ЯК ЖИВЕШ, ПЕРШОКУРСНИКУ? 

Хтось називає їх дрібнотою,а дехто - абітурою (адже загальновідоме правило-студентами стають після здачі першої сесії - ще ніхто не скасовував),а вони гордо звуть себе ПЕРШОКУРСНИКАМИ.

Так-так,саме про цей відсоток майбутньої інтелігенції буде йтися нижче.Я, яка нарешті стала називатися другокурсницею, вирішила пройтися по кабінетах рідного філологічного і дізнатися що, як і до чого в першокурсників.

Отже, заходжу я в 226 аудиторію, де в очікуванні викладача тісниться потік студентів-сходознавців. Шум такий, що в школі на великій перерві, мабуть, тихіше.Думаю "стопідсот щось не так".Дивлюсь, а там сидять окрім дівчат,ще й хлопці. Я ж думаю, чому це дівчата так розщебетались. Коли пішла розмова про навчання та універ, хлопці стали значно скромнішими і навіть примусили мене засумніватися чи до філологів я потрапила. Але все ж дізналася я, що вчитися не так важко, як важко звикнути до нового середовища, системи оцінювання. Від дівчат же почула, що навчатися важче, ніж в школі, але вже всі встигли здружитися, а на пару не потрапляли, бо заблудилися в заплутаних коридорах альма-матері. На цьому розмова була закінчена, адже в аудиторію зайшов Володимир Іванович Пілецький, тому мені довелось накивати п'ятами (зовсім не хотілося пригадувати матеріал попереднього року).

Друге місце, куди я потрапила, це, звісно ж, їдальня. Там я побачила усміхнені личка першокурсників.Чому б це вони радіють, невже карточковій системі, яку впровадили в університетській їдальні?Питаю, кажуть, що не дуже раді нововведенню, адже бідні-нещасні платники залишаються голодними і сам процес обслуговування затягуєтья на хвилин десять.А так їсти хочеться...Невже байка про біних і голодних студентів - правда?

Ось такі-то справи в наших першокурсників. Хотілося б побажати вам наснаги до навчання і активності в студентському житті! І не забувайте, ви-студенти Франкового університету, пишайтесь! =)

Розслідування вела Наталка ШВЕЦЬ

№3

Хто

Хто не мешкав у гуртожитку,той не відчув повної насолоди студентського життя.

Гуртожиток №3 – дім для філоложеняток.

Вхід

Над вахтою немає камери спостереження, зате сидить пильний черговий,який краще будь-якого фейс-контролю пізнає свого мешканця.

Вечеря

Ммм …шашличок, устриці, салат «Гурман», копчена ковбаса , голландський сир… і все це мрії.

Справжня вечеря студента – гарнір,щось із м’ясного, що наготувала мама, салатик і чайок з печенькою.

Але! Ніяк не обійтись без гарного настрою перед безсонною ніччю.

Навчання

Після ситної вечері та підспівування & підтанцьовування під черговий хіт, починається шарудіння ксероксами, листання конспектів та гуглення питань в інтернеті. Така собі атмосфера «БОТАНічного саду».=)

Сон

«Поставлю будильник на 10 хвилин раніше, щоб попити чайку і прогулятись до трамвайчика»,- думає кожен.

Але щоранку як завжди: поспіхом одягаєшся, на «автопілоті» збираєш сумку (вічно щось та й забуваєш) і мчишся вже таки на заповнену маршрутку. І в цьому шаленому нон-стопі починається кожен ранок.

День

У дверях університету організувалась штовханина – потяг до знань.

Пари-пари. Нудні, веселі, сонні, цікаві.

Після насиченого дня повертаєшся «…додому, до себе додому».

Ольга МАТЕЙЧИК

ВГОРУ