ЗМІНИ ГНІЗДОВОГО АРЕАЛУ ЧАЙКИ Vanellus vanellus L. УПРОДОВЖ ХХ СТОРІЧЧЯ
І. Шидловський
Львівський національний університет імені Івана Франка,
вул. Грушевського, 4, м. Львів 79005, Україна,
e-mail: zoomus@franko.lviv.ua
У Західній Європі чайки стали постійним гніздовим видом на півночі до Норвегії, а на півдні - Італії, Македонії та Греції. У Західному Сибіру - цей вид поширився за Полярне коло, змінивши межі ареалу більше, ніж на 600 км. У Східному Сибірі, в басейні Лєни, чайки освоїли місця, які віддалені від основного ареалу більше, ніж на 250-300 км. На Далекому Сході вид гніздується вздовж всієї ріки Амуру, досяг узбережжя Охотського та Японського морів і острова Тайвань. Ці зміни ареалу виду спричинені можливо глобальним потеплінням, а насамперед антропогенною трансформацією середовища та інтенсивним веденням сільського господарства. Окремі місця гніздування чайки виникли спонтанно, оскільки ареал виду розширився завдяки певним природним факторам (зальоти птахів під час бурі, сильного вітру тощо).
Ключові слова: ареал, гніздування, експансія, поширення, чайка.
|