НАС НЕ ПОДОЛАТИ!

Нещодавно мені випала нагода подивитись різдвяну виставу, яку організували дітлахи одного зі сіл Львівщини. Блискуча зоря, мелодійні коляди, яскраві костюми - все, здалося б, звичне і знайоме з дитинства. Та згодом я почала уважніше прислухатися до слів і кожна нова репліка викликала в моїй душі цілу гаму нових емоцій. Ось лихий Ірод погрожує маленькому пастушкові тортурами, якщо той не розкаже, де саме народився Цар Царів. Та раптом до хлопчини підходить кілька його друзів, і вони хором відповідають тиранові: „Разом нас багато, нас не подолати!” Глядацька авдиторія зустріла такий експромт юних акторів бурхливими оваціями і сльозами в очах. Славко Вакарчук розігрівав люд.

Мабуть, незвично було бачити, як персонажів рятує сила єдности і солідарности, а не подібні до грому голоси янголів чи кривава коса смерти, яка забирає життя в жорстокого царя.
Цей матеріял присвячений подіям, що відбуваються на Майдані Незалежности в Києві від листопада минулого року і за цей час повністю перемінили всю українську новітню історію. Мільйони людей по всій Україні вийшли на вулиці, щоби протистояти брехні і фальші, які влада вкотре намагалася „подарувати” народові, загорнувши в красиву обгортку демократії та чесности. Ми на Майдані.

Упевнена, кожен українець, який побував на Майдані, чи бодай спостерігав за перебігом помаранчевого спротиву через ЗМІ, неодноразово запитував себе: „Чому лише тепер український народ нарешті повстав? Невже потрібно було перетерпіти близько десяти років знущань з власних прав? І, нарешті, що ж було тією останньою краплиною, після якої переповнилася чаша народного терпіння?” Ми на Майдані.

Терплячість українського люду не раз ставала об’єктом кпинів та докорів. Працьовитий народ, який завжди хотів миру і спокою, вірив, що колись прийде краще життя, чесна влада, покарання для злочинців... Але як все це станеться не знав ніхто. Сьогодні слово Майдан стало візитною карткою української нації (не сало чи прізвище котрогось із відомих спортсменів).
Озираючись на Помаранчеву революцію як на частину власного життя, можемо констатувати, що перш за все змінився кожен з нас. Змінилися наші погляди на життя. Ми на Майдані.

Ми побачили, що можемо контролювати дії влади, яку самі обираємо. А ще зник всепроникаючий, всеогортаючий страх. На листівках, які роздавали в Києві зазначалося: „В Україні відбувається мирна революція. Події останніх днів - це не конфронтація між Віктором Ющенком і Віктором Януковичем, не протистояння двох політичних сил. Те, що відбувається сьогодні,– це конфлікт між двома протилежними поглядами на державу і суспільство. Сьогодні ми визначаємо, як у майбутньому в Україні будуть вирішуватись політичні питання - шляхом насилля, обману і маніпуляцій чи через відкритий діялог і взаємну довіру.” Ми на майдані: І. Бондар, Б.Щурко.

       Важливою ознакою українського повстання є й те, що його рушійною силою була молодь - та частина суспільства, котра будуватиме майбутнє України - держави оновленої і вільної.
    Варто зауважити, що львівські студенти (особливо представники нашої альма-матер) були "серцем" Майдану. Місто Лева вкотре підтвердило свою репутацію "українського П'ємонту".
       Викладачі нашого факультету разом зі студентами вирушили до Києва, щоби відстояти свою громадянську позицію, і, хоч кожен їхав твердо вірячи у правильність свого вибору, чесно кажучи, не знали ми, як зустріне нас столиця, чи справді вдасться відчути дух єдности і взаєморозуміння, про який стільки розповідали ЗМІ.

Дана Щурко

ВІДГУКИ

За два останні місяці Україна пережила стільки, що вистачить, мабуть, на кілька наступних років. Таких виборів Президента Україна ще не бачила. Кожен зміг відстояти свій голос! І "помаранчеві" і "біло-сині" вийшли на вулиці й вимагали правди. Вони її отримали. Під час переголосування другого туру виборів, я мала можливість бути спостерігачем на ДВК № 170 у Льівській області. Побачивши все на власні очі, переживши стрес, хвилювання я можу сказати, що щаслива. Україна перемогла!

Надія Ворок, ФЛФ-21

Майдан - могутні груди: чуєш, як він дихає, як б'ється серце, як радісно-тремтливо щемить душа - і зливається в одній молитві за Україну, її вільний вибір жити, працювати за законами честі та совісті.

Зоряна Мацюк-Каспришин

Все було дуже гарно, вже виникає навіть почуття жалю за Майданом, за тим почуттям людської близькости, котре огортало кожного з нас. Коли стоїш у натовпі відчуваєш себе частиною великого людського організму, який складається з мільйонів осіб, окрилених однією прекрасною ідеєю. Хочеться, щоб ніколи більше не виникало таких причин, коли люди повинні виходити на вулиці аби виборювати власні права.

Тарас Пастух

Матеріял підготували: Оксана Туркевич, Дана Щурко
Фото: Володимира Щурка

НОВИНИ

10 грудня у Стокгольмі відбулася 103-тя церемонія вручення Нобелівської премії за особливі досягнення у галузі фізики, хемії, фізіології, медицини, економіки та літератури. Лавреата премії миру, за традицією, нагородили в Осло. Церемонії, на яких переможцям вручали золоті медалі, дипломи та грошові винагороди, відбулися в ратушах обох міст за участи королівських родин Швеції та Норвегії. Цьогорічним лавреатом Нобелівської премії у галузі літератури стала австрійка Ельфріда Єлінек. Авторка "Піяністки" вважає, що отримала таку почесну нагороду незаслужено і премію слід було присудити иншому австрійцеві — Петеру Гандке. Грошова частка нагород цього року становила 10 млн. шведських крон, тобто 1 млн. 342 тис. доларів США.

Заслужений професор Львівського національного університету імени Івана Франка, доктор філологічних наук Іван Овксентійович Денисюк 12 грудня відсвяткував своє 80-ліття. 21 грудня у Дзеркальній залі нашої alma mater відбулася урочиста академія з нагоди славного ювілею вченого. Слово про ювіляра виголосив його учень, декан філологічного факультету Ярослав Гарасим. Авра доброти і людяности, яку Іван Овксентійович створив у колі своїх колег та учнів, була відчутна у вітаннях та подяках ювілярові. Учений виховав цілу плеяду молодих науковців у галузях франкознавства і фольклористики, які гідно продовжують наукові традиції Франкового університету та справу свого Вчителя. Інтерв'ю із Іваном Овксентійовичем Денисюком із нагоди його 80-ліття читайте у розділі інтерв'ю.

Вийшла друком І частина 33-тього випуску Вісника Львівського університету, в основу якого покладено доповіді, виголошені на Міжнародній науковій конференції, присвяченій теоретичній та компаративістичній проблематиці сучасного літературознавства (2003). Опубліковані тут культурологічні, інтертекстуальні, компаративні, генологічні, наратологічні студії висвітлюють різноманітні концептуальні, методологічні та порівняльні аспекти класичної, модерної і постмодерної поетики й естетики.

15 грудня 2004 року в нашому університеті відбувся І етап V Міжнародного конкурсу з української мови імени П. Яцика. У ньому взяли участь 85 студентів Франкового закладу, які представляли майже всі факультети. Конкурс проводили за трьома рівнями. Переможцями серед студентів коледжів стали: І місце – Неживова Олена – студентка другого курсу педагогічного коледжу; ІІ місце – Гадуп'як Віра – студентка першого курсу педагогічного коледжу; ІІІ місце – Ткач Наталія – студентка першого курсу педагогічного коледжу. Серед студентів- нефілологічних факультетів перемогла Мідяна Ірина – студентка четвертого курсу хімічного факультету. ІІ місце розділили Горбань Андрій – студент першого курсу факультету міжнародних відносин та Мироненко Петро – студент ІІ курсу хімічного факультету. ІІІ місце – Томін Андрій – студент першого курсу біологічного факультету та Галецька Наталія – студентка першого курсу юридичного факультету. Серед студентів-філологів перемогла Якимець Ганна – студентка першого курсу факультету іноземних мов. ІІ місце – Щурко Богдана – студентка ІІ курсу філологічного факультету; ІІІ місце – Калиняк Марта – студентка другого курсу філологічного факультету. Усі переможці були відзначені цінними подарунками.

29 грудня в Палаці Потоцьких відбулося нагородження цьогорічного лавреата премії ім. Б. Лепкого професора, завідувача катедри української літератури ім. акад. М. Возняка, доктора філологічних наук Тараса Салиги. Цю високу нагороду відомий літературознавець отримав за книгу "Вокатив".

21-22 квітня поточного року філологічний факультет ЛНУ ім. І. Франка проводить ІІІ Всеукраїнську наукову конференцію молодих учених-філологів. Оскільки цьогорічна конференція приурочена 150-літтю від дня народження Івана Франка, то оргкомітет надаватиме перевагу доповідям з франкознавчою проблематикою.