ВІСНИК ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Серія філологічна

ВИПУСК 44

Том 2

Львів – 2008

ЗМІСТ

Суспільний статус та сприймання літератури

Тарас Пастух. Традиція у транскультурному вимірі.

Марта Варикаша. Трагічне світовідношення як тематика жіночої есеїстики початку ХХ ст.

Уляна Федорів. Поле влади та літературний канон: до проблеми взаємодії.

Тетяна Дороніна. Метафорична репрезентація соціально-культурологічної категорії «ґендер» у сучасному літературознавстві.

Тетяна Гребенюк. Інваріантно-варіантна природа художньої події в контексті креативного та рецептивного аспектів есетичного дискурсу.

Олександр Кирильчук. Проблема сприйняття творчості Богдана-Ігоря Антонича в контексті української рецептивного досвіду ХХ століття.

Анна Таранова. Стратегії сприяняття масової літератури в сучасному літературознавстві.

Світлана Маценка. Особливості «літературного підприємництва» у сучасному мас-медійному суспільстві та «художній текст» як його продукт (на прикладі німецької літератури початку ХХІ століття).

Оксана Косюк. Творчість Левка Боровиковського та рекламна продукція сучасних електронних ЗМІ: спроба ідентифікації.

Мар’яна Комариця. Українська «католицька критика»: між етикою та естетикою.

документальність літератури, фікційність історії

Наталя Сизоненко. Фактуальність і фікціональність у британській історіографічній металітературі.

Ольга Іванів. Історія Америки: від Тоні Моррісон.

Софія Варецька. Художнє осмислення трансформацій історії (за романом «Траєкторією краба» Ґюнтера Ґраса).

ІІрина Дробіт. Міждисциплінарні аспекти поняття фікціональної історії (на прикладі романів Джуліана Барнса «Історія світу у 10 ½ розділах» та «Англія, Англія»).

Ірина Савенко. Основні проблеми документального письма в контексті літературознавчого дискурсу межі століть.

Іванна Марусяк. Документальність мемуарів Михайла Бажанського.

Тетяна Гажа. «Дороги вольні і невольні» Романа Іваничука: єдність травелогу, мемуарів і політичного щоденника.

Ольга Лучук. Постать Юрія Луцького крізь призму його епістолярію.

Ірина Старовойт. Містомодерність: місто як протагоніст у модерному європейському романі.

Андрій Цяпа. Критика Михайла Бахтіна на полях дослідження автобіографічного жанру.

Олена Гусейнова. «Семіотика простору» в теоретичних та художніх текстах Віктора Петрова-Домонтовича

явища на стику мистецтв

Оксана Мельник. Топос танцю у прозі Михайла Яцкова: модерністська трансформація літературності.

Галина Батюк. Імпресіоністичні тенденції роману Вірджинії Вулф «Місіс Деловей».

Лідія Мацевко-Бекерська. Наративна проекція портрета в малій прозі Володимира Винниченка.

Ірина Жодані. Переклад з мови орнаменту на мову літератури у збірці Віри Вовк «Мандаля» і «Казці про вершника».

Ігор Котик. Поезія як розмивання меж.

Зоряна Лещишин. Потік свідомості як прийом конструювання тексту в кіно й літературі.

Микола Iльницький. «Концерт» Богдана-Iгоря Антонича: вимiри музичної структури поетичного тексту.

Михайло Наєнко. Фрагмент високого модернізму: «Замість сонетів і октав».

Марія Котик-Чубінська. Музика в поезії Юрія Тарнавського.

Ярослава Мельник. Апокрифічні молитви: сюжети Івана Франка.

Зоряна Рибчинська. Символ як «текстова стратегія»: поезія Якова Савченка в контексті естетичних пошуків «Музаґету».

Віктор Мартинюк. Образ комунікування: на матеріалі п’єси «Мина Мазайло» Миколи Куліша.

Тетяна Нарчинська. Жест фотографа, або «Непроявлені знімки» Богдани Матіяш.

Андрій Підпалий. Визначення верлібрової форми і «монтаж та колаж».

Євгенія Найчук. Словесно-симфонічний твір (на прикладі «Книги Лева» Богдана Ігоря Антонича).

Людмила Бербенець. Постмодерністський пастиш як спосіб побудови та форма існування творів мистецтва та критичного тексту.

Ірина Бестюк. Міфоритуальна семантика аркану в українській літературі ХХ століття.

Оксана Левицька. Екранізація роману Джона Фаулза «Жінка французького лейтенанта»: проблема «діахронічності» твору.

Ірина Арендаренко. Європейський імідж романтизованого Єгипту: на матеріалі англійської, французької, російської, української поезії та прози ХІХ століття.