Головна сторінка     НОВИНИ

Загальні відомості

історія факультету
програма розвитку
Університету - 350

Структура факультету

деканат
вчена рада факультету
кафедри
інститути, лабораторії

Наукова робота

конференції
наукові семінари
видання
спеціалізовані вчені ради

Навчальний процес

абітурієнтові
студентові
бакалаврські програми
магістерські програми
навчальні практики

Виховна робота

Студентcьке життя

студентське самоврядування
студентська газета "Ярослов"

Міжнародна літня школа української мови та країнознавства

 

 

Адреса кафедри:

Кафедра теорії літератури та порівняльного літературознавства
Львівський національний університет імені Івана франка
вул. Університетська, 1, ауд.234
79000 Львів. Україна
тел.: 032 296 47 04
e-mail:
teoriya@franko.lviv.ua

Завідувач кафедри: Микола Ільницький - доктор філологічних наук, член-кореспондент НАН України, професор

Графік роботи лаборантів кафедри:

Юлія ТЕПЛА, Олеся ЗВАРИЧ
Пн.-Пт.: 9.00-13.00 год., 14.00-18.00 год.

 


 

Інформація про кафедру

Професорсько-викладацький склад кафедри:

Микола ІЛЬНИЦЬКИЙ - доктор філологічних наук, член-кореспондент НАН України, професор.
Михайло ГНАТЮК - доктор філологічних наук, професор.
Василь БУДНИЙ - кандидат філологічних наук, доцент.
Зоряна ДРОЗДА - кандидат філологічних наук, доцент
Олена ГАЛЕТА - кандидат філологічних наук, доцент.
Мар'яна ГІРНЯК
- кандидат філологічних наук, доцент.
Марія ЗУБРИЦЬКА
 - кандидат філологічних наук, доцент.
Тарас ЛУЧУК  - кандидат філологічних наук, доцент.
Ірина СТАРОВОЙТ
- кандидат філологічних наук, доцент.

Лаборанти:

Юлія ТЕПЛА - старший лаборант
Олеся ЗВАРИЧ
- старший лаборант

 

Основні навчальні курси та спецкурси

Міжнародні зв’язки

Науковий семінар кафедри

 


 

Інформація про кафедру

 

    Кафедру засновано 2001 року.
    Кафедра готує фахівців зі спеціальності 6.030500, 7.030501, 8.030501 "Українська мова та література"
    та аспірантів за спеціальністю 10.01.06 – Теорія літератури.

    
Держбюджетна тема:

    
Теорія літературного процесу і компаративні аспекти його вивчення
    Тема визначає напрям комплексного дослідження наукового колективу кафедри у маловивченій галузі теорії літературного розвитку й охоплює актуальні питання сучасної науки, які стосуються структури, еволюції і взаємодії національних літератур. Завдання колективного дослідження полягає в опрацюванні теоретико-компаративних концепцій, категорій та понять, а також методик аналізу й опису діахронічних і синхронічних аспектів різноманітних еволюційних чинників, як-от: зміна жанрових і стильових систем; творча індивідуальність письменника і його соціальний статус; мистецькі уподобання публіки і літературно-критичні теорії; культурна політика суспільства і естетична функція національного письменства.

    
The Theory of Literary Process and Comparative Aspects of Its Studying

    The theme determines the direction of research, which members of the department elaborate as the research in complex. This direction belongs to the domain of the theory of literary development, which is not studied in a proper way, and it comprises actual problems of contemporary science, concerned with structure, evolution and interaction of national literatures. The task of this collective research is to elaborate theoretical-comparative conceptions, categories, notions, methods of analysis and description of diachronic and synchronic aspects of various evolutionary factors, namely, the change of genre and style systems; creative individuality of the writer and his social status; artistic biases and inclinations of public and literary criticism theories; cultural politics of society and aesthetic function of the national literature.

    Науковий керівник - д.ф.н., проф. Ільницький Микола Миколайович;
    Термін виконання - 01.2003 - 12.2005;
    № держреєстрації - 0103U4005921;

    Колектив кафедри бере участь у налагодженні зв'язків з університетами України й закладами високої школи зарубіжних країн. Серед зовнішніх напрямів співпраці кафедри можна назвати українсько-польські, українсько-австрійські та українсько-німецькі літературознавчі наукові зв'язки. Українсько-польське співробітництво представлене участю професорів М.Ільницького та М.Гнатюка, доцента М. Зубрицької у спільних наукових конференціях (м. Познань, м. Краків, м. Варшава). Викладачі кафедри О.Галета та І.Старовойт брали участь у сесії Варшавської міжнародної гуманістичної школи Середньої та Східної Європи, секція перекладознавство, Варшава а також доц. О.Галета читала лекції з історії української літератури ХХ століття для студентів українського відділення Московського державного університету ім. М. Ломоносова. Проф. М.Гнатюк – брав участь у спільному проекті з університетами Познаня, Відня, Зальцбурга та Вюцбурга, також підтримує зв'язки з Українським Вільним Університетом у м. Мюнхені (Німеччина).
    Члени кафедри входять до складу спеціалізованої вченої ради по захисту докторських і кандидатських дисертацій за спеціальністю 10.01.01 – українська література та спеціалізованої вченої ради по захисту кандидатських дисертацій за спеціальністю 10.01.04 – зарубіжна література, 10.01.07 – фольклористика, 10.01.06 – теорія літератури.
 


 

Основні навчальні курси та спецкурси


    
Назва курсу: Вступ до літературознавства;
    
Мета курсу – ознайомити студентів з основними поняттями про специфіку й основні функції художньої літератури, дати загальні відомості про літературознавчі методи та школи, напрями, течії і стилі літературного розвитку, допомогти засвоїти літературознавчу термінологію, виробити навики власного підходу до літературного твору, вміння здійснювати аналіз художнього тексту. Одним із завдань курсу є переорієнтація із соціологічного підходу до ціннісно-естетичного як у вивченні літературного процесу в цілому, так і в аналізі конкретного твору, а також ознайомлення студентів з методологічними засадами сучасних літературознавчих шкіл та їх представниками.
    
Рік навчання: 1-ий;
    
Імена лекторів, які читають курс:

  • Проф. Ільницький М. М. - українська мова та література - 36 год.;

  • Проф. Ільницький М. М. - бібліотекознавство - 36 год.;

  • Доц. Будний В. В. - слов'янські мови та літератури - 36 год.;

  • Доц. Старовойт І.М. - японська мова та література - 72 год.;

  • Доц. Галета О.І. - російська мова та література - 72 год.;

  • Доц. Галета О.І. - перська мова та література - 72 год.;

  • Доц. Галета О.І. - арабська мова та література - 54 год.;

  • Доц. Галета О.І. - фольклористика - 54 год.

    Зміст курсу:
    
Основні лекційні теми курсу:

  • Основні галузі літературознавства;

  • Специфіка й основні функції літератури;

  • Основні етапи та школи в розвитку літературознавства;

  • Напрям, течія, стиль;

  • Аналіз літературного твору;

  • Мова літературного твору;

  • Системи віршування;

  • Літературні роди й види;

  • Літературний процес.

    Практичні заняття:

  • Іван Франко, "Із секретів поетичної творчості";

  • Василь Бобинський, "Від символізму – на нові шляхи";

  • Микола Євшан, "Суспільний та артистичний елемент у творчости";

  • Богдан-Ігор Антонич, "Національне мистецтво", "Між змістом і формою" ;

  • Хосе Ортега-і-Гасет, "Дегуманізація мистецтва";

  • Йоган Гейзінга, "Гра й поезія";

  • Жан Поль Сартр, "Чому люди пишуть?";

  • Фрідріх Ніцше, "Народження трагедії, або Еллінство і песимізм";

  • Томас Стернз Еліот, "Традиція й індивідуальний талант";

  • Мішель Фуко, "Що таке автор?";

  • Марко Павлишин, "Канон та іконостас";

  • Григорій Грабович, "Деякі теоретичні проблеми українського літературознавства";

  • Ганс Ґеорґ Ґадамер, "Що мусить знати читач?", "Вірш і розмова";

  • Ролан Барт, "Від твору до тексту".


    
Назва курсу: Порівняльне літературознавство;
    
Мета курсу - Навчальний курс має на меті ознайомити студентів з основами сучасної компаративістики:
    – вивчення генетичних і контактних зв'язків;
    – питання порівняльної типології;
    – дослідження зв'язку літератури з іншими видами мистецтва;
    – аспекти імагології – розділу компаративістики, що з'ясовує національні образи народів у рецепції інших етносів та регіонів.
    
Рік навчання: 5-ий;
    
Імена лекторів, які читають курс:

  • Проф. Ільницький М.М. – українська мова та література (магістри) – 36 год.,

  • Доц. Будний В.В. - українська мова та література (спеціалісти) – 28 год.;

    Зміст курсу:
    
Основні лекційні теми курсу:

  • Предмет і завдання порівняльного літературознавства;

  • Еволюційні етапи літературної компаративістики;

  • Генетично-контактні зв'язки;

  • Типологічні спільності в розвитку літератур;

  • Типологія літературних стилів і жанрів.;

  • Концепція інтертекстуальності в сучасному порівняльному літературознавстві;

  • Національні літератури і їхні міжнаціональні контексти;

  • Імагологія як галузь порівняльного літературознавства;

  • Література в системі мистецтв.

