Ліда, Гордій та Анатолій випускники Львівського фізико-математичного ліцею, які отримали 200 балів за ЗНО. Вони – гордість Львова, переможці численних олімпіад з хімії. Цьогоріч усі троє представлятимуть Україну на Міжнародній олімпіаді з хімії у Франції, а ще, зовсім скоро, стануть студентами Львівського національного університету імені Івана Франка.
Давайте почнемо нашу розмову з прекрасного! Анатолій, яка твоя мрія?
Анатолій: Нехай це прозвучить банально, але я хотів би стати науковцем і змінити світ на краще. Наш біологічний вид вирізняється наявністю свідомості, тому ми не можемо прожити життя даремно, треба привнести щось в цей світ.
А в тебе є ідея як змінити світ на краще? Можливо знаєш в якому напрямку рухатися?
Анатолій: Конкретних ідей немає. Мене приваблює фарма, тобто фармацевтичний напрямок розвитку і, можливо, синтез, випробування нових препаратів.
А в тебе, Гордій? Яка твоя мрія?
Гордій: Толік говорив про покращення світу, а в мене більш приземлена мрія. Я хочу самореалізуватись в цьому житті і це не обов’язково має бути хімія. Якщо я зможу зробити цей світ кращим – ок, якщо не зможу – проживу хороше життя для себе.
Лідо, а про що ти мрієш?
Ліда: Я б хотіла популяризувати науку серед молоді. Зараз, насправді, можна на пальцях порахувати учнів, які зацікавлені в науці і хочуть її розвивати.
Як саме проходила ваша підготовка до ЗНО?
Анатолій: В одинадцятому класі я зробив ставку на підготовку до олімпіади. Скажу чесно, я не готувався до ЗНО. Буквально за тиждень перед ЗНО з математики ходив 3-4 дні до репетитора. Вважаю, що значення підготовки до ЗНО перебільшене. Достатньо плюс-мінус ходити на уроки, щось слухати і вчитися. Якщо не вчитися взагалі, то, звичайно, треба брати репетиторів і посилено готуватись. Але з банальним відвідуванням уроків і виконанням домашнього завдання, можна цілком спокійно здати ЗНО на найвищі бали.
Гордій: Я розв’язував ЗНО попередніх років. Завдання завжди однакові, вони дуже однотипні, міняються конкретні питання, але не типаж. Завжди, коли ти працюєш над чимось, це тобі врешті дається. Різної складності завдання вимагають різного часу для підготовки. ЗНО – це, по моєму, не є складено поставлене завдання, бо воно завжди однакове. І готуватися до нього довго і нудно, а ще й з репетиторами – не треба.
Ліда: А я вчилася всі 11 років, тому перед ЗНО мені достатньо було переглянути деякі теми і це не викликало ніяких труднощів.
Гордій: Невеличка ремарка, оцей момент «вчилася усі 11 років», не обов’язковий для здачі ЗНО. Я вчився наполегливо не всі 11 років, але здав досить нормально. Народ, хто буде читати це інтерв’ю, знайте, все впорядку (Сміється).
Ви часто згадуєте про олімпіаду. Розкажіть детальніше, що це за олімпіада?
Ліда: Ми поїдемо на Міжнародну олімпіаду в кінці липня. Цього року – унікальний випадок тому, що з Львівської області потрапило аж троє людей, такого ще не було ніколи. При тому, що команда від України складається з чотирьох осіб.
Гордій, що тобі потрібно для того, щоб стати професіоналом і отримати добре оплачувану роботу в майбутньому?
Гордій: Завжди потрібна невеличка крихта везіння. Я хочу вірити і дуже сподіваюся, що якщо ти вкладаєш себе в те, що тобі подобається, те, чим ти задоволений, чим насолоджуєшся, то рано чи пізно це тобі окупиться. Щоб досягнути успіху потрібно просто працювати і не думати про успіх, напевно. Я собі так гадаю. Роби те, що тобі подобається і рано чи пізно в тебе просто не буде виходу: або досягнеш успіху, або помреш від голоду.
Лідо, чи правильно я зрозуміла, ти плануєш залишатися в науці?
Ліда: Я б хотіла, якщо все складеться вдало.
Як ви думаєте, диплом про вищу освіту є запорукою успішної кар’єри?
Гордій: Ні! В ХХІ столітті наявність диплому про вищу освіту не є обов’язковим. Я мало знаю про це життя, мало що знаю про працевлаштування, але мені здається, що головне це освіта, в тому сенсі, що ти щось вивчаєш, стаєш кращим, цікавишся чимось новим. Я думаю, головне це те, що ти знаєш і вмієш, а не наявність диплому.
Анатолій: Я б трохи не погодився з думкою Гордія. Якщо говорити про хімію і кар’єру науковця, то без університету ніяк. По-перше, потрібні умови для проведення експериментів і досліджень: лабораторії, обладнання, можливість написати і публікувати статті. По-друге, потрібен науковий керівник, який скерує, допоможе. Без цього всього розвиток в науці буде дуже і дуже ускладнений.
