Україна чудес” для студентів, які полюбляють подорожувати та прагнуть пізнати свою країну в усій її привабливій повноті, деб’ют якого відбувся нещодавно під час пізнавальної мандрівки місцями княжої слави на Галичині, замкового укріплення в селі Свірж та монастирського комплексу в Уневі (Львівська обл.). Сайт-форум як такий собі філологічний чат, “приватний” студентський театер, низка постійних зустрічей та перформенсів, словом, крута філологічна тусівка на рідному факультеті – ось як має виглядати реальна студентська влада. Новоутворена Студентська рада на філологічному факультеті у своєму складі передбачає представників зі всіх відділень та курсів нашого факультету. Усі вони різняться рівнем ерудованости та життєвих зацікавлень. Кожен із нас з позиції особистого досвіду та фахового вишколу безкорисливою працею бажає скрасити студентське буття у Львівському університеті.

Іван БОНДАР,
Голова Студентської ради
філологічного факультету
Колаж Олега МИХАЙЛИШИНА

ВГОРУ

У мене - ідея!

Студентське самоврядування – це форма управління, яка передбачає, що студенти на рівні академічної групи, факультету, гуртожитку, курсу чи иншого структурного підрозділу ВНЗ мають право самостійно вирішувати різні питання щодо свого життя і навчання. Головна мета органів студентського самоврядування полягає передусім у створенні умов самореалізації молодих людей в інтересах особистости, суспільства і держави. Дуже часто адміністрація вищого навчального закладу покладає на органи студентського самоврядування важливі завдання. Що стосується адміністративного рівня у Львівському університеті, то він, як та символічна Жінка-Галичина на його фронтоні, завжди шляхетно подає “руку сприяння” чи не кожній студентській ініціятиві. Принаймі, так здається.
Нещодавно на філологічному факультеті відбулося перше засідання новосформованої Студентської ради. ЇЇ учасники, а це одні із найуспішніших студентів філологічного факультету, висловили свої ідеї та торкнулися багатьох проблемних питань, які часто постають перед студентом. Отже, до Вашої уваги, стисло те, про що говорили студенти.

Святослав ПИЛИПЧУК, заступник декана філологічного факультету з виховної роботи. “Мені дуже приємно, що нарешті студенти-філологи виявили ініціятиву. Потреба сформувати студентське самоврядування на факультеті визріла давно. Наша зустріч лише засвідчує, як багато питань необхідно вирішувати. Той масив ідей, які ви висловили сьогодні, вимагає наполегливої, цілеспрямованої праці. Гадаю, молодість та енергія допоможуть вам у реалізації запланованого. Я ж обіцяю, що адміністрація факультету максимально сприятиме у вирішенні цих питань. Мені дуже імпонує ідея створення студентського театру. Кому ж як не філологам популяризувати Слово не тільки писане, а й мовлене зі сцени. Також закликаю вас: не створюйте закритого, герметичного середовища. Шукайте контактів, реалізовуйте спільні проєкти з иншими факультетами. Успіхів!
Роман ВИСОЧАНСЬКИЙ, випускник філологічного факультету, аспірант катедри філософії. “Я хочу сказати, що студенти малоініціятивні. Усі на словах схвалюють, хочуть щось робити, а коли приходимо до діла... Є люди талановиті, є поети, перекладачі, але тут питання інтелектуального лінивства. Якщо людину протягом п’яти років не навчено працювати, то вона залишається наодинці сама з собою. Рада ж повинна організувати таких людей. І я думаю, що цю Раду створено для того, аби розбудити студента, аби зробити його цікавим для самого себе. Треба, щоб у студента було відчуття престижу від того, чим він займається. ”
Ліля ВИННИЦЬКА, студентка І-го курсу катедри фольклористики. “Як першокурсниця я тривалий час відчувала певний ляк перед Університетом, бо відразу виникає дуже багато запитань, а не знаєш куди, до кого податися. А й справді, хотілося б мати когось, до кого ти зможеш звернутися зі своїми проблемами і де тобі зможуть допомогти. Як староста групи я завжди ходила в деканат. Для першокурсниці деканат звучить якось поважно, а хочеться чогось більш студентського, простішого й доступнішого.”
Михайло БІЛОНОГА, студент І-го курсу катедри сходознавства. “Ми висловлюємо багато прозицій, і це добре, але головне, щоб ми могли їх втілити в життя. Гадаю, що Студентська Рада має бути посередником між студентською спільнотою й адміністрацією.”
Ольця САЛО, студентка ІІІ-го курсу катедри слов’янської філології. “Ось я організовую роботу кіноклубу на філологічному факультеті. На мою думку, як і на переконання багатьох, філолог має бути обізнаним зі всім, тому ми, власне, і вивчаємо історію світової культури. Щодо студентського журналу, то відразу бажаю сказати, що особисто я дуже боюся цензури, яка можлива з боку видавця: чи це буде університет чи факультет зокрема. Чому існують табу на певні теми? Гадаю, що філолог покликаний говорити про все, говорити по-філологічному й грамотно. І ще, я навчаюся на катедрі слов’янської філології на словацькому відділенні. У нас дуже широко лобіюють інтереси польського відділення, а студенти инших відділень такі собі відірвані від світу. Вивчення иноземної мови передбачає живе спілкування, вартувало кудись би поїхати хоча б на тиждень. Коли заходить мова про поїздку, нам відповідають: “Немає угод”. Чому? 1661 рік заснування, класичний університет, такі традиції, усі так хвалять... І це стосується студентів усіх відділень. Сподіваюся, що студентське самоврядування стане міцною структурою, яка сприятиме у вирішенні таких конкретних питань.”
Олександер ХАРКЕВИЧ, студент V-го курсу російського відділення. “Вважаю, що всі студентські ініціятиви ми маємо підтримувати, бо вони стосуються кожного. Моя основна мета, ідея, яку б хотів озвучити, це створення нашого сайту. Багато говорять про те, що філологічний факультет досить безідейний, і це не дивно, мабуть, ще радянські часи даються взнаки. Яким я бачу цей сайт-форум, думаю, що передусім варто обговорювати всі думки, які виникають не тільки з приводу, скажімо, філологічної думки чи проблем студентського життя в університеті, а й нових, зокрема, гуманітарних поглядів у науці.”
Галя СОКИРКА, студентка ІІІ-го курсу катедри української фольклористики. “Я студіюю фольклористику, та попри те мене цікавлять проблеми не лише усної народної творчости. Студенткою я стала, власне, для того, щоб бути студенткою. Студентське життя дуже відрізняється від життя фахового. Щодо сірої маси, то це так, як і сірий паркан, що не розфарбує себе сам. Бажаю, аби наша Рада займалася таким розфарбовуванням сірих буднів студентського життя. Людина може бути гарною, лише якщо її такою зробив Бог, а бути привабливою вона має багато можливостей. Хотілося, щоб кольоровими були наші студенти, а не книжки, зошити, сумки, парти...”
Юрко РИМАШЕВСЬКИЙ, студент ІІІ-го курсу українського відділення. “По-перше, я вважаю, що ми стали заручниками такого міту, ніби наші студенти – це сіра маса, а наш факультет не престижний. На мій погляд, це не так. У нас факультет, на якому періодично видається газета зовсім непоганої якости, де студенти кожного тижня мають змогу “ганяти м’яча” з викладачами, у тому числі й деканом, у нас є кіноклуб і т.ин. Окрім того, маємо Студентську раду, що логічно виникла на нашому факультеті, на відміну від инших факультетів, знову ж таки з ініціятиви самих студентів. Гадаю, не коректно говорити, що в нас є сіра маса. Студентська рада, що ось виникла, має відшукувати тих студентів, які, можливо, ще не знайшли свого покликання.”

ВГОРУ

14 березня за ініціятиви “Ярослова” було проведено третє засідання дискусійного клубу “На часі” – “Тарас Шевченко: сучасний вимір”. Поштовхом до організації саме такої форми відзначення чергового ювілею Тараса Шевченка було бажання з’ясувати всі проблемні моменти, які безпосередньо пов’язані з творчістю та особою українського поета. Гостем дискусійного клубу була Ірина Калинець, літературознавець, письменниця, професор катедри української літератури ім. акад. М. Возняка. На початку засідання Ірина Онуфріївна розповіла про свої дослідницькі візії щодо Шевченка, відтак це переросло в дуже активну та жваву дискусію, де кожен присутній міг висловити власну точку зору. Відзначення відомих постатей чи обговорення важливих проблем у формі діялогу чи навіть полілогу є дуже важливим для розставляння акцентів та подекуди певного коригування затертих стереотипів, які властиві образові Тараса Шевченка. У цьому і полягає актуальність дискусійного клубу, позаяк монологічна форма святкування ювілеїв відомих людей часто має формальний характер.

8 квітня в Прикарпатському університеті імени В. Стефаника відбувся ІІ Всеукраїнський конкурс з польської мови серед студентів вищих навчальних закладів. Перше місце здобула студентка полоністка IV курсу нашого університету Оксана Огорілко. У минулорічному конкурсі теж перемогла наша студентка Юлія Сагата (зараз – студентка V курсу польського відділення). Як бачимо, Львівський університет запровадив ще одну добру традицію і не збирається її порушувати.

У межах пошанування пам’яти відомого дослідника, біолога, діялектолога та етнографа Івана Верхратського 12 квітня відбулася спільна біологічно-філологічна конференція. Засідання проводилося не секційно, а почергово, тобто філологічні та біологічні доповіді продовжували одна одну. Здавалося б, що цікавого може розповісти представник однієї галузі, скажімо мовознавчої, своїм колегам з біологічного факультету? Як виявилося, надзвичайно багато. Біологи розповідали про взаємини І. Верхратського з І.Франком, збірку поезій “Стрижок”, етимологію деяких назв тварин та пташок. Філологи ж ділилися роздумами про природу та поширення діялектів, народні традиційні назви тварин та звертання до них. Філологічні доповіді стосувалися також фольклорних матеріялів, які зібрав І. Верхратський. Присутні намагалися спільно розгадати стародавні українські загадки — окрасу паремійного фонду. Постать дослідника — позачасова та позагалузева. Те, що творять талановиті руки, є загальнолюдським, а не вузькопрофесійним здобутком. Саме такі підсумки конференції, присвяченої неординарній людині — Іванові Григоровичу Верхратському.

14 квітня зустріччю зі студентами Львівського національного університету імени Івана Франка розпочав серію відвідин ВНЗ України у межах програми розвитку ООН „Створення безпечного середовища для молоді України” Посол доброї волі ООН Святослав Вакарчук. Передусім лідер гурту „Океан Ельзи” торкнувся проблеми вибору майбутньої професії: „Зараз абітурієнти найчастіше обирають собі фах, прислухаючись до поклику моди чи порад батьків, при цьому іґнорують ті задатки, які заклала в кожного з нас природа”. Не менш гострою, на думку Святослава Вакарчука, є й проблема виїзду майбутньої української інтеліґенції за кордон. Керуючись бажанням швидкого збагачення, випускники українських ВНЗ охоче відгукуються на пропозиції иноземних компаній. Навряд чи знайдеться у світі ще якась країна, в історії якої було аж п’ять хвиль еміграції. Однак Посол доброї волі ООН переконаний, що вихід з такої кризової ситуації існує: потрібно лише заохотити молодих спеціялістів до роботи в українській інфраструктурі. Окрім того, Святослав Вакарчук наголосив на необхідності впровадження Болонського процесу в систему вищої освіти України. „Важливо, аби кожен студент сам усвідомив потребу в навчанні, щоб процес оволодіння знаннями не відбувався примусово, аби наші студенти мали можливість продовжувати свою освіту не лише в инших вітчизняних ВНЗ, а й у кращих університетах Европи”, — наголосив лідер гурту „Океан Ельзи”, відповідаючи на питання студентів.