31 січня 2012 року

Увага!!!
Уже є електронна версія (у форматі Excel) розкладу занять на другий семестр 2011-2012 навчального року.

Щиро вітаємо з початком навчального семестру!

19 грудня 2011 року

Подаруймо дітям свято

Запах мандаринок, цукерки та подарунки... Кожен старанно готується до свята Миколая. Діти стають слухнянішими та пишуть листи до Миколая, а дорослі намагаються втілити мрії дітей у реальність. Пригадуються часи, коли ми ввечері хутко лягали спати, щоби Миколай швидше прийшов, прокидалися серед ночі, щоби знайти під подушкою подарунки. А потім швиденько бігли до школи, щоби похизуватися обновками перед одноклассниками та друзями.

Зі своїми щоденними клопотами та коротуими митями щастям ми часто забуваємо про людей, бажання яких Миколай не виконує – немає кому здійснити їх. Цьогоріч студенти Університету вирішили організувати свято для вихованців Сколівського інтернату. Протягом грудня студенти збирали кошти для дітей під час інтелектуальної гри «Що? Де? Коли?», чергували зі скриньками у коридорах Університету.

Декілька добровольців, які відвідали інтернат напередодні свята, привезли з собою листи-побажання дітей. Для кожного студенти намагалися створити трохи святкового настрою: придбати саме те, чого він хотів.

Вранці 18 грудня 2011 року ми, студенти-помічники св. Миколая, радісно вирушили з подарунками у Сколе. Трохи змучені після тривалої дороги, під’їжджаємо до інтернату. По подвір’ю ходить, підкидаючи ногами сніг, тільки одна дитина. Напевно, помітила машину, що зупинилася неподалік, і побігла з цією новиною до будинку. Наближаємося до входу, де за нами спостерігають зацікавлені оченята.

Так приємно бачити, як сяють радістю очі дітей, які в цьому світі бачили багато горя, які не знають материнського тепла. На початок – декілька ігор, щоби краще познайомитися та трохи розрухатися. Молодші дітки малювали привітання до Нового року, а старші шукали нагоди порозмовляти з нами.

Дітвора отримала подарунки від св. Миколая, а потім тихо розсипалася по кімнатах розглядати їх. І так приємно було чути: «Дякую, приїжджайте до нас ще. Можна й без подарунків. Просто так. Погратися»-- і бачити очі, повні радості. Тішить, що все ще є живі душі, здатні на тепло, радість та взаєморозуміння, які спроможні допомогти ближньому у біді.

Дорогою додому кожен із нас мав над чим подумати: майбутнє цих дітей залежить і від нас.

Андріяна Баран, ФЛУ-16

13 грудня 2011 року о 15.00 год.

у головному корпусі Львівського національного університету імені Івана Франка
(вул Університетська 1, ауд. 345) відбудеться засідання наукового семінару
"Актуальні проблеми української фольклористики"
за темою:

 "Фольклористика Івана Денисюка"

 Доповідач - доктор філологічних наук Ярослав Гарасим

12 грудня 2011 року

Вечорниці на Андрія

Свято Андрія відоме з давніх-давен своїми традиціями. Роботи у полі до цього часу вже закінчувалися, і молодь мала більше часу для розваг. Дівчата збиралися вдома у самотньої вдови та ворожили, щоби хоч одним оком зазирнути у своє майбутнє. А хлопці у цей час робили збитки: знімали ворота, висипали кукурудзою чи попелом стежку від хлопця до дівчини, встигали розібрати клуню, а то й висадити на неї воза.

Студенти філологічного та географічного факультетів Львівського національного університету імені Івана Франка пригадали давні традиції та вирішили трохи розважитися. Ввечері 12 грудня молодь, не погордивши традиціями предків та одягнувши свої національні строї, зібралася у ГРК «Галактика», де й відбувалося святкове дійство.

Усім відомо, що на Андрія ворожать дівчата, тому хлопці мали виконати кілька цікавих завдань за свою присутність. Дівчата ворожили так, як колись: переставляли чоботи та кидали їх, ліпили вареники з горіхами, курагою, сиром, рибою та м’ясом, варили та куштували, вибирали папірець із іменем майбутнього чоловіка.

Веселі конкурси та ворожіння із танцями під українську музику залишили незабутні враження. Адже українські традиції у сучасному світі допомагають молодим людям не лише розважатися та веселитися, а й зберігати свою національну ідентичність. Бо лише той, хто пам’ятає своє минуле, матиме світле майбутнє.

Андріяна Баран, ФЛУ-16

27-28 жовтня 2011 року

філологічний факультет у рамках ювілейних заходів до 350-річчя Львівського університету
провів ХХV щорічну наукову франківську конференцію

Іван Франко та Львівський університет

26-28 жовтня 2011 року

у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулася
Міжнародна наукова конференція молодих учених

«Славістика ХХІ століття: традиції та перспективи розвитку»

20–22 жовтня 2011 року

кафедра української фольклористики імені акад. Філарета Колесси
провела Міжнародну наукову конференцію

Родина Колессів – спадкоємність науково-мистецьких традицій
(до 140-річчя з дня народження Філарета Колесси)

(програма конференції)

12 травня 2011 року

у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбувся

VІІI Всеукраїнський семінар "Теорія і практика соціолінгвістичних досліджень"

(програма семінару)

12–13 травня 2011 року

кафедра українського прикладного мовознавства провела Міжнародну наукову конференцію

Теорія і практика викладання української мови як іноземної

(інформаційний лист конференції)

28–30 квітня 2011 року

на кафедрі польської філології Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася міжнародна наукова конференція ГАЛИЧИНА ЗЛАМУ XIX І XX СТОЛІТЬ: МОДЕРНІЗМ ДВОХ НАРОДІВ. З УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКОГО ДІАЛОГУ В ЛІТЕРАТУРІ ТА КУЛЬТУРІ. ІДЕЇ – ОСЕРЕДКИ – ВИДАННЯ, яка була присвячена пам’яті доцента кафедри Людмили Едуардівни ПЕТРУХІНОЇ.

Урочисте відкриття конференції відбулося у Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка. Учасників конференції привітали: проректор ЛНУ імені Івана Франка Марія Зубрицька, декан філологічного факультету Ярослав Гарасим та віце-консул Генерального консульства Республіки Польща у Львові. Асистент кафедри польської філології Ірина Фрис виголосила доповідь про наукові, творчі та життєві здобутки доцента кафедри польської філології Л. Петрухіної.

На пленарному засіданні виступили відомі вчені з Польщі та України. На конференції працювали 2 секції – теорії, історії літератури й компаративістики та культурологічна, які охопили широкі інтереси учасників. Виголошені доповіді викликали активне зацікавлення та плідні дискусії. Анотації виступів учасників конференції було видруковано разом з програмою конференції.

У перший день конференції відбувся вечір, присвячений пам’яті Людмили Едуардівни Петрухіної, модератором якого була завідувач кафедри польської філології Алла Кравчук. На цьому вечорі виступили університетські викладачі та колеги Людмили Петрухіної, слово про колегу сказали працівники Львівської національної галереї мистецтв.

Під час урочистого закриття конференції учасники спілкувалися на тему важливості спільного українського-польського діалогу та тісної співпраці між науковими осередками. В останній день конференції гості з різних закутків України та закордону оглянули Львів, слухаючи надзвичайно цікавих розповідей історика-львовознавця Андрія Козицького.

Конференція є початком циклу наукових зустрічей і спільного українського-польського діалогу не лише в літературознавстві, а й мовознавстві, культурології та історії (програма конференції).

Ірина Фрис, асистент кафедри польської філології

«Пацьоркова мозаїка Великого дня»

У Виставковій залі Львівського національного університету імені Івана Франка з 18 по 29 квітня 2011 року тривала виставка авторських робіт Ірини Кметь “Пацьоркова мозаїка Великого дня”. У відкритті виставки, 18 квітня, взяли участь ректор, проректори, декани, викладачі, студенти та гості Університету. Після привітання Олега Левицького, завідувача виставкової зали, про ідею та специфіку представлених робіт розповіла їх авторка. Саме час Великодня об’єднав у справжню мозаїку різні за технікою виконання роботи Ірини Кметь – вишиття (ікони, портрети, сервети, рушники) та декоровані бісером (або пацьорками – назва, що набула поширення на теренах Західної України) шкаралупки справжніх яєць різних птахів – папуг, голубів, курей, качок, індиків, гусей. На особливостях стилю експонованих робіт, у яких переплелися традиційні народні образи та індивідуальне відчуття прекрасного з вкрапленнями візантійських мотивів фресок чи мозаїки, наголосив доцент кафедри української фольклористики Андрій Вовчак.

Ірина Кметь (1983 р. н.) закінчила Львівський національний університет імені Івана Франка (філологічний факультет, спеціальність – українська фольклористика), кандидат філологічних наук, зберігач фондів Археологічного музею Львівського національного університету імені Івана Франка, працівник редакції Енциклопедії Університету. З дитинства намагається оволодіти таємницями не тільки словесного мистецтва писемної чи усної народної творчості, а й пізнати, зрозуміти прадавню, понадчасову безсловесну образну мову світу – у стібках вишивки чи мережки, у воскових взорах писанок, у викладеній мозаїці з бісеру, у милозвучному звучанні струн бандури. Бажання пізнати та творити прекрасне заради добра, любові та миру – ідея, що об’єднує всі роботи авторки, народжені після побаченого, прочитаного, пережитого, а то й просто придуманого в уяві.

“Творю тоді, коли є бажання та можливість, а ще відчуття, що комусь це подарує радість. Ця робота потребує сконцентрованості та спокою. Натхнення черпаю звідусіль, а рятую душу, за словами Ганни Чубач, “свічкою у храмі”. Родинне тепло та взаєморозуміння, молитва й літургійний спів – крила, що допомагають підноситися ввись понад суєтою та дріб’язковістю сьогодення, а ще додають сили жити і творити. Найкращий відпочинок – зміна діяльності: пишу, вишиваю, читаю, займаюся бісероплетінням, співаю та граю на бандурі, – говорить Ірина Кметь. – Не намагаюся вразити кількістю робіт або винятковістю технології їх виготовлення, не будую надвисоких веж, досягнути яких мала б за будь-яку ціну і негайно. Кілька вишитих хрестиків або викладених бісеринок – кроки, якими вимірюю день, що минає. У кожному оздобленому яйці – моя згадка про когось чи щось особливе. Час – дар, володіти яким слід навчитися всім. А допомагає мені в цьому спілкування з рідними та близькими, музика, вишиття, бісер. За улюбленою роботою не помічаєш плину хвилин, зате результат дарує розуміння того, що недаремно прожила цей час. І це втішає. Творю так, як відчуваю, а згодом відчуваю те, що творю”.

На виставці представлено 43 декоровані бісером яйця (роботи з 1996 по 2011 рік), які зберігаються переважно в колекції авторки. Кількість “пацьоркових” дарунків від Ірини Кметь приблизно така ж. Експонати різноманітні за тематикою. Окрім традиційної орнаментики, у візерунках-знаках відображено особисті переживання авторки після побачених місць, після спілкування з цікавими людьми (наприклад, “Помаранчеве сонце” (виготовлено в час Помаранчевої революції, 2004); “Молитва людська – це готицька вежа” (враження від німецької готики (Балінген, Штудгард, 2006)); “Лемківська Криниця” (після поїздки до Криниці (Польща), 2010); “З ювілеєм, Alma Mater!” (до 350-річчя ЛНУ ім. Івана Франка, 2011)). Останнє декороване бісером яйце після закінчення виставки на згадку про ювілейний рік передано на зберігання музею Історії львівського Університету.

Окрім виробів з бісеру, відвідувачі виставкової зали мали змогу розглянути вишиті роботи Ірини Кметь – сервети, рушники, портрети Івана Франка та Лесі Українки, а також ікони, більшість з яких виготовлено за схемами о. Дмитра Блажейовського. Стиль багатолітнього вишивальника надихнув авторку створити та вишити за власною схемою ікону святої Олександри.

КОНФЕРЕНЦІЯ МОЛОДИХ ФІЛОЛОГІВ «VIVAT ACADEMIA» – 2011

14–15 квітня 2011 року на філологічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася Всеукраїнська наукова конференція молодих філологів “VIVAT ACADEMIA”, присвячена науковій діяльності Омеляна Огоновського.

Перший день її роботи розпочався реєстрацією учасників у приміщенні Інституту франкознавства. Пленарне засідання відкрив вітальним виступом декан філологічного факультету Ярослав Гарасим. Після цього з науковими доповідями про наукову діяльність Омеляна Огоновського виступили доцент кафедри української літератури ім. М. Возняка Володимир Микитюк та студенти-старшокурсники: Ірина Воїнська, Олег Войтків, Ярина Добосевич та Надія Мартищук. Після кожної виголошеної доповіді була можливість задати тематичні запитання. Пленарне засідання закрила вчений секретар конференції Юлія Цар.

Після обідньої перерви близько сімдесяти учасників конференції розійшлися по чотирьох секціях: мовознавства, літературознавства, фольклористики та сходознавства. Участь у секційних засіданнях також взяли гості з провідних українських університетів Києва, Харкова, Одеси, Вінниці, Тернополя.

Після закінчення роботи секцій аспіранти і студенти Львівського університету провели для гостей ознайомчу екскурсію вулицями Львова. У п’ятницю 15 квітня у конференцзалі відбулося підведення підсумків і офіційне закриття конференції. Гостей було запрошено відвідати музей Івана Франка.

Успішному проведенню цьогорічної Всеукраїнської наукової конференції молодих філологів “VIVAT ACADEMIA” сприяло керівництво та члени оргкомітету, зокрема заступники декана Василь Будний та Ігор Гунчик, студенти й аспіранти філологічного факультету – Ірина Сторощук, Андрій Дрозда, Анна Гавриленко, Олег Войтків та Ярина Добосевич.

Наталя ШВЕЦЬ,ФЛу-27

«ФРАНКОВІ ТАЛАНТИ УНІВЕРСИТЕТУ» НА ФІЛОЛОГІЧНОМУ ФАКУЛЬТЕТІ

11 квітня 2011 року о 15.00 годині у Центрі культури та дозвілля «Лис Микита» серед філологів відбувся відбірковий етап фестивалю мистецтв «Таланти Франкового університету». Його організаторами стали студенти-старшокурсники Ірина Воїнська та Юлія Синиця.

Щодо підсумків. Вельмишановне журі у складі Мирослави Булатовської, Ігоря Гунчика, Романа Скоровського та Юлії Синиці відібрало найбільш гідних учасників, які представлятимуть філологічний факультет у другому турі «Талантів Франкового університету».

Цьогоріч у залі панувала дружня атмосфера, конкурсанти не вважали один одного суперниками. Переможцем у номінації пісенного мистецтва стала Леся Бенько, яка виступила із композицією «You are beutiful». Рішення вибрати кращого для суддів далося складно, адже було декілька конкурсанток у цьому жанрі, зокрема Олена Золотухіна, Ірина Романчук, а також Роксолана Керч, Наталя Крецька, Юлія Марко, Віра Крачковська.

У номінації танцювальне мистецтво було заявлено лише один номер, у якому представлено східні танці. Будучи поза будь-якою конкуренцією, цей виступ власне й пройшов до наступного загальноуніверситетського етапу фестивалю. Тож бажаємо його авторам – Ярині Смертепій та Дарині Криницькій – успіхів у наступному турі.

В інструментальному жанру конкурентів для Юліани Панків також не було. Тому Юліана приєднується до тих, які відстоюватимуть честь філологічного факультету.

Найбільш суперечливою номінацією для журі виявилось театральне мистецтво. Непросто було визначити найвдалішу та найяскравішу постановку. Все ж головний факультетський п’єдестал посів «Монолог Смерті» Вікторії Бебенко та літературно-музична композиція «До мого фортепіано» у виконанні Аліни Озерянської.

Тож бажаємо дівчатам-філологам, які пройшли відбірковий тур, творчого натхнення й успішної перемоги на завершальному етапі фестивалю мистецтв «Таланти Франкового університету».

Ольга МАТЕЙЧИК, ФЛу-27

ЛІТЕРАТУРНО-МИСТЕЦЬКИЙ ВЕЧІР «МУЗИ ГЕНІЯ», ПРИСВЯЧЕНИЙ ПАМ’ЯТІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

10 березня 2011 року у глядацькій залі Центру культи та дозвілля «Лис Микита» відбувся літературно-мистецький вечір «Музи генія», присвячений пам’яті Тараса Григоровича Шевченка. Організаторами вечора стали студенти філологічного факультету, які є активними учасниками студентського уряду та профбюро. На початку заходу зі словом про Т. Шевченка виступив Святослав Пилипчук, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української фольклористики імені Ф. Колесси, директор Інституту франкознавства, який розповів про сторінки особистого та творчого життя Кобзаря.

Основну частину в літературно-мистецькому вечорі «Музи генія» було відведено сценічним інтерпретаціям окремих епізодів життя Тараса Шевченка у постановці студентів першого та третього курсів філологічного факультету. У культурному заході також брала участь Мар’яна Кічма – студентка факультету культури і мистецтв, яка декламувала уривок із поеми «Гайдамаки» – «Гонта в Умані».

Як завершальний акорд прозвучав Шевченків «Заповіт» у виконанні ансамблю пісні і танцю «Черемош».

Христина Парубій, студентка ФЛф-31

УРОЧИСТА ХОДА ДО ПАМ’ЯТНИКА ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

9 березня 2011 року о 12 год. з нагоди дня народження Кобзаря декан Ярослав Гарасим, студенти 1-3 курсів і викладачі філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка влаштували урочисту ходу до пам’ятника Тараса Шевченка. Учасники культурно-мистецького заходу урочисто вшанували пам’ять генія українського народу і поклали квіти до підніжжя монумента. Разом з іншими присутніми представники філологічного факультету співали пісні на слова Т. Шевченка, слухали декламування Шевченкової поезії.

Усі присутні були в піднесеному настрої та глибоко пройнялися національним духом поезії Кобзаря.

Наталя ШВЕЦЬ, студентка ФЛу-27

2 березня 2011 року

на кафедрі польської філології відбувся міждисциплінарний науково-методичний семінар

«КУЛЬТУРА У ВИКЛАДАННІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ (НА ПРИКЛАДІ ПОЛЬСЬКОЇ)».

Доповідачем був д-р Єжи Ковалевський, науковець із багаторічним досвідом викладання польської мови як іноземної в Україні. На семінарі йшлося про місце польської культури в сучасному викладанні польської мови як іноземної в Польщі та поза її межами – в програмах, підручниках, теоретичних працях, різних типах тестів. Доповідач також представив кілька пропозицій з авторської програми викладання польської мови як іноземної на тлі культури.

Тема семінару викликала жваве зацікавлення викладачів філологічного факультету університету – працівників кафедр польської філології, українського прикладного мовознавства, сходознавства. У семінарі взяли також участь досвідчені вчителі львівських шкіл №24 і №10 з польською мовою навчання, молоді випускники полоністичної кафедри, які навчають польської мови як іноземної учнів загальноосвітніх шкіл або слухачів мовних курсів у Львові, та студенти-п’ятикурсники кафедри польської філології. Розмова про проблеми культури в сучасній лінгводидактиці відбувалася в невимушеній атмосфері, гості кафедри мали можливість ознайомитися із найновішими підручниками з польської мови як іноземної, отримати промоційні матеріали з питань європейської мовної освіти.

21 січня 2011 року

Вчена рада філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка
прийняла Експертні висновки щодо проекту «Концепції мовної освіти в Україні», запропонованого для громадського обговорення на офіційному сайті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

(читати текст ухвали: doc, pdf)

17 січня 2011 року

Вчена рада філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка
прийняла УХВАЛУ про проект «Концепції мовної освіти в Україні», запропонований для громадського обговорення на офіційному сайті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

(читати текст ухвали: doc, pdf)

17 січня 2011 року

Вчена рада філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка
ухвалила ЗВЕРНЕННЯ до академічної спільноти й української громадськості
щодо проекту «Концепції мовної освіти в Україні»

(читати текст звернення: doc, pdf)

16 грудня 2010 року

Гра варта свічок: Благодійна гра «Що? Де? Коли?»

16 грудня 2010 року, майже напередодні свята Миколая, в конференц-залі нашого університету відбулася благодійна гра «Що? Де? Коли?, організатором якої виступив філологічний факультет. За доброю щорічною традицією кошти, зібрані з добровільних внесків учасників, а саме 705 грн., були передані в Самібірський дитбудинок для купівлі необхідного спортивного обладнання.

Серед дванадцяти команд-учасниць були як новачки, так і ветерани-інтелектуали. Зокрема переможцем стала «НеХілла команда», гравцями якої були представники команд Інтелект Ліги та Ліги Претендентів ЛОЛІТ. Переможці отримали символічні призи, проте найбільним подарунком для всіх, хто брав участь у цій благодійній грі, була нагода вкотре потренувати свої мізки, відчути напружену атмосферу змагання та приміряти на себе роль помічників св. Миколая.

Приємний ігровий вечір не змогли затьмарити навіть така дрібна проблема, як відсутність освітлення. На щастя, грати при свічках не довелося, оскільки світло дивовижним чином з’явилося саме до початку заходу, а куплені однією з команд свічки залишилися чекати свого темного часу.

Євгенія Проказюк, ФЛА-21

14 грудня 2010 року

відбулися наукові читання «Semper magister», присвячені пам‘яті професора Івана Денисюка, фундатора Львівської ґенологічної школи та сучасного франкознавства.

Із доповідями виступили Ярослава Мельник, Тарас Пастух, Лариса Бондар, Юрій Горблянський.
Спогадами про вченого поділилися Андрій Скоць, Любомир Сеник, Ірина Ощипко.

7 грудня 2010 року

Підписано Угоду між Посольством Японії в Україні та Львівським національним університетом імені Івана Франка про надання Гранту Урядом Японії

7 грудня 2010 року Ректор Університету Іван Вакарчук і Надзвичайний та Повноважний Посол Японії в Україні Тадаші Ідзава підписали Угоду про надання гранту Урядом Японії в розмірі 81,135 доларів США на реалізацію проекту «Покращення матеріально-технічної бази для вивчення японської мови у Львівському національному університеті імені Івана Франка»

6 грудня 2010 року

«Свічка тоді лише світить, коли вона горить…»

6 грудня 2010 року в Актовій залі Львівського національного університету імені Івана Франка відзначили ювілей відомої письменниці, громадського та культурного діяча України, Героїні світу Ірини Калинець. Родина, співробітники, однодумці, студенти, поціновувачі творчості – сотні послідовників і прихильників справжньої українки-інтелектуалки, вольової, обдарованої і яскравої особистості прийшли привітати із ювілеєм справді знакову постать громадського і культурного життя України.

Із вітальним словом до Ірини Онуфріївни звернувся Ректор Університету Іван Вакарчук та подякував за науку бути українцями.

Слово про ювілярку виголосив професор Університету, доктор філологічних наук Тарас Салига: «Письменниця, автор поетичних збірок, новел та детективно-історичного роману, понад трьох сотень політичних, культурологічних, наукових статей і праць, зокрема «Загадки хрещення України-Русі», «Студії над «Словом о полку Ігоревім», «Епоха гунів та її передісторія», історичного детективу «Тисячолітнє вбивство», низки оповідань і дитячих казок, газетних публікацій, заяв і звернень. Ірина Онуфріївна завжди займає позицію небайдужої до політичного життя нашої держави й соціально активної людини».

До вітань приєдналися директор Національного музею «Тюрма на Лонцького» Руслан Забілий, директор Міжнародного інституту культури і науки Ірина Ключковська, директор полковник Львівського державного ліцею імені героїв Крут, хресною мамою якого є Ірина Калинець Роман Саляк із хором Ліцею. У виконанні Народного камерного оркестру Університету прозвучала «Старовинна галицька пісня», народної барви додала композиція квартету бандуристок. Оригінальна поетична творчість Ірини Калинець надихнула композиторів, які оздобили поезію музикою – у виконанні Заслуженої академічної капели «Трембіта» прозвучали «Te Deum» (уривок ораторії на слова Ірини Калинець «Іду, викликую, взиваю»), «Пісня Мойсея» (переклад Ірини Калинець), «Світла коляда» (на слова Ігоря Калинця, музика Віктора Камінського).

Ірина Калинець завжди оточена мистецтвом. Не тільки домашньою добіркою картин чи книг, а й емоційним та інтелектуальним спілкуванням із авторами цих творів. Поетичними нотками довершила урочистий вечір поезія ювілярки у виконанні Наталки Половинки.

Вечір вів Народний артист України Святослав Максимчук. Ірину Калинець привітали представники обласної та міської влади, управління освіти і науки, громадських організацій.

Ювілярка подякувала за теплі побажання та квіти, адже сотні слів, що прозвучали того вечора для Ірини Калинець доводять, що «шлях до духовності – це вічний шлях розвитку кожної особистості, базований на любові і жертовності, які є основою справжньої незалежності людини».

Наталія Друль
Фото Олега Гордійчука

19 жовтня 2010 року

відбулося перше засідання реорганізованого наукового семінару "Актуальні проблеми української фольклористики", який спільно проводять Кафедра української фольклористики імені акад. Філарета Колесси Львівського національного університету імені Івана Франка та Комісія фольклористики Наукового товариства імені Шевченка з метою налагодження фахового обговорення важливих проблем дослідження фольклорної традиції, тенденцій розвитку української та світової фольклористики.

14–15 жовтня 2010 року

Міжнародна наукова конференція з нагоди 75-річного ювілею Яреми Полотнюка
«Орієнталістика в Україні: традиції та актуальні проблеми».

14–15 жовтня цього року відбулась Міжнародна наукова конференція з нагоди 75-річного ювілею Яреми Євгеновича Полотнюка «Орієнталістика в Україні: традиції та актуальні проблеми». У заході взяло участь 120 учасників із України, Росії, Ірану, Грузії та Кореї. Першого дня на пленарному засіданні учасників конференції привітала Голова оргкомітету, проректор Львівського національного університету з навчальної та науково-педагогічної роботи Зубрицька М. О. Зі вступним словом виступив заступник декана філологічного факультету Будний В. В. На пленарному засіданні із доповідями про засновника сучасного сходознавства у Львівському університеті імені Івана Франка, Полотнюка Ярему Євгеновича, виступили доцент кафедри української мови Захлюпана Н. М. та старший викладач кафедри сходознавства Гамада Р. Р. Цікаві доповіді виголосили Тищенко К. М., доктор філологічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Бубенок О. Б., доктор історичних наук, завідувач відділу євразійського степу Інституту сходознавства імені А. Ю. Кримського НАН України, Колесніков А. І., доктор історичних наук, завідувач Сектору Середнього Сходу Інститут Східних рукописів РАН, Бушаков В. А., доктор філологічних наук, завідувач кафедри грецької філології Маріупольського державного університету, Маленька Т. Ф., завідувач кафедри Близького Сходу Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка та ін. По обіді відбулись засідання секцій історії країн Сходу, Далекого Сходу та Близького Сходу, культури країн Сходу, які, зважаючи на велику кількість учасників, поділялись, у свою чергу, на підсекції. У межах конференції відбулась також лекція професора Тищенка К. М. для студентів нашого університету «Аббасиди проти Омеядів: топонімічний слід в Україні». Після плідної дводенної роботи учасники конференції змогли оглянути пам’ятки нашого міста.

8 липня 2010 року

відбулася хвилююча зустріч випускників 1980 року українського відділення філологічного факультету Львівського університету імені Івана Франка.