|
|
|
|
|
|
|
Про відзначення 350-річчя Львівського національного університету імені Івана Франка Зважаючи на особливу роль Львівського національного університету імені Івана Франка у зміцненні та розбудові української державності, розвитку національної освіти, науки, культури й духовності, формуванні національної еліти, а також ураховуючи необхідність створення належних умов для дальшої успішної діяльності та з нагоди відзначення у 2011 році 350-річчя з дня його заснування постановляю:
Про Організаційний комітет із підготовки та відзначення 350-річчя Львівського національного університету імені Івана Франка Затвердити склад Організаційного комітету із підготовки та відзначення 350-річчя Львівського національного університету імені Івана Франка (додається). Президент України Віктор ЮЩЕНКО 22 грудня 2008 року
ЗАТВЕРДЖЕНО Організаційного комітету із підготовки та відзначення 350-річчя Львівського національного університету імені Івана Франка ШЛАПАК Олександр Віталійович – Перший заступник Глави Секретаріату Президента України – Представник Президента України у Кабінеті Міністрів України, співголова Організаційного комітету ВАКАРЧУК Іван Олександрович – Міністр освіти і науки України, заступник голови Організаційного комітету ВИСОЧАНСЬКИЙ Василь Степанович – виконуючий обов'язки ректора Львівського національного університету імені Івана Франка, заступник голови Організаційного комітету (за згодою) КАМПО Володимир Михайлович – суддя Конституційного Суду України (за згодою) КМІТЬ Микола Іванович – голова Львівської обласної державної адміністрації КУЙБІДА Василь Степанович – Міністр регіонального розвитку та будівництва України ПИНЗЕНИК Віктор Михайлович – Міністр фінансів України ПРОЖИВАЛЬСЬКИЙ Олег Петрович – заступник Міністра транспорту та зв'язку України - директор Державного департаменту з питань зв'язку САДОВИЙ Андрій Іванович – Львівський міський голова (за згодою) СЕНИК Мирослав Петрович – голова Львівської обласної ради (за згодою). Глава Секретаріату Президента України В.БАЛОГА
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА Н А К А З
Наказую: Львівського національного університету імені Івана Франка з підготовки ювілейних заходів до 350-річчя Університету: Крохмальний Роман Олексійович, декан факультету доуніверситетської підготовки, керівник групи Члени групи: Зубрицька Марія Олексіївна, проректор з науково-педагогічної роботи, керівник групи Члени групи: Лозинський Мар’ян Володимирович, проректор з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку, керівник групи Члени групи: від’їзду учасників святкування та забезпечення транспортом Кирилич Володимир Михайлович, проректор з науково-педагогічної роботи, керівник групи Члени групи: Лозинський Мар’ян Володимирович, проректор з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку, керівник групи Члени групи: Мамчур Звенислава Ігорівна, проректор з науково-педагогічної та виховної роботи, керівник групи Члени групи: інтернет-інформаційного та аудиторно-технічного забезпечення Котур Богдан Ярославович, проректор з наукової роботи, керівник групи Члени групи: Занько Юрій Степанович, директор Інституту післядипломної освіти, керівник групи Члени групи: Занько Юрій Степанович, директор Інституту післядипломної освіти, керівник групи Члени групи: Власевич Віктор Петрович, проректор з господарської роботи, керівник групи Члени групи: Ректор І.О. Вакарчук
Обговорено і затверджено до 350-річчя Львівського національного університету імені Івана Франка
Ректора Львівського національного університету імені Івана Франка Івана Вакарчука з нагоди відкриття ювілейного року 350-річчя Університету 20 січня 2011 року Високодостойні гості Урочистої Академії! Дорогі студенти, аспіранти, викладачі та працівники Університету! З особливим хвилюванням відкриваю цим вступним словом ювілейний рік – 350-річчя Львівського національного університету імені Івана Франка і щиро вітаю академічну спільноту зі славною сторінкою в нашому літописі. I. Перші університети в Європі виникли понад тисячу років тому в IX столітті на території сучасних Іспанії і Португалії. Розвиток ідеї класичного Університету в європейській культурі охоплює понад півтисячоліття з моменту зародження перших університетів в Італії у ХІІ – ХІІІ століттях, а згодом в Англії, Франції та інших європейських країнах. Нарешті у ХVІІ столітті заснування Львівського університету серед інших тогочасних вищих шкіл та поява нових університетів у XVIII столітті довершили розвиток цієї загальноєвропейської ідеї. Саме сьогодні, 20 січня, минає 350 літ, відколи король Ян ІІ Казимир підписав диплом, що надавав єзуїтській школі у Львові «гідність академії і титул університету» з правом викладання всіх тодішніх університетських дисциплін: «богослов’я – як схоластичного, так і морального; філософії, математики, обох прав, медицини і вільних мистецтв», – та присудження вчених ступенів бакалавра, ліценціата, маґістра і доктора. Як сказано в королівському дипломі, заснування Львівського університету мало стати виявом шани правді й чесноті твердої істини та обов’язку професійної гідності «в роксолянських провінціях» – тобто на землях українських – і стало насправді символічним завершальним акордом доби ренесансного гуманізму в Україні, одним із найвидатніших представників якої є Юрій Дрогобич, котрий у 1481-му–1482-му роках обіймав посаду ректора найвідомішого в ті часи Болонського університету. Українська академічна спільнота 2008 року відзначила 400-річчя заснування Школи Львівського Колегіуму, предтечі Львівського університету, та 400-річчя від