    Практичні заняття:

  • Порівняльна методика статті І.Франка "Влада землі в сучасному романі";

  • Т.С.Еліот і Павло Тичина у зіставних контекстах;

  • "Тіні забутих предків" у літературі й на екрані;

  • Взаємини літератури з міфологією та фольклором (Народна дума "Втеча трьох братів з Азова" і "Дума про братів неазовських" Ліни Костенко);

  • Переклад як форма міжлітературних взаємин (сонетарій В.Шекспіра в перекладах Д.Паламарчука і Д.Павличка та "Осіння пісня" Поля Верлена в українських інтерпретаціях);

  • І.Франко – будівничий слов'янських мостів;

  • Генологічний рівень компаративістики: "Тюремні сонети" І.Франка, "Сонети і строфи" Б. Кравціва, "Ґратовані сонети" І.Світличного (стилістичний, композиційний, тематичний, культурологічний аспекти зіставного аналізу).


    
Назва курсу: Історія українського літературознавства;
    
Мета курсу розкрити історію української літературознавчої думки у зв'язку з літературним процесом в Україні та на тлі розвитку світової літературознавчої думки, вклад українських вчених у цей розвиток.
    
Рік навчання: 5-ий (спеціалісти);
    
Ім'я лектора, який читає курс:

  • Проф. Ільницький М.М. - українська мова та література - 42 год.;

    Зміст курсу:
    
Основні лекційні теми курсу:

  • Предмет і завдання курсу. Зародження української літературознавчої думки. Поетики Києво-Могилянської академії;

  • Формування історичної школи в українському літературознавстві: М. Максимович, О. Бодянський, М.Костомаров. П.Куліш;

  • Літературознавча думка періоду реалізму. Концепції М. Дашкевича, О.Котляревського, М. Сумцова, П.Житецького;

  • Іван Франко – літературознавець. Еволюція поглядів на роль і завдання літератури і літературної критики. І.Франко і М.Драгоманов;

  • Літературні полеміки раннього українського модернізму;

  • Літературознавча думка другої половини ХХ століття. Дисидентська критика;

  • Ідеї і концепції еміграційної критики: Ю.Шевельов, В.Петров, В.Державін, Б.Рубчак.

    Практичні заняття:

  • "Поетика. Сад поетичний" М. Довгалевського як пам'ятка естетичної думки епохи Бароко в українській літературі;

  • Дискурс постмодернізму і літературознавча традиція;

  • М.Драгоманов в оцінці Д. Донцова;

  • Літераутрно-критичні матеріали українського самвидаву 60-80 -х років;

  • Роль львівських журналів 20-30-х років в літературному житті;

  • Літературознавчі дискусії періоду МУР'у;

  • Естетичні ідеї "Руської Трійці" і їх роль в розвитку української культури і суспільної думки.


    
Назва курсу: Українська літературознавча думка періоду повоєнної еміграції
    
Мета курсу поглиблення знань про основні етапи розвитку літературознавчої думки в Україні від часу її виникнення до сучасного етапу в теоретичному та методологічному аспектах. Українська літературознавча думка розглядається у контексті розвитку загальноєвропейського літературознавства.
    
Рік навчання: 4-ий;
    
Ім'я лектора, який читає курс:

  • Проф. Ільницький М.М. - українська мова та література - 20 год.;

    Зміст курсу:
    
Основні лекційні теми курсу:

  • Вступ. Особливості літературознавчої думки періоду повоєнної еміграції;

  • МУР (Мистецький український рух): основні ідеї та представники. Ідея "великої літератури" (Улас Самчук) та полеміка навколо неї (Остап Грицай, Іван Багряний);

  • Концепція "національно-органічного стилю" (Юрій Шерех). Полеміка навколо концепції Ю. Шереха, основні аргументи опонентів В. Державина та Юрія Клена;

  • Орієнтація на тогочасні філософсько-естетичні концепції екзистенціалізму та сюрреалізму (В. Бер (Петров), Ю. Косач І. Костецький);

  • Оцінка літературознавчих орієнтацій періоду МУРу в сучасній критиці;(Г. Грабович, С. Павличко);

  • Об'єднання українських письменників "Слово"

  • Проблема традицій і новаторства як проблема поколінь (Г. Костюк, Ю. Лавріненко, Ю. Шевельов). Порівняльна характеристика цієї проблеми в еміграційному та радянському літературознавстві.


    
Назва курсу: Літературознавча думка в Західній Україні 20-30-х рр. ХХ століття;
    
Мета курсу випливає з характеру політичної ситуації, яка склалася в Західній Україні після Першої світової війни.
    Диференціація літератури за ідеологічним принципом зумовила появу критики комуністичної, націоналістичної католицької та ліберальної орієнтацій, що визначило специфіку літературного процесу і викликало необхідність його дослідження як у внутрілітературному, так і в позалітературному аспектах. Аналіз цієї гетерогенності й складає основу курсу і визначає його мету.
    
Рік навчання: 3-ій;
    
Ім'я лектора, який читає курс:

  • Проф. Ільницький М.М. - українська мова та література - 36 год.;

    Зміст курсу:

  • Ідейно-естетична боротьба в українській літературі і літературна критика;

  • Літературна група "Митуса"; стрілецька тематика. Праця В. Бобинського "від символізму на нові шляхи";

  • Літературна критика "комуністичної орієнтації". Журнал "Літературно-науковий вісник" (з 1933 р. – "Вісник");

  • Літературно-критична діяльність Д.Донцова;

  • Ідеологія інтегрального націоналізму крізь призму літератури;

  • Католицька літературна критика. Християнська мораль як опозиція імморалізму Д.Донцова. Журнал "Дзвони";

  • Літературознавча діяльність М .Гнатишака. Принцип періодизації історії української літератури. Концепція ідейно-етичного естетизму;

  • Гавриїл Костельник – літературний критик. Концепція генія і таланту;

  • "Ліберальний" напрям у літературній критиці. Журнал "Назустріч". Ідеї "безсвітоглядності" М . Рудницького;

  • Літературно-критичні погляди Б.-І. Антонича.


    
Назва курсу: Літературне життя Львова у ХХ столітті
    
Мета курсу Розширити уявлення студентів про літературний процес, включаючи в це поняття не тільки сукупність художніх творів, а й такий важливий фактор, як товариське життя, людські стосунки.
    
Ім'я лектора, який читає курс:

  • Проф. Ільницький М.М. - українська мова та література - 20 год.;


    
Рік навчання: 3-ій;     Зміст курсу:
    
Основні лекційні теми курсу:

  • Дисидентський рух і література;

  • Період "перестройки" і розпад СРСР;

  • Процеси реабілітації заборонених і замовчуваних літератур;

  • Літературне життя початку ХХ століття;

  • Літературно-мистецька атмосфера міжвоєнного двадцятиліття;

  • Літературне життя Львова в умовах більшовицького режиму;

  • Літературне життя Львова в умовах німецької окупації;

  • Хрущовська відлига і літературне шістдесятництво;

  • Самвидав як форма нецензурованої літератури.


    
Назва курсу: Теорія літератури;
    
Мета курсу – закласти у студентів, майбутніх науковців та вчителів вищої і середньої школи основи фахової теоретико-літературознавчої підготовки. В завдання курсу входить ознайомлення студентів з історією світової літературно-естетичної думки, вивчення основних літературознавчих течій ХІХ-ХХ ст., знайомство із законами, за якими функціонує літературний твір, а також вироблення навиків аналізу літературного твору як явища мистецтва, розуміння основних закономірностей літературного процесу.
    
Основні завдання:
    1. Узагальнення, систематизація, поглиблення знань, набутих студентами у процесі вивчення основних літературознавчих дисциплін.
    2. Ознайомлення студентів з історією літературно-естетичної думки протягом розвитку історії.
    3. Ознайомлення з тенденціями розвитку різних літературознавчих шкіл у ХІХ-ХХ ст.
    4. Характеристика різних точок зору цих шкіл на опорні, суперечливі, дискусійні питання теорії літератури.
    
Рік навчання: 5-ий;
    
Ім'я лектора, який читає курс:

  • Проф. Гнатюк М. І.


    – українська мова та література - 54 (спеціалісти), 54 (магістри);
    – бібліотекознавство - 28 (спеціалісти);
    – слов'янські мови та літератури - 28 (спеціалісти), 54 (магістри);
    – російська мова та література - 28 (спеціалісти), 54 (магістри);
    – перська мова та література -28 (спеціалісти), 54 (магістри);
    – арабська мова та література -28 (спеціалісти), 54 (магістри);
    – фольклористика - 54 (магістри);
    
Зміст курсу:
    
Основні лекційні теми курсу:

  • Вступ. Теорія літератури як літературознавча дисципліна. Її місце в системі гуманітарних наук;

  • Історія естетичної та літературно-теоретичної думки;

  • Особливості літератури як виду мистецтва;.

  • Структура літературного твору і його соціальне буття;

  • Морфологія літератури;

  • Теорія літературного процесу.

    Практичні заняття:

  • "Мистецтво поетичне" Буало та його теоретичні засади;

  • Іван Франко і проблеми методології літературознавства і фольклористики;

  • Проблеми специфіки мистецтва та психології творчості в інтерпретації І. Франка;

  • Термінологія сучасного літературознавства;

  • Проблема віршознавства у сучасній науці.


    
Назва курсу: Історія української критики;
    
Мета курсу Розкрити особливості розвитку літературно-критичних суджень в Україні у ХІХ – ХХ ст., з'ясувати загальнокультурну та літературну роль найвидатніших представників української критики у справі осмислення української літератури у світовий літературний та соціокультурний контекст.
    
Рік навчання:5-ий (спеціалісти);
    
Ім'я лектора, який читає курс:

  • Проф. Гнатюк М. І. - українська мова та література - 28 год. ;

    Зміст курсу:
    
Основні лекційні теми курсу:

  • Літературна критика. Предмет і завдання курсу. Проблема періодизації української критики і літературознавства;

  • Українська журналістика і критика І чверті ХІХ століття. Альманаховий період у розвитку української журналістики 30-50 рр. М.Максимович, Т.Шевченко;

  • Журнал "Основа" та літературно-критична діяльність П.Куліша Михайло Драгоманов – літературний критик;

  • Михайло Драгоманов - літературний критик;

  • Початки літературно-критичної діяльності Івана Франка. Літературно-критична діяльність Івана Франка 80-х років;

  • Літературні концепції І. Франка 90-х років XIX – поч. XX ст.;

  • Леся Українка - літературний критик. Основні напрями розвитку літературної критики початку XX ст.;

  • Філологічний метод у критиці (В.Перетць, М.Зеров). Літературно-критична діяльність О. Білецького;

  • Українська класична література в концепції М.Зерова

  • Письменницька критика на Україні 20 - 60-х рр..(П. Тичина, М. Рильський, М. Бажан). Письменницька критика 60 - 90 – х рр.(О. Гончар, Д. Павличко, І. Драч, Б. Олійник, Л. Костенко);

  • Роль критиків української діаспори у вивченні літературного процесу. Літературна критика на Україні на сучасному етапі.

    Практичні заняття:

  • П.Куліш – літературний критик;

  • Культурно-історичний підхід до аналізу літературних творів м. Драгоманова. М. Драгоманов - компаративіст;

  • Специфіка літературної критики в інтерпретації Івана Франка. Іван Франко - дослідник творчості Т. Шевченка;

  • Жанр літературного портрета в критичній спадщині Івана Франка;

  • Вульгарно-соціологічна критика на Україні. В. Коряк, С. Щупан, Б. Коваленко, Ф. Якубовський.


    
Назва курсу: Історіографія українського літературознавства;
    
Мета курсу Розкрити специфіку появи основних історико-літературних праць, особливості формування корпусу "Історій української літератури", показати загальнокультурну та літературну роль історико-літературних корпусів у справі осмислення історії української літератури та включення української літератури у світовий літературний та соціокультурний контекст.
    
Рік навчання: 3-ій;
    
Ім'я лектора, який читає курс:

  • Проф. Гнатюк М. І. - українська мова та література -34 год. ;


    
Зміст курсу: Включення курсу в програму навчання зумовлене значною увагою до корпусів історій національних літератур у загальнолітературному та загальнокультурному контекстах. Курс охоплює різні етапи підходів до створення історії національної літератури у працях І.Могильницького, М.Костомарова, П.Свєнціцького, І.Прижова, М.Драгоманова, М.Петрова, М.Дашкевича. Аналізується роль праці О.Огоновського "Історія літератури руської" (1887 – 1894) – першої повної історії літератури, написаної українською мовою. Особливе значення в утвердженні позицій культурно-історичної школи у літературознавстві належить працям з історії літератури І.Франка, С.Єфремова, Б.Лепкого, які сприяли утвердженню українського письменства серед сім'ї європейських народів.
    Новий етап у розвитку історіографії українського літературознавства пов'язаний з історіями літератури М.Возняка, М.Грушевського та М.Зерова, вихід яких припав на 20-ті роки ХХ століття. Розглядаються праці О. Дорошкевича та В.Коряка, які були дослідженнями "переходового" періоду, позначеного (особливо В.Коряка) впливом "вульгарного соціологізму", що опанував у цей час все українське літературознавство радянської України.Аналізуються праці з історії української літератури, що з'явилися у 30-их – 80-их рр. ХХ ст. на радянській Україні, концепції яких позначені впливом однієї ідеології. Звернута увага на роль "Історії літератури" М.Гнатишака, пізніше Д.Чижевського в осмисленні історії української літератури. Значне місце відводиться обговоренню створення нової концепції історії української літератури у наш час.

  • Предмет і завдання курсу. Актуалізація літературознавчої та критичної думки в умовах незалежної української держави. Посилення інтересу до надбань українського літературознавства XIX - початку XX століття та літературознавства, що розвивалося поза межами радянської України /Львів, Прага, Варшава, Нью-Йорк/.
        Перші історії літератури XVI століття (Моргом, П. Лямбек, Конрада Геснер). Огляди українського письменства, складені Осипом Бодянським /Мастаком/, М.Костомаровим "Обзор сочинений, писаных на малоросийском языке", А.Метлинським, Ол.Котляревським, П.Кулішем. "Краткий исторический очерк украинской литературы" П.Петраченка, доданий до його "Истории русской литературы" /Варшава 1861/.

  • Пошуки методології в оглядах історії українського письменства Івана Вагилевича та Якова Головацького. "Заметки о русской литератур" (І848) Вагилевича та "Три вступительніи преподаванія о руcской словесности" /І849/ Якова Головацького

  • "0бзор истории славянскихь литератур" /І865/ О.Пипіна та В.Спасовича. Нове трактування історії української літерату-ри у другому виданні /1879/. Панегірична праця Павлина Свенцицького "Вік XIX у діях літератури української" /Львів І87І/ та стаття М.Драгоманова /Українця/ у "Правді" /І873-74/ "Література російська, велико-руська, українська і галицька".

  • Праці О.Кониського /Кошового/ "Історія русько-українсько-го письменства XIX віку" /"Світ" І88І-І882/ та "Zarysy ruchu literackiego Rusinow" ("Ateneum", 1885). Бібліографічний характер цих праць.

  • Вихід у світ "Очерков изъ истории украинской литературы ХVШ века" професора Київської духовної академії М.Петрова.

  • Відгук академіка Миколи Дашкевича /І852-І908/ "Отзыв о сочинени г. Петрова "Очерки истории украинской литературы XIX ст."

  • Роль "Історії німецької літератури" В.Шерера (1841 – 1886) у написанні історико-літературних праць у Галичині (О.Барвінський, О.Огоновський). Початок друкування в "Зорі" /І886/ праці професора Львівського університету Омеляна Огоновського "Исторія літературы руской". Паралельне видання книги в чотирьох частинах /6 книгах, Львів, І887-І894/ /Огоновський 0. Исторія літератури руськой. Львів І887-І894.

  • Праця Остапа Терлецького "Галицько-руське письменство 1848-1865" /ЛНВ, І903/. "Століттє обновленої українсько-руської літератури" Олександра Колесcи /ЛНВ, 1898, ан. ХП/ та видання першої збірки творів українського письменства від Котляревського /Київ, І вид. І900, друге в ІІІ т. - І902/ з короткими життєписами та найосновнішою бібліографією.

  • Огляди української літератури початку століття Б.Грінченка "Малорусская литература" І.Франка "Южнорусская література. "Начерк історії української літератури" Богдана Лепкого.

  • "Історія українського письменства" С.Єфремова як краща історія української літератури податку століття.

  • Вихід у світ у 1920-1924 році ґрунтовної "Історії укра-їнської літератури" Михайла Возняка у трьох томах. Перший суцільний і докладний огляд нашого давнього письменства.

  • "Нове українське письменства" М.Зерова /І923/.

  • Вступні розділи до праці М.Гнатишака "Історія української літератури" (Прага, 1940). Вплив ідей "Празького лінгвістичного гуртка" на формальну концепцію літератури М.Гнатишака. Попередня праця М.Гнатишака "Die literaturgeschichte der Ukraine" (1929).

  • Значна увага до історії літератури в "Історії України-Руси" М.Грушевського. Спрощена "Підручна історія руської літератури від найдавніших до найновіших часів"

  • Особливості розвитку історіографії сер. XX - поч. XXI ст.


    
Назва курсу: Іван Франко і проблеми теорії літератури та літературної критики;
    
Мета курсу Розкрити особливості теоретико-літературних та літературно-критичних поглядів Івана Франка, показати роль видатного письменника і вченого у становленні та формуванні основних літературознавчих шкіл в Україні, його вплив на формування основних теоретичних засад українського літературознавства.
    
Рік навчання: 5-ий (магістри);
    
Ім'я лектора, який читає курс:

  • Проф. Гнатюк М. І. - українська мова та література - 36 год.;


    
Зміст курсу:

  • Проблеми методології літературознавства у творчій практиці І. Франка.

  • Культурно-історична школа в інтерпретації І. Франка.

  • Іван Франко і проблеми компаративістики.

  • Психологічна школа в літературознавстві. І. Франко і проблеми етнопсихології.

  • Проблеми історичного розвитку літератури у творчій практиці І. Франка.

  • Проблема націоналізації та інтернаціоналізації літературного процесу кінця XIX – початку XX століття в трактуванні І. Франка.

  • Національна ідея в літературі як об'єкт літературознавчого аналізу.

  • Питання релігії у науковій та творчій спадщині І. Франка.

  • Специфіка літературознавства та літературної критики (трактат "Із секретів поетичної творчості").

  • І. Франко і проблеми психології творчості. Основні етапи художнього процесу.

  • Естетичні основи художнього твору (за І. Франком). Специфіка літератури як виду мистецтва.

  • Генологічна система літератури в інтерпретації І. Франка.

  • Жанри літературної критики у творчій практиці І. Франка.

  • Іван Франко і проблеми популяризації української літератури чужими мовами.

  • Біографічний метод у літературознавстві і проблеми мемуаристики.

  • Основні напрями вивчення теоретичної та літературно-критичної спадщини І. Франка.


    
Назва курсу: Літературно-критична думка раннього українського модерну (кінець ХІХ – початок ХХ століть).
    
Мета курсу Ознайомлення студентів з теоретичною і методологічною проблематикою антипозитивістичного зламу в загальноєвропейській та українській естетичній думці, який спричинився до розвитку новітніх літературних теорій і методологій ХХ ст.
    
Рік навчання: 5-ий (спеціалісти);
    
Ім'я лектора, який читає курс:

  • Доц. Будний В. В. - українська мова та література - 28 год.;


    
Зміст курсу:

  • 1. Вступ: проблеми сучасного вивчення літературного процесу й естетичної думки кінця ХІХ – початку ХХ ст. Аспекти європейського модернізму у студіях Річарда Шеппарда, Ганса Роберта Яусса, Доува В.Фоккеми.

  • 2. Гарвардська дискусія навколо українського модерну (Олег Ільницький, Григорій Грабович та ін.). Соломія Павличко: чи був український модернізм? Тамара Гундорова: європейський модернізм чи європейські модернізми? Перспективи різнобічного висвітлення феномену українського модернізму (Володимир Моренець, Ярослав Поліщук та ін.).

  • 3. На перехресті літературних епох: специфіка естетичного перелому в українській та загальноєвропейській естетиці. Проблематика програмних документів модерної доби. Два маніфести новітньої літератури: "Чеська модерна" Й.-С.Махара та Ф.-Кс.Шальди і "Слово про критику" І.Франка. Три типи модерного критицизму: естетизм, соціологічна критика, поетикальні студії. Еволюційні етапи модерністського естетизму.

  • 4.Становлення поетикальної традиції в українській критиці. Психолінгвістична поетика О.Потебні (уявлення про трикомпонентну структуру мистецького твору: зовнішня форма, внут-рішня форма, ідея) та її вплив на українську і світову науку.

  • 5. Еволюція І.Франка від соціологізму до експериментальної естетико-психологічної методології, заснованої на аналітичній оцінці літературного твору з точки зору естетичної дієвості мистецької його структури ("Із секретів поетичної творчості").

  • 6. Поетикальний аналіз у критичній есеїстиці Л.Старицької-Черняхівської, М.Мочульського, Г.Хоткевича ("Земля" О.Ко-билянської"), М.Вороного ("Театр і драма"), М.Могилянського та ін.

  • 7. Риси модерністських течій у критиці: естетизм, оцінний імпресіонізм, філософсько-етична інтерпретація, методологія символістичного "вчуття" (В.Щурат, Г.Хоткевич, молодо-музівці, М.Євшан, М.Шаповал, А.Товкачевський).

  • 8. Неоромантичні концепції творчої особистості, суб`єктивної цінності мистецтва, боротьби поколінь у літературному про-цесі. Зародження активістичних уявлень про мистецтво напередодні І світової війни у літературно-критичному середовищі журналу "Дзвін", перших авангардистсь-ких груп та інших течій, що рухалися у відцентрових (щодо естетизму) напрямах.

  • 9. Суспільно-утилітарні, моралістичні критерії та історико-літературний канон неонародницької критики ("Історія української літератури" С.Єфремова, статті Ф.Мату-шевського, О.Лотоцького та ін.).

  • 10. Орієнтації на марксистську соціологію у літ.-критичній діяльності В.Дорошенка, групи критиків журналу "Дзвін" (В.Винниченко, С.Черкасенко, М.Данько).

  • 11. Соціо-культурологічні концепції історичної еволюції національного письменства (І.Франко, О.Грушевський, М.Грушевський, М.Возняк).

  • 12. Концептуальні засади та інтерпретаційна практика Івана Франка.

  • 13. Майстерність історико-літературних студій і компаративістичних зіставлень. Праґматичний естетизм праці "Із секретів поетичної творчості". Новаторські уявлення про роль підсвідомих шарів психіки у творчому процесі. Елементи рецептивної естетики в теоретичних констукціях і критичній праутиці Франка.

  • 14. Франкова концепція двох поколінь в українському письменстві: представників реалізму і молодшої генерації митців. І.Франко проти переборщеного соціологічного генетизму (полеміка з Єфремовим, Русовою). Чому І.Франко високо цінив поетичну творчість молодомузівців і полемізував з їхніми програмними висловлюваннями?

  • 15 Підсумки: можливості і межі сучасних підходів до модерністичної проблематики.


    
Назва курсу: Методологія літературознавчих шкіл;
    
Мета курсу ознайомлення з основними проблемами сучасної методології літературознавчих студій, понятійним апаратом та основними проблемами найновіших літературно-теоретичних досліджень.
    
Рік навчання: 5-ий;
    
Ім'я лектора, який читає курс:

  • Доц. Зубрицька М.О. - українська мова та література - 36 год.;

    Зміст курсу:
    
Основні лекційні теми курсу:

  • XX століття в пошуку Теорії. Методологічна еклектика сучасного критичного тексту і відсутність чистого напрямку;

  • Теоретичні проблеми формалістичних методів;

  • Структуралізм: філософські передумови, головні концептуальні засади, представники та етапи розвитку: Російська школа формалізму (Московський лінгвістичний гурток (1915), ОПОЯЗ (1916).

  • Філософські засади деконструктивізму та постструктуралізму;

  • Психоаналіз, його зародження та головні засади;

  • Герменевтика як філософська школа і літературна методологія. Герменевтика і рецептивна естетика;

  • Постколоніальна критика і її проблематика;

  • Зародження фемінізму та феміністичної критики в кінці XIX - на початку XX століття. Феміністична критика в Україні;

  • Вступ до постмодерних теорій.


    
Семінарські заняття:

  • Структурний аналіз у застосуванні до українського літературного матеріалу;

  • Концепції тексту і автора у постструктуралізмі;

  • Основи семіотичного аналізу літературного твору;

  • Психоаналіз у сучасному літературознавстві. Поєднання психоаналізу з аналізом літературного тексту;

  • Екзистенційна модель інтерпретації літературних текстів;

  • Феноменологічний та герменевтичний аналіз художніх текстів;

  • Теорія діалогізму й карнавалу Михайла Бахтіна. Висловлювання як одиниця мовленнєвого спілкування. Проблема тексту в різних гуманітарних науках;

  • Феміністична критика: основні поняття та проблематика;

  • Постмодерні теорії та український літературний матеріал.


    
Назва курсу: Текстологія;
    
Мета курсу сформувати у слухачів уявлення про текст як об'єкт дослідження, ознайомити із технікою текстологічного аналізу та випрацювати навички її практичного використання. Курс пропонує до опанування термінологічний та методологічний апарат традиційної текстології та генетичної критики; на завершення здійснюється загальний огляд актуальних підходів до потрактування понять автор, текст і письмо у сучасному літературознавстві. Розгляд текстології як самостійної філологічної дисципліни розширює звичну тріаду основних філологічних дисциплін історія літератури – теорія літератури – літературна критика, доповнюючи історію літературних творів історією тексту як самодостатнім предметом наукового зацікавлення.
    
Рік навчання: 3-ій;
    
Ім'я лектора, який читає курс:

  • Доц. Галета О. І. - українська мова та література -36 год. ;

    Зміст курсу:
    
Основні лекційні теми курсу:

  • Текстологія як літературознавча дисципліна;

  • Філологічний аналіз і його принципи;

  • Історія становлення сучасної текстології;

  • Історія тексту літературного твору. Цензура та авто цензура;

  • Рукопис як джерело тексту. Редакції і варіанти тексту;

  • Прочитання тексту. Видання рукописів;

  • Історична змінність поняття автора. Становлення інституту авторства;

  • Атрибуція тексту. Атетеза. Шляхи атрибуційної роботи;

  • Датування і локалізація літературного твору;

  • Едиційна робота. Типи видань;

  • Перекладні та ілюстровані видання. Особливості вивчення друкованих текстів;

  • Генетична критика;

  • Поняття "текст" і "письмо" у сучасному літературознавстві.


    
Практичні заняття:

  • Аналіз роману Жана Поля Сартра "Нудота". Історія тексту:
        – Специфіка жанру роману в екзистенціалізмі.
        – Сюжетно-композиційні особливості роману Ж. П. Сартра.
        – Цензурування твору. Предмет і критерії цензури.
        – Рукопис, перше видання, "канонічне" видання – чому вірити?

  • Поема Юрія Федьковича "Юрій Гінда" ("Шипітські берези"):
        – Хронологія роботи над текстом і видання поеми Юрія Федьковича "Юрій Гінда" – ("Шипітські берези").
        – Історична основа, фольклорні та літературні джерела тексту.
        – Інтекст: назва, примітки, пояснення. Їхня специфіка, авторство, функція.
        – Характер змін у тексті поеми. Переробка сюжету та образу головного героя.
        – Вплив автобіографізму на історію тексту поеми.
        – 25 років: еволюція тексту однієї поеми чи поява нових?

  • Іван Франко, "Boa constrictor": 1878, 1884, 1907 рік – три повісті чи три редакції?
        – Відмінність поміж текстами 1878 і 1884 років. Мовностилістична правка.
        – Версія редакторського втручання.
        – Вибір основного тексту у 20-ти і 50-ти томному виданні творів І. Франка.
        – Місце повісті "Boa constrictor" у збірці "Борислав: Картини з життя підгірського народу" (1877).
        – Сюжетна основа твору. Побудова сюжету. Композиційні особливості.
        – Застосування принципу історизму. Хронологічні рамки і структура повісті.
        – Психологізація (засоби її досягнення) та подієвість у текстах 1884 й 1907 років.
        – Способи змалювання образів основних героїв повісті. Образ оповідача.
        – Концепція образу головного героя.
        – Модифікації образу-символу змія (полоза).
        – Зміни у розв'язці повісті.
        – Еволюція стилю І. Франка (за трьома версіями повісті). Відображення світоглядних позицій та життєвого досвіду автора.


    
Назва курсу: Модернізм: філософські засади і художня практика;
    
Мета курсу сформувати у студентів глибоко фахове уявлення про поняття модернізму, його філософські та естетичні засади; вказати на особливості функціонування модернізму в Європі і на Україні; характеристика різних точок зору на опорні, суперечливі, дискусійні питання феномену українського модернізму.
    
Рік навчання:3-ій;
    
Ім'я лектора, який читає курс:

  • Доц. Галета О. І. - українська мова та література - 36 год.;

    Зміст курсу:
    
Основні лекційні теми курсу:

  • Модернізм як світоглядна система: безпрецедентність сучасного. Еволюція поняття (V, ХVІІ, ХІХ – ХХ ст) та її залежність від інтелектуальних рухів, політичних напрямів та соціоекономічних тенденцій. Засади естетики модернізму.

  • Філософські засади модернізму. Бунт супроти позитивістської естетики. Песимістична філософія А. Шопенгауера: "Світ як воля та уявленя". Протиставлення світової волі та людських уявлень про світ.

  • Художня практика Ш. Бодлера, продовження традицій пізнього романтизму (В. Гюго) і їх трансформація.. Відображеня сучасності як основна мета мистецтва, проголошення "бунту супроти деспотизму природи". Конструювання нового образу митця (денді, дитина, людина світу, філософ-обсерватор).

  • Філософія та естетика Ф. Ніцше. "Так казав Заратустра": індивідуалізм і волюнтаризм, проповідь сильної і самодостатньої особистості. Три стадії розвитку людського духу. Людська недосконалість та образ Надлюдини.

  • Ф. Ніцше, "Народження трагедії з духу музики". Час та обставини написання праці. Історія роботи над текстом. Предмет дослідження. Еллінство і песимізм. Ніцшівське прочитання міфу про Едіпа. Поділ мистецтва на аполлонівське та діонісійське.

  • Психоаналіз З. Фройда: відкриття підсвідомості. Людина як біологічна система. Трикомпонентна структура людської психіки: література як результат сублімації.

  • Томас Стернз Еліот у художньому та теоретико-критичному дискурсі модернізму. Проблема літературної традиції та індивідуальної творчості: принцип деперсоналізації мистецтва.

  • Ю. Габермас: модернізм як незавершений проект. "Філософський дискурс модерну" у контексті теорії комунікативної дії. Спроба реконструкції дискурсу модернізму.

  • Періодизація і специфіка українського модернізму. Історичні обставини виникнення та формування. Ранній український модернізм: неоромантичні гуманісти, "Молода муза", "Українська хата".

  • Драматургія Лесі Українки. Тематика і проблематика. Спосіб реалізації модерністичного мислення та мовлення. "Лісова пісня": ознаки неоромантизму, специфіка використання фольклорного матеріалу; інверсія традиційних мотивів; "народження трагедії з духу музики".

  • Модернізм в українській літературі 20-х років ХХ століття (специфіка історичної ситуації). Літературні угруповання і стильова диференціація. Риторика і поетика, або декларування модерної естетики і їх реалізація в художній практиці.

  • "Музагет": художня практика і теоретичні праці Ю. Меженка та І. Майдана. Декларація індивідуалізму, полеміка з концепцією колективної творчості. Нація як носій літературної традиції.

  • Українська поезія 20-х років ХХ століття; стильові тенденції. П. Тичина і Є. Плужник: особливості поетики. Філософська основа та літературна традиція. Жанрова і стильова характеристика української прози 20-х років ХХ ст. Композиційні та нараційні особливості, специфіка образу автора, типологія героїв.

  • М. Хвильовий: закономірності переходу від поезії до прози. Психопатичний дискурс: конфлікт естетики та ідеології. Особливості мови прозових творів, семантичне навантаження синтаксичних зламів.

  • Екзистенційна проза В. Підмогильного. Розвиток урбаністичного роману. Ґендерний аналіз творчості. Проблема сюжетності.

  • Інтелектуальна романістика В. Домонтовича.

  • Модернізм і авангард. Поезія українських футуристів: проблема самодостатності. Бунт супроти самої категорії традиції. Футуризм і естетика бароко. Поезія і літературне амплуа М. Семенка.

  • Модернізм української діаспорної літератури. Проблема поколінь. Продовження традицій української літератури 20-х років чи спроба акредитації у світовому контексті? Дискусії довкола проблеми модернізму в українському діаспорному літературознавстві 90-х років.

  • Модернізм і соцреалізм: колізії накладання сценарного і нормативного мислення. Особливості конфлікту ідеології та естетики у літературі 20 – 30-х років. Прояви модерного художнього мислення у підрадянській Україні.

  • Стан дослідження проблеми модернізму в сучасному українському літературознавстві. Загальний огляд і аналіз праць С. Павличко, Т. Гундорової, Ю. Луцького, Я. Поліщука, В. Моренця. Періодизація та проблематизація. Дискурс українського модернізму у польському літературознавстві: "Відкривання модернізму" за ред. Р. Нича та "Український модернізм" А. Корнєєнко.


    
Назва курсу: Антологія як спосіб репрезентації літературного процесу;
    
Мета курсу осмислення ролі антології як репрезентативного жанру у формуванні уявлення про національний літературний канон та літературний ландшафт, принципів відбору авторів і текстів, способів представлення видавничих і читацьких інтересів та зацікавлень. Оволодіння навичками аналізу сучасного літературного процесу, опанування актуальних літературознавчих та культурологічних методологій та їх застосування для аналізу художнього матеріалу та способів його організації.
    
Рік навчання: 3-ій;
    
Ім'я лектора, який читає курс:

  • Доц. Галета О. І. - українська мова та література

    Зміст курсу: Курс передбачає вивчення історії та типології жанру антології в українській літературі ХІХ – ХХ століття, її місця та специфіки серед інших репрезентативних жанрів (історія літератури, хрестоматія, альманах, літературний журнал та ін.). Антологія розглядається як різновид збірного видання, до якого включені окремі твори вибраних авторів, і як текст, що є вираженням читацької та упорядницької інтенції, при чому інтенція упорядника, окрім добору та розміщення матеріалу, артикульована додатково у мета- та паратекстуальному супроводі (передмови, післямови, анотації, біобібліографічні довідки та ін.). Теоретико-методологічну основу для такого підходу забезпечують праці російських формалістів, зокрема, розгляд збірних видань як окремих літературних жанрів (Ю. Тинянов, В. Шкловський), використання поняття бриколажу (К. Леві-Строс), а також семіотичні дослідження особливостей літературного знака (Ю. Лотман, Б. Успенський) і – що найголовніше – теорія інтертекстуальності (Ю. Крістева, Р. Барт, М. Ріффатер, Ж. Женнет, І. Смірнов та ін.).

    
Назва курсу: Сакральне у сучасній літературі;
    
Мета курсу сформувати у студентів глибоко фахове уявлення про поняття сакрального, про те, як воно впливає на письменників і читачів і як проектується на окремі теми, імена, сюжети, а також про способи сакралізації та профанації в літературі. Навіть притримуючись думки про загальну світову тенденцію до секуляризації, годі заперечити, що сакральне і його розмаїті відміни мають суттєвий вплив на самосвідомість окремих національних культур і в сучасності. Адже не лише суспільство прояснює поняття священного, але й те, що в певний час сприймається як священне, перетворює суспільство і відформатовує актуальні мистецтва, зокрема – літературу.
    
Рік навчання: 4-ий;
    
Ім'я лектора, який читає курс:

  • Доц. Старовойт І. М. - українська мова та література - 24 год.;

    Зміст курсу:
    
Основні лекційні теми курсу:

  • Про поняття сакрального: Е. Дюркгайм, М. Еліаде, Р. Арон.

  • Уявлення про сакральне. Латинське sacrum і грецьке ieros – закритість священного, його понадчасовість. Первинність і владність сакрального дискурсу.

  • Творчі потенції сакрального. Позитивність сакрального, коннотації зі світлом, благими намірами, повно-цінністю. Спілкування зі священним – час (свято), місце (храм), посередник (жрець, шаман, священник), спосіб (обряд, ритуал).

  • Характеристики сакрального. Поліморфізм. Полісемантизм. Жертовність. Волюнтаризм. Катастрофізм. Коннотація священного з культурною традицією. Об'єкти священного – єрофанії.

  • Сакральне – магічне – містичне. Три ідеї магічної мови: метафора, метонімія, інверсія. "Вслухання" у сакральні голоси і "відповіді" на них. Літературний текст як мімесис сакрального. Відблиски сакрального у профанному. Профанна культура і логіка містичної надмірності. Умберто Еко та його роман "Маятник Фуко".

  • Текстотворення як творення нових світів. Сакральне заохочує еволюцію. Забаронні і заохочувальні важелі сакрального.

  • Пограниччя сакрального. Духовні джерела. Верх і низ. Порушник табу сам стає табу. Дискурс влади і насильства. Ідея слова яко зброї. "Не нам на прю з тобою стати…" – діалог зі священним. Підсумки сучасної свободи.

  • Сакральне і філософія. Священний намір філософа – пояснити світ. Прописування ідеї сакрального. Філософські жанри в літературі. Міфокритика. Міфологічна школа у художній творчості минулого сторіччя. Магічний реалізм і химерна проза.

  • Уявлення про скверну. Співіснування високої і профанної літератури. Народна сміхова культура. Літературні прийоми "осквернення". Жанри і засоби профанації. Бурлеск і травестія. Визначення кічу. Готична фантастика. Science fiction. "Езотерика" для дітей. Випадок "Гарі Потера".


    
Назва курсу: Історія світової літератури (ХІХ, ХХ ст. )
    
Мета курсу сформувати у студентів глибоко фахове уявлення про світову літературу як неминуче суб'єктивний канон, котрий має величезний вплив на самосвідомість як окремих національних культур так і на космополітичну культуру епохи глобалізації. Упродовж курсу студенти у співпраці з викладачем навчаться аналізувати зовнішні та внутрішні чинники розвитку літературного процесу, розвинуть чіткіше розуміння специфіки національних літератур, їх контактів, їх конкуренції і навіть конфліктів. Студенти матимуть нагоду відчути й осмислити ментальну ситуацію епохи, сприймаючи її в синтезі свідомих та безсвідомих ре-креацій. Разом з тим чималий обсяг курсу дозволить нам присвятити досить уваги "читанню зблизька" і зосередитися на окремих текстах, показових для тих чи інших стилів і напрямів, удосконалюючи у студентів навики літературознавчого аналізу.
    
Рік навчання: 3-ій;
    
Ім'я лектора, який читає курс:

  • Доц. Старовойт І. М. - українська мова та література - 36 год.;


            - російська мова та література - 36 год.     
Зміст курсу:
    
Основні лекційні теми курсу:

  • Літературна Європа ХІХ ст. : історичний та культурологічний контекст. Загальні тенденції, динаміка стилів. Літературний процес: проблема руху, становлення, розвитку, поступу. Зовнішні та внутрішні чинники розвитку літературного процесу. Саморефлексії національних літератур, їх контакти і конфлікти. Місця пам'яті і поклоніння. Естетичні пріоритети.

  • Ідея "світової літератури" як складова романтичного світогляду. Поняття літературного канону. Світ як воля і уявлення по Великій французькій революції. Вплив на літературу наукових відкриттів ХІХ сторіччя. Розвиток друкарських технологій. Становлення газетно-журнальної індустрії. Формування професії "літератор". Роль богемного середовища у ґенезі літератури ХІХ ст.

  • Романтизм як інсталяційна матриця культури ХІХ ст. "Зона культури" на тлі релігійної і політичної свідомості тогочасної Європи. Реалізм "класичний" чи "романтичний"? Людина і середовище, характер, типізація, конфліктність. Конфігурації "свого" і "чужого".

  • Французькі романісти 1830-1860-х. Зародження і розвиток соціально-психологічного роману. Основні мистецькі досягнення. Фредерік Стендаль. Оноре Бальзак. Ґюстав Флобер. Брати Ґонкур. Поняття "класичного" реалізму. Прийоми і засоби психологічного аналізу. Голос автора в романі.

  • Інший формат: мала проза великих. Становлення жанру новели. Символіка в новелі. Дихотомія зображення і розуміння. Герой як оповідач. Роль новелістики П.Меріме, Т. Готьє та Г. де Мопасана у розвитку жанру.

  • Історико-культурна ситуація в російській літературі середини ХІХ ст. Ідеологічне протистояння західників і слов'янофілів. Вплив літературної критики на перебіг літературного процесу. Війна поетик: опція Пушкіна versus опції Гоголя. Розвиток роману (І.Тургенєв, Ф.Достоєвський, Л.Толстой).

  • Материк Дікенса. Біографічна легенда Чарльза Дікенса. Періодизація доробку. Реалістична домінанта в його романах на тлі фантасмагорій. "Крихітка Доріт" (1855-57). "Тяжкі часи" (1854). Особливості твочого почерку. Співпраця з Томасом Карлейлем. "Повість про два міста" (1859) – найкращий історичний роман Дікенса. Глибоке трактування етичних проблем. "Великі сподівання" (1860-61). Вплив Дікенса на подальшу долю англійської та світової літератур.

  • Історичний пригодницький роман після Вальтера Скота. Бурхливий розвиток жанру. Етнографічні спостереження, їх роль в історичному романі. Нове усвідомлення історії. Патріотичний пафос. Кульмінаційні "місця пам'яті". Рісорджіменто в Італії. "Сповідь італійця" Іполіто Ньєво. "Мемуари" Джузепе Гарібальді.

  • Відкриття повсякденності. Література, яка "примирилася" з буднями. Позитивізм в англійській літературі та мода на В.Текерея. Еволюція соціальних організмів у художньому тексті. Письменник як психолог, прописування спадковості і темпераментів. Джордж Еліот. "Млин на Флосі"(1860). Ентоні Тролоп. "Як ми поживаємо" (1875).

  • Інтелектуально-ігрова література в Європі середини ХІХ ст. Нова дитячість. Експерименти з класичною фольклорною і класичною літературною казкою. Едвард Лір та його збірка "Книга нонсенсу"(1848). Картографія уяви. Нісенітниця і поетизація сновидних станів. Пародіювання популярного чтива. В.Текерей "Перстень і троянда" (1855). Л.Керол "Аліса в Країні чудес" (1865) та "Аліса в Задзеркаллі" (1872).

  • Від фраґментів до цілості: німецька література ХІХ ст. перед возз'єднанням Німеччини. Поетичний реалізм або ж реалізм втрачених можливостей. Бонапартизм антибонапартистів. Г. фон Кляйст, Шамісо, Е.Гофман. Експерименти з діалектом (Ф.Ройтер). Політична еміграція після 1848 року. Поділ літератури на офіційну (Фрейтаґ, Дан, Вільденбрух, Раабе) і "вільнодумну". Г.Бюхнер, його драми "Войцек" та "Смерть Дантона". Спадщина А.Шопенгауера. Синкретизм творчості Ріхарда Вагнера. Драматична тетралогія "Перстень Нібелунгів".

  • Польська література на позвах зі світовою у другій половині ХІХ ст. Тематична картографія. Освоєння соціально-психологічного роману. (Стефан Жеромський. "Попіл"). Особливості історизму (Болєслав Прус. "Фараон", Генрік Сенкєввіч. "Вогнем і мечем", "Quo Vadis?"). Натуралізм. Дотики до символізму. "Молода Польща".

  • Значення французької поезії ХІХ ст. для ровитку модернізму."Парнас" – художні досягнення: Ш.Леконт де Ліль, Х.-М. де Ередіа, А.Сюллі-Прудом. Об'єктивізація як прийом. Ш.Бодлер. Лотреамон.

  • Декаданс і десакралізація поезії. Ідеї занепаду і руїни світу."Прокляті поети". П.Верлен. Поезія яко музика. Ш.Кро. Т.Корб'єр. Ж.Лафорг. Трагічна іронія світовідчуття. Залежність духу від тіла. Трувери ХІХ ст. і поетика болю. "Пісні без слів" П. Валері. А.Рембо "Прозріння". Тайнопис С.Маларме. "Книга як духовний інструмент". Одержимість ідеалом. Вихід у символізм.

  • Поетика символізму як культурологічний зсув до посткласичних поетик. Ретроспекція: компонента символізму у романтизмі. Розрив між свідомістю і буттям, ідеєю та її втіленням. Символ як знаряддя (само)пізнання. Нові сенси символа: символ і підсвідомість (Фройд, Юнґ), символ і проблема культури (Кассірер), символ і проблема мови (Вітгенштайн), символ і екзистенція (Гайдеґґер). Суґестивність, музикальність, ліричність символу.

  • "Присмерк Європи". Песимізм декадансу на тлі глобальної кризи європейських цінностей. Зіткнення культури і цивілізації. Суперечки про можливість поступу. Естетизм та елітарність мистецтва декадентів. Гамлетівський мотив як структуро-творчий міф модернізму. Декаданс у сучасних йому інтерпретаціях (Ніцше, Шпенґлер, Ортеґа і Гасет).Українська рецепція декадансу.

  • Дискурс літературної критики та історії літератури наприкінці ХІХ ст. Біографічний метод Сент-Бева. Культурно-істоирчна школа Тена – Брюнетьєра. Доробок Брандеса ("Головні течії у європейській літературі ХІХ ст."). Лансон та специфіка його соціологізму ("Метод в історії літератури", "Історія французької літератури. Сучасна епоха"). Імпресіоністи та символісти як критики і теоретики літератури (брати Гонкур, Франс, Леметр, Маларме, Г'юм, Сантаяна, Метерлінк, Вайльд, Єйтс, Павнд). Символістське прочитання античності, зокрема елінізму, та Відродження (Ніцше, Буркгардт).

  • Історико-літературна ситуація у Скандинавії. Загальний сценарій творчості Г.Ібсена. Якісна видозміна романтизму. Історіософіська концепція, втілена у драматургії ("Кесар і галилеянин"). Від п'єси до читання до театру ідей. Розвиток тем соціальної корупції, кризи шлюбу і емансипації. ("Ґедда Ґаблер","Ляльковий дім"). Драматичний доробок К.Гамсуна. Творчість Г.Стріндберга, відблиски неормантизму та експресіонізму. Значення і вплив літературно-критичної діяльності Г.Брандеса.

  • Метерлінк як реформатор європейської театральної традиції і зачинатель символістської драми. Полеміка з Шекспірівським театром і з театром натуралізму. Синтез драми і поеми. Розведення "внутрішньої" та "зовнішньої" дії, містерія, спецефекти. Ідея двох діалогів. Обробка Ібсенових мотивів "рятівної брехні" та "незручної правди".

  • Віденське коло. П'єси і проза А.Шніцлера. Симолізм у художній рецепції Г. фон Гофмансталя ("Смерть Тіціана", "Дурень і смерть"). Тема нового Гамлета, драма "Ім'ярек". Обробки античних трагедій "Електра", "Едіп і Сфінкс". Есеїстика Гофмансталя. Світотворча поезія Р.-М.Рільке: "Часослов", "Нові поезії", "Сонети до Орфея", "Дуїнські елегії". Досвід символістського роману ("Нотатки Мальте Лаурідса Бріґґе").

  • Полеміка з імпресіонізмом. Роль експресіоністського живопису у розвитку цього напряму. Гурти "Міст" та "Синій вершник". Ранньо експресіоністська драма Газенклевера і фон Унру.

  • Розвиток британської драматургії. Естетизм і парадокс у доробку О.Вайльда. Жанр п'єси-дискусії. Бернард Шоу та його аналітична драма. Етапи творчої біографії Шоу. "Неприємні п'єси", тема емансипації, анґажемент з дійсністю, завдання мистецтва, роль інтелігенції.

  • Ірландське літературне відродження. Театр Сінґа. Творчість В.-Б.Єйтса. Образ "світу без центру". Дж.Джойс та його роман в оповіданнях "Дублінці". Гурт "Блумсбері". Лондонський період у літературній діяльності Е.Паунда.

  • Література США на перевалі ХІХ-ХХ ст.: трансформація американської мрії. Дебати про американську мову і окремий шлях розвитку літератури Сполучених Штатів. Г.Адамс, Дж. Лондон, Г.Джеймс. Відвоювання власного книжкового ринку. Місцевий колорит та укорінення у прозі Марка Твена. Новаторство "Пригод Тома Соєра і Гекльберрі Фінна". Репрезентація дитячої свідомості. Суспільно-літературна полеміка 1920-х років про "дорослішання Америки". Децентрація канону світової літератури. Початок американського поетичного ренесансу.

  • Американська філософська поезія. Генрі Лонґфело. Волт Вітмен. Емілі Дікінсон. Взаємна рецепція культури і натури. Проблема ментального рабства.На підступах до епічної та міфологічної свідомости. Псалом життю.


    
Семінарські заняття:

  • Випробування меж культури: ґречність і зухвальство (За мотивами роману Оноре Бальзака "Втрачені ілюзії").
        – Самокритика світської культури.
        – Нові формулювання "слави" і "призначення".
        – Художня ґенеза професії літератора.
        – "Опускання по висхідній" як топос реалістичного роману ХІХ ст.

  • Червоне проти чорного (За мотивами роману Фредеріка Стендаля "Червоне і чорне")
        – Історичне тло. Специфіка творчої манери автора.
        – Стендаль – основоположник психологічного роману, хронікер і обсерватор своєї епохи.
        – Трактат "Про любов" Стендаля як інтертекст до роману "Червоне і чорне".
        – L'imprevu як художній критерій "справжності" людини. Крах інтелекту у перемозі інтелектуалізму.

  • "Ідіот" і "Біси" Ф.М.Дотоєвського як аверс і реверс одного художнього задуму
        – Ідеологічні та історичні рамки реалізму Достоєвського
        – "Ідіот" як приклад ліричного роману. Його сюжет, композиція, визначальні персонажі.
        – Мотив юродства у канві роману "Ідіот". Криптографія назви.
        – Естетична форма для (не)етичного змічту. Порівняльне зіствавлення обох романів. Ставрогін як антипод князя Мишкіна.
        – Елемнти антиутопії в романі "Біси". Інфернальні герої(ні) в "Ідіоті" та "Бісах".
        – Достоєвський – предтеча інтелектуального роману ХХ ст. Інтертекст Достоєвського у пізній прозі Хвильового.

  • Марнота марнот: зв'язок і розрив із сучасністю (За мотивами роману Вільяма Мейкпіса Текерея "Ярмарок марнот")
        – Образ Лялькаря, його сенс і призначення в романі.
        – Історизм і соціальний аналіз як принципи нарації.
        – "Лялька" Ребека Шарп і "лялька" Емілі Седлі: співставлення двох героїнь.
        – Ідеалізм та комізм образу Добіна.
        – Специфіка авторської іронії.

  • Інтелектуальна автобіографія романтизму (За романом Е.Т.А. Гофмана "Життєва філософія кота Мура")
        – Поняття експериментальної прози у німецьких романтиків.
        – Сенс і призначення романтичного двосвіття у Гофмановому романі.
        – Фраґмент – структуротворчий прийом репрезентації двох алегоричних світів у романі. Ідеологічні настанови автора. Німеччина як "тваринне царство".
        – Пародія та іронія в ключі: принципи художнього інтонування наративу Гофмана.
        – Йоганнес Крайслер в археології читацької інтуїції.

  • Натуралісти як "останні"романтики (За романом Е.Золя " У лоні Парижа")
        – Письменник-учений у студіях над фізіологією і соціальною історією своїх героїв.
        – Натуралізм і остаточна ревізія художньої умовності.
        –Залежність від соціології, теорії еволюції і винаходу фотографії. Тлумачення мистецтва як документу епохи. Ідея "шмату життя".
        – Клод Лантьє – художник-протоімпресіоніст. Натуралізм нервів.
        – Париж-мегаполіс. Суспільні "апетити".
        – Особливості урбанізму Золя, його спадкоємці (Ролан, Франс, Пруст).

  • Жінка виходить з дому (За п'єсою Г.Ібсена " Ляльковий дім")
        – (Само)пізнання героїв як основна тема "Лялькового дому".
        – Проблематизація ґендерних ролей.
        – Співвідношення приватного і соціального у канві п'єси, дім Хельмерів як "клітина" сучасного Ібсенові суспільства.
        – Мотив брехні для вибавлення.Боротьба Нори за власний простір.


    
Назва курсу: Історія світової літератури (Античний світ);
    
Мета курсу "Історія античної літератури" знайомить студентів з основними світоглядними ідеями, які розвинулися в давньогрецькому та римському літературно-культурному контексті, що становить собою основу европей-ської цивілізації як духовного феномена.
    