Гордій: Так, університет це не тільки навчальний заклад, це власне осередок науки. Переважна більшість статей пишеться в університетах і в лабораторіях при них. Якщо ти мрієш про кар’єру науковця, то маєш пов’язати своє життя з університетом. Спочатку отримати там освіту, а потім залишитись працювати.
Лідо, а що ти думаєш з цього приводу? Вища освіта важлива?
Ліда: Багато батьків вважають, що якщо їхні діти не будуть мати вищої освіти, то вони не зможуть реалізувати себе в цьому житті і взагалі не будуть успішними, все буде погано. Але насправді це не так. Головне, щоб людина знайшла те, чим вона хоче справді займатися тому, що займаючись будь-чим можна стати успішним.
Анатолій, а з чим в тебе асоціюється Львівський університет?
Анатолій: Скажу чесно, я дуже вагався куди йти після 11 класу. Я писав наукову роботу в Малій академії наук, сам ставив експеримент, опрацьовував його дані, писав тези. Коли робив те, чим займаються справжні науковці, твердо вирішив, що вступатиму в Університет Франка. По-перше, мені дуже сподобалося працювати з моїм науковим керівником. По-друге, одразу стало зрозуміло, що якщо я піду сюди, то вже з першого курсу попаду в середовище, де зможу розвиватися, а не стояти на місці.
Гордій, а які в тебе асоціації?
Гордій: Мене приваблює ЛНУ тим, що це у Львові, я тут живу і можу спокійно навчатися. Мені не треба кидатися в абсолютно нове середовище. Плюс, це один з найкращих університетів в країні і, напевно, щось це та й значить. Але часом чую про університет відгуки, які мене змушують трошки сумувати. Не зважаючи на це, дуже великий шанс, що я дійсно вступлю сюди, і плюси переважать мінуси.
А за якими критеріями ти обираєш університет? Щоб б ти порадив іншим абітурієнтам, які ще не визначились куди вступати? На що потрібно звернути увагу?
Гордій: В першу чергу на спеціальність. Ви обираєте те, чим хочете займатися. Я хочу займатися хімією, тому порівнюю університети, в яких сильні хімічні факультети. Друге це, мабуть, забезпеченість по вашій спеціальності. Грубо кажучи, не варто вступати в ІТ-університет, в якому немає комп’ютерів. Або на хімію, де немає нормально обладнаних лабораторій. В ЛНУ ці лабораторії є, тут є де працювати, є де відточувати практичні навики.
Лідо, а що ти думаєш з цього приводу? Як обрати університет?
Ліда: Насправді, мені теж було важко обирати. Зараз немає великої різниці у обладнанні лабораторій чи за викладацьким складом у Львові, Києві чи Харкові. Я не вважаю, що треба їхати кудись далеко, до столиці, тому, що там гарантовано дадуть кращу освіту, її можна здобути і тут, у Львові.
Гордій: Ліда наштовхнула на думку, що освіта і наука всюди плюс-мінус однакова. І скажімо, коли ми говоримо про Гарвард, Кембридж це дуже шановані університети, які вважаються одними з найкращих в світі. На мою думку, це абсолютно не тому, що там якісь супер круті викладачі, хоч безсумнівно вони там є. Радше мова йде про те, що такі університети створюють конкурентне середовище. Туди реально йдуть найкращі люди і коли ти вчишся в компанії найкращих людей в своїй галузі, найбільших відмінників, це мотивує вчитися, ставати кращим.
Лідо, уяви, що ти вже стала студенткою Університету, якими будуть твої студентські роки? Чого б ти хотіла досягнути за 5 років навчання в Університеті?.
Ліда: Я б хотіла займатися науковою роботою, можливо, навіть з першого курсу, бо наявність публікацій допоможе в майбутньому. Особливо при вступі у магістратуру і аспірантуру.
Хлопці, а яким ви уявляєте своє студентське життя? Чого би ви хотіли досягнути за час навчання в Університеті?
Анатолій: Мені подобається те, що є дисципліни за вибором і можна вибрати взагалі не пов’язані з хімією предмети.
Гордій: У студентів більше, ніж в учнів розвинуті спілки, гуртки за інтересами. Класно знаходити однодумців, знайомитися з людьми, знаходити нових друзів. Я буду цим користуватися.
Поділіться, з власного досвіду, лайфхаками як здати ЗНО на 200?
Анатолій: Не запізнюватись на ЗНО – перша порада.
Ліда: Навіть якщо читаєш завдання і бачиш, що не знаєш його, не варто зразу панікувати. Багато завдань можна зробити логічно, методом виключення. На приклад, в літературі завдання сформульовані у хронологічному порядку. Я, на приклад, зробила кілька завдань правильно тільки за допомогою того, що знала цей факт. Просто включайте логіку.