часу фундації університетської Наукової Бібліотеки, тепер однієї з найбільших книгозбірень України. Ці дві події були прелюдією до ювілейного 2011-го, упродовж якого ми спробуємо очима сучасників охопити панораму інтелектуальних ідей, наукових досягнень і здобутків Львівського університету як інституції, міцно вкоріненої в суспільній свідомості та уяві українців, поляків, австрійців як храм освіти й науки. Львівський національний університет імені Івана Франка разом із Києво-Могилянською Академією та Київським національним університетом імені Тараса Шевченка не лише закладав та формував національні академічні традиції, а й був потужним осередком національної освіти, науки, культури та духовності. Саме зі стін цих університетів вийшли найвідоміші державні, громадські та політичні діячі України, які нерідко мали визначальний вплив на хід її майбутньої історії. Наш Університет відіграв особливу роль у зміцненні та розбудові української державності, утвердженні й розвитку демократичних цінностей українського суспільства, у закладанні нових академічних традицій національної освіти й науки, у формуванні національної еліти. Без перебільшення можна стверджувати, що завдяки зусиллям багатьох поколінь наших студентів і випускників, викладачів і науковців Україна утвердилася як модерна європейська держава. Українська напрямна лінія історичного й наукового розвитку нашого Університету – це об’єднані тяглістю зусилля багатьох поколінь у боротьбі за Український університет. II. Львівський університет не був байдужим до питання, який академічний клімат й атмосфера пануватимуть у стінах українських вищих навчальних закладів і наукових інституцій, з яким обличчям українська освіта й наука йтимуть у світ, назустріч своєму майбутньому. Наука, яку творили у Львівському університеті, належить усьому людству. Вчені різних епох і різних національностей формували його академічні традиції, завдяки яким він утверджувався і розвивав свій науковий потенціал. Упродовж трьох із половиною століть формувався європейський дух Університету, усвідомлення його належності до європейського академічного світу та відповідальності за ідеали, які спонукали покоління професорів і студентів стояти на сторожі одвічних гуманістичних цінностей і принципів і боротися за їхнє збереження. Золотими літерами в історію Університету вписані імена його студентів: Івана Франка, Дмитра Вітовського, Євгена Коновальця, Лонґина Цегельського, Адама Коцка, Леся Курбаса, Василя Пачовського, Лева Лепкого, Антона Крушельницького та багатьох інших, які згодом стали відомими й видатними українськими вченими, діячами науки й культури, військовими провідниками. Ми пам’ятаємо і про тих викладачів і студентів, які в нелегких, часом і трагічних умовах, боролися за Український Університет у Львові, помираючи в тюрмах і концтаборах. У 50-х – першій половині 60-х років минулого століття в боротьбу за українське національне відродження Львівського університету зробив видатний внесок ректор, учений-геолог світового значення, засновник національної мінералогічної школи академік Євген Лазаренко. Виступи студентів-українців на початку ХХ століття за створення Українського Університету, котрі передували битві під Крутами, де молоді люди ціною свого життя показали зразок громадянських чеснот; «гранітні» протести українських студентів 1990-го року та дієва участь у «помаранчевому» спалаху 2004-го року – революції нашого духу, коли саме студенти Львівського університету масово виявили й заманіфестували національну свідомість та суспільну відповідальність і продемонстрували волю до боротьби на захист національних інтересів і моральних принципів свободи вибору та гідності людини, про що свідчить хроніка подій того часу. Львівський університет став символом науки й освіти, центром притягання для людей, особливо молодих, які прагнуть безкорисливо служити істині, отримувати фундаментальні знання. Водночас Університет – це джерело невмирущого національного духу. Саме тут утверджуються цінності свободи та демократії, моральності й творчості, вірності своїм учителям; тут виникає таке університетське середовище, у якому особистий приклад професора-вчителя формує у студента почуття національної гідності та громадянської відповідальності. ІІІ. Понад 160 років тому в історії української освіти та науки, культури та духовності відбулася знаменна подія – 1848 року у Львівському університеті було відкрито першу в Україні кафедру української словесності. Українська мова, яку з варварським завзяттям переслідували та забороняли, зачиняли перед нею двері шкіл, університетів та культурно-просвітницьких установ, зводячи її до рангу діалектної говірки, із відкриттям цієї кафедри набула високого статусу академічної дисципліни. Відкриття такої кафедри в одному з найдавніших університетів Центрально-Східної Європи стало особливо шляхетним здобутком потужної «весни народів», що охопила всю Європу, в тому числі й Галичину. Сьогодні важко уявити, як би склалася історична доля української мови, коли б Австро-Угорщина пішла шляхом Російської імперії, шляхом Емських едиктів і Валуєвських – та чи не сотні інших указів, що забороняли й нищили українську мову і цим самим програмово гальмували розвиток української культури. Адже саме ця, успадкована й активно продовжена колишнім Радянським Союзом, двохсотлітня політика заборони українцям природного права на життя на власній землі, у власній, питомій для них культурі, спричинює і сьогоднішні згубні для українців спроби запровадження в Україні на державному рівні так званої мови міжнаціонального спілкