“Слуга слуг Божих”

      18 травня цього року Святійшому Патріярхові Іванові Павлові ІІ Папі Римському виповнилося би 85 років. Понтифік помер у суботу, 2 квітня о 22.37 за київським часом. Папою Римським кардинала Кароля Войтилу обрали у жовтні 1978 року. Він став першим неіталійцем і першим поляком на папському престолі за 455 років. П’ятдесятивосьмирічний Кароль Войтила став наймолодшим Папою Римським двадцятого сторіччя, і йому ж випало розв’язувати найбільше проблем як у церкві, так і поза нею.
      Понтифікат Івана Павла II визначають дві особливі риси: велика кількість опублікованих праць та постійні подорожі, упродовж яких Святійший Отець відвідав із пастирським візитом майже всі країни, де є Церква. Іван Павло II та його курія написали стільки праць, які за кількістю і якістю порівнюють із працями великого богослова Святого Томи Аквінського. Потрібно ще чимало часу, щоби їх до кінця осмислити. Якщо б Кароль Войтила не мав пасторальних єпископських обов'язків і продовжив наукову діяльність, то, без сумніву, він став би одним із найвизначніших науковців свого часу. Нинішнє і майбутнє покоління повинні бути вдячні Богові, Провидінням якого всі ці здібності втілені у Папі і служать Церкві.
      Іван Павло ІІ був людиною миру і не тільки у вузькому значенні цього слова. У своїй тихій особі він умів примиряти здавалося б непримиренне і поєднувати здавалося б непоєднуване, якщо судити за суто людськими мірками. Але що непідвладне людині, то є можливим для Бога і з Богом. У своїй інтелектуальній формації й науковій діяльності він зумів поєднати феноменологічну близькість до життя з томістичною любов’ю до термінологічної точности і систематичности. Інтелектуальну допитливість справжнього науковця збагачувала релігійна певність віруючої людини. Наукова критичність і дерзновенність людини молитви; вишукана аристократичність і невимушена безпосередність; витончена поетичність і менеджерська практичність; нездоланна спрямованість до єдино потрібного і непідробне, навіть дитинне уміння цінувати земні, прості, людські радості; екуменічна відкритість і свідомість власної релігійної тотожности; християнський світогляд і щира симпатія до сучасної культури; такий свій для поляків і такий не чужий для українців, італійців, німців, американців, нігерійців та инших представників Божого люду; духовне захоплення Богом у дусі релігійної містики Івана від Хреста і тверезість раціонального богослова; любов Божа і любов людська... Список можна продовжувати. Стосовно Івана Павла ІІ ця єдність протилежностей (coincidentia oppositorum) чомусь не дивує, видається цілком природною. Чи не тому, що подібна великодушність є привілеєм справді святих? Недарма ж у народі кажуть, що людина, яка завершує свій земний шлях у Світлий Тиждень Великодня, має особливу прихильність у Бога.
      Людина завжди відчуває, коли її люблять, — инші люди, міста, країни... Особливо сильно відчутна любов чужих, далеких — бо її не очікуєш. Каролю Войтилі вдалося неможливе. Він відбувся як особистість, як релігійний лідер, як політик, як символ нашого часу — і водночас він зберіг у собі вміння любити инших. Він не просто вірив — він любив Бога так, що Бог, навіть якби його раптом і не було, мав би виникнути у відповідь на це почуття простого вадовіцького хлопця, який став римським первосвящеником. Він так охоче ділився цією любов’ю з людьми, що вони усвідомлювали — він любить їх просто так, за те, що вони є. І бажає, щоб вони були кращими.

За матеріялами періодичних видань “Старий Замок”, “Дзеркало тижня” та веб-сторінок Української Греко-Католицької Церкви та Українського Католицького Університету

НОВИНИ

Президент України Віктор Ющенко підписав Указ «Про деякі питання підготовки та проведення заходів, присвячених 150-річчю від дня народження І.Я.Франка». Цим указом Глава держави призначив Державного секретаря України Олександра Зінченка головою Організаційного комітету з підготовки та проведення заходів, присвячених 150-річчю від дня народження Івана Франка, та затвердив новий персональний склад зазначеного Організаційного комітету, до якого увійшов Іван Вакарчук - ректор Львівського національного університету імени Івана Франка.

Віце-прем’єр з гуманітарних питань Микола Томенко 21 квітня на брифінгу в Кабінеті Міністрів розповів журналістам, що одержав листа від українських філологів і письменників, які просять його відновити попередній склад правописної комісії. Віце-прем'єр зазначив, що провів консультації із приводу комісії з правопису й дійшов висновку, що доцільніше буде залишити нинішній склад комісії. Томенко також сказав, що не вважає за необхідне переводити комісію зі сфери компетенції Міністерства освіти й науки й підпорядковувати її безпосередньо Кабміну, як це було тоді, коли прем'єр-міністром працював нинішній президент Віктор Ющенко і як просили зробити його адресанти листа.

Вийшов друком збірник “Муза і меч”: національний рух у фольклорних та літературних джерелах”, укладений із матеріялів, апробованих під час роботи однойменної наукової конференції, приуроченої до 60-річчя створення УПА (конференція відбулася 30 жовтня 2002 року). Книга містить доповіді та повідомлення учених: філологів, журналістів, істориків.

У видавництві „Факт” у серії „Зона Овідія” вийшла друком збірка Галини Крук „Обличчя поза світлиною”. До третьої книги львівської поетки увійшли тексти 1997-2004 рр., поетична напруга яких виникає при зіткнені сказаного та недомовленого, дитячої відкритости до світу та герметизму тексту, Еросу й Танатосу, себе та иншого, обличчя якого завжди залишається поза світлиною.

Третє місце в травневому списку бестселерів, який укладає Південно-західна телерадіокомпанія Німеччини (SWR), посів роман українського письменника Ю. Андруховича „Дванадцять обручів”. Твір вийшов у перекладі Сабіни Штьор у видавництві „Зуркамп”. „Це танець абсурду, легкий, мов кохання, і важкий, як жахливий сон, який провадить цей роман крізь нові раптові повороти та зміни краєвидів. Твір сповнений гри та містифікації, постмодерно збудований та зруйнований”, — пише про роман один із провідних німецьких літературних критиків Губер Шпігель. „Дванадцять обручів” залишили далеко позаду твори таких популярних у Німеччині письменників, як Орхан Памук та Альваро Мутіс.

Вийшла друком книга українського літературознавця, кандидата філологічних наук, доцента катедри української літератури імени академіка Михайла Возняка Валерія Корнійчука „Ліричний універсум Іван Франка: горизонти поетики”. У монографії розглянуто головні аспекти поетики лірики Івана Франка. Простежено еволюцію естетичної свідомости поета, проаналізовано жанрову систему, визначено основні параметри образного світу, досліджено гармонію ритму і змісту.

17 травня у приміщенні Палацу культури ім. Г. Хоткевича відбулась презентація поетичної серії Асоціяції українських письменників «Зона Овідія». Свої нові збірки нечисленній глядацькій авдиторії представляли Назар Гончар, Іван Лучук, Дмитро Острівченко, Остап Сливинський, Маріання Кіяновська, Галина Крук та Віктор Неборак. Ініціятор та керівник проєкту, заступник голови АУП Тарас Федюк не прибув на зустріч. Натомість глядачі мали можливість побачити і послухати голову АУП, відомого українського поета Ігоря Римарука, який, проте, не зачитав жодної зі своїх поезій. Нові зібірки поетичної серії «Зона Овідія» мають з’явитися на Форумі видавців у вересні.