Рік навчання: 1 - ий, 2 - ий ;
    
Ім'я лектора, який читає курс:

  • Доц. Лучук Т.В. - українська мова та література - 36 год.;
        - російська мова та література - 36 год.;
        - етнокультурологія - 36 год.;
        - театрознавство - 36 год.;
        - бібліотекознавство - 36 год.;
        - акторська майстерність - 36 год.;
        - слов'янські мови та літератури - 34 год.;
        - японська мова та література - 34 год.;
        - перська мова та література - 34 год.;
        - арабська мова та література - 34 год.;

    Зміст курсу:
    
Основні лекційні теми курсу:

  • Антична література та її історичне значення. Писемні пам'ятки давньогрецької та римської літератури. Проблема періодизації античної літератури. Географія та хронологія. Основні епати розвитку античної літератури. Доля античної літературної спадщини. Папірусологія. Александрійська бібліотека. Філологічні досліди над античною літературою. Візантійські вчені і "схолії". Античність як духовна опора європейської культури в найдраматичніші моменти її розвитку. Особливості античної літератури: міфологічна тематика; традиціоналізм; поетична форма.

  • Грецька міфологія. Міфологія і первіснообщинна формація. Міфологія як світовідчуття і світоосмислення. Періоди розвитку міфології: хтонічна або архаїчна міфологія; героїчна або класична (олімпійська) міфологія. Самозаперечення міфології: орґіастична релігія Діоніса; міф про Прометея. Міфологія як наївна віра (гомерівська епоха) і як літературний прийом (епоха еллінізму).

  • Догомерівська поезія. Поетичні форми, згадані в Гомерових поемах (пеан, тренос, гіпорхема, енкомій). Супровід пісні музикою й танцем: синкретичність первісного мистецтва. Епічна поезія: героїчний епос, його культурний контекст та етапи історичної еволюції. Негероїчний епос: байки Езопа, "Притча про солов'я та яструба" в поемі Гесіода "Труди і дні". Співці та поети догомерівського часу (Орфей, Лін, Мусей).

  • Гомерівський епос. "Іліада" та "Одіссея" в контексті троянської міфології. Сюжетна канва. Соціально-історична основа Гомерівських поем і перехід від міфології до поезії ("ідеологія" Гомера). Основні параметри епічного стилю. Поетична техніка епосу. "Гомерівське" питання. Гомерівські гимни та після-гомерівський епос. Пародії на героїчний епос ("Батрахоміомахія", "Марґіт"). Гомер як символ співця. Гомер у контексті української літератури ("Орися" П. Куліша; українські перекладачі Гомера: С. Руданський, О. Навроцький, К. Климкевич, П. Байда-Ніщинський, О. Потебня, І. Франко, Леся Українка, М. Аркас, Борис Тен).

  • Дидактичний та генеалогічний епос. Поеми Гесіода ("Труди і дні", "Теоґонія"). Загальна характеристика творчості Гесіода. Праця Івана Франка "Гесіод і його твори". Володимир Свідзінський як перекладач Гесіода.

  • Лірична поезія VIІ-VІ ст. до н. е. Загальна характеристика лірики як виду поезії та її культурно-історичне походження. "Музичні аґони" як вияв специфіки еллінської ментальності та психіки. Публічний характер поезії в античну епоху. Лірика і музика. Історичні етапи розвитку давньогрецької лірики. Систематичний поділ лірики (територіальний принцип поділу давньо-грецької лірики на йонійську, еолійську, дорійську, сицілійську). Деклама-ційна (елегійна, ямбічна) та пісенна (сольна, хорова) лірика. Дидактична лірика: епіграма. Античне поняття про мелос. Дорійський мелос (Терпандр, Алкман, Аріон). Еолійський мелос (Алкей, Сапфо). Сицілійський мелос (Стесіхор). Поети-авантюристи (Архілох, Івік). Еротизм давньогрецької лірики (Анакреонт і анакреонтика). Хорова лірика (трени Симоніда Кеоського, епінікії та оди Піндара, дитирамби Вакхіліда). Аттічний мелос та його зв'язок з аттічною драмою. Антологійний принцип укладання давньогрецької лірики: "Вінок" Мелеагра Гадарського; "Вибір зі старогрецьких поетів" Івана Франка.

  • Давньогрецька проза VI-IV ст. до н.е. Письменники-філософи і рух від "міфу" до "логосу". Міфографія і логографія. Йонійська проза VI–V ст. до н.е. Історіографія: Геродот і його "Музи". IV книга ("Мельпомена" або "Скіфія"): грецька адаптація скіфської міфології. Українські переклади Геродотової "Історії" (Т. Коструба, А. Білецький). Фукідід та його "Історія Пелопонеської війни". Загальна характеристика Ксенофонта як історика ("Виховання Кіра"). Ораторське мистецтво (Лісій, Ісократ, Демосфен).

  • Грецька література класичної доби (V–VI ст. до н.е.). Аттічна трагедія. Афінський поліс класичної епохи. Походження трагедії та організація театральних вистав. Грецький фольклор, дитирамби (пісні на честь Діоніса) та "сатирівська гра" як основні джерела драми. Вплив елевсінських містерій на розвиток трагедії в Афінах. Есхіл. Відомості про драматурга та його епоху. Сценічні нововведення. Ранні трагедії. Особливість Есхілового стилю (поєднання монументальності й патетики). Трилогія "Орестейя" (сюжет, історична основа, жанр, характери). "Прометей закутий". "Титанізм" Есхіла. Софокл. Біографія. Збережені трагедії. "Антігона". Різночасові українські переклади Софоклових творів (П.Ніщинський, І.Франко, Борис Тен, Андрій Содомора). Евріпід. "Найтрагічніший із трагіків". Проблематика творчості (власне трагедії та "соціально-побутові" драми). "Медея". Трактування міфа в Евріпіда.

  • Аттічна комедія. Походження і розвиток комедії до Арістофана. Комедія і жертовний ритуал. Обсценна лексика. Структура комедії. Арістофан. "Жаби" як своєрідний жанр літературної критики в античну епоху. Середня аттічна комедія.

  • Платон і Арістотель. Біографія Платона. Діалог як літературний жанр. Поділ діалогів Платона на тетралогії (за Тразибулом). Розвідка Д. Чижевського "Платон у давній Україні". Українські переклади діалогів Платона. Арістотель як універсальний систематик античності. Літературознавчі праці Арістотеля ("Поетика", "Риторика").

  • Елліністична література ІІІ–ІІ ст. до н.е. Передумови еллінізму в грецькій літературі ІІІ ст. до н. е. Епоха і культура. Жанри: новоаттічна комедія ("Відлюдник" Менандра, "Міміямби" Геронда), вчена та еротична лірика, (Каллімах і анакреонтика), епіграма. "Ідилія" та її творець Теокріт. Імітація епосу ("Аргонавтика" Аполлонія Родоського). Зародження давньогрецького роману ("Мілетські оповіді" Арістіда).

  • Римська література ІІІ–ІІ ст. до н.е. Етапи розвитку ранньої римської літератури. Становлення жанрів та специфічні особливості. Архаїчна доба (фольклор: замовляння, фесценіни та побутові пісні). Аппій Клавдій – перший римський письменник. Римська поезія та її залежність від давньогрецької (Лівій Андронік, Ґней Невій, Квінт Енній). Римсько-елліністична комедія: Плавт (романізація давньогрецьких сюжетів). Теренцій як творець "слізливої комедії". Римська драма "претекстата" і "тоґата" (Акцій, Публій Децій Мус). Сатира як жанр (Луцілій).

  • Грецька і римська література І ст. до н.е. Література періоду грома-дянських воєн. Ораторське мистецтво (Ціцерон). Лукрецій та його поема "Про природу речей". Неотерики і Катулл. Література періоду утвердження імперії – "золотий вік" римської літератури (Вергілій, Горацій, Овідій).

  • Грецька і римська література І–V ст. н.е. Від класицизму до "нового стилю". Період панування "нового стилю". Період повернення до класи-цизму. "Порівняльні життєписи" Плутарха. Друга софістика та її предтечі. Жанри другої софістики. Лукіан із Самосати. Грецький авантюрний роман ("Херей і Калліроя" Харітона, "Дафніс і Хлоя" Лонґа, "Ефіопіка" Геліодора). Розвиток ранньохристиянської літератури. Криза ІV–V ст. н.е. і кінець античної культури.

  • Антична спадщина і українська культура. Співвідношення слов'янської міфології з міфологією античною. Античність і філософська думка Давньої України-Руси. Сковорода і античність. Українські переклади творів античних авторів.

 


 

Міжнародні зв’язки

    Кафедра підтримує наукові контакти з Українським вільним університетом (м.Мюнхен, Німеччина), Інститутом славістики Віденського університету (м.Відень, Австрія), Інститутом славістики Університету м.Зальцбурга (Австрія), Університетом м.Вюрцбурга (Німеччина), Університетом ім.А.Міцкевича (м.Познань, Польща), Ягеллонським університетом (м.Краків, Польща), Варшавським університетом (Польша), Варшавською міжнародною гуманістичною школою Середньої та Східної Європи, секцією перекладознавства (м.Варшава, Польща), Московським державним університетом ім. М.Ломоносова (українське відділення) (м.Москва, Росія).

 


 

© 2005 Розробка та підтримка сайту - Юлія ГУЛЬОВАТА
Розміщення інформації -
Андрій Вовчак