 Головна сторінка
Назустріч ювілею
Конференції та семінари
Біографія Франка
Творчість Франка
Франківська галерея
Мистецька франкіана
Львівська франкознавча школа
Франкознавча бібліотека
Лінки
| |
ІВАН ФРАНКО
Автобіографічні статті і матеріали
Із [Промови на 25-літньому ювілеї] (1898)
"Двадцять і п'ять літ я був тим пекарем, що пече хліб для щоденного вжитку".
"Я знаю, що з моїх творів дуже мало перейде до пам'яті будущих поколінь, але мені се байдуже; я дбав поперед усього про теперішніх, сучасних людей".
"Яко син селянина, вигодований твердим мужицьким хлібом, я почуваю себе до обов'язку віддати працю свого життя тому простому народові. Вихований у твердій школі, я відмалку засвоїв собі дві заповіді. Перша, то було власне почуття того обов'язку, а друга, то потреба ненастанної праці. […] Тільки те, що здобудемо своєю працею, те буде справді наше надбання; і тільки те, що з чужого культурного добра присвоїмо собі також власною працею, стане нашим добром. От тим-то я старався присвоювати нашому народові культурні здобутки інших народів і знайомити інших з його життям.
Головну увагу клав я завсігди на здобування загальнолюдських справ, бо знав, що народ, здобуваючи собі загальнолюдські права, тим самим здобуває собі й національні права. І сам я в усій своїй діяльності бажав бути не поетом, не вченим, не публіцистом, а поперед усього чоловіком. Мені закидували, що я розстрілюю свою діяльність, перескакую від одного заняття до іншого. Се було власне випливом мого бажання - бути чоловіком, освіченим чоловіком, не лишитися чужим у жаднім такім питанні, що складається на зміст людського життя. А пізнавши що-небудь, я бажав і всіх сил докладав довести й інших до того, щоб зацікавилися тим і розуміли се. Дехто звиняв мене тим, що важкі обставини життя, конечність заробітку спонукувала мене кидатися на різні поля. Але мені здається, що тут більше спричинилася моя вдача, те гаряче бажання - обняти цілий круг людських інтересів. Може бути, що сей брак концентрації зашкодив мені як письменникові, але у нас довго ще будуть потрібні такі, як я, щоб розбуджувати інтерес до духового життя і громадити матеріал, обтесаний бодай з грубшого".
Зі статті "Дещо про себе самого" (1897)
(передмова до збірки "Галицькі образки")
"Мій руський патріотизм - то не сентимент, не національна гордість, то тяжке ярмо, покладене долею на мої плечі. Я можу здригатися, можу тихо проклинати долю, що поклала мені на плечі це ярмо, але скинути його не можу, іншої батьківщини шукати не можу, бо став би підлим перед власним сумлінням" [т. 31, с. 31].
 Curriculum vitae [Життєпис]
[АВТОБІОГРАФІЯ ІВАНА ФРАНКА,написана для Ом[еляна] Огоновського]
ІСТОРІЯ МОЄЇ ГАБІЛІТАЦІЇ
ПРИЧИНКИ ДО АВТОБІОГРАФІЇ
МОЇ ЗНАЙОМІ ЖИДИ
 На початок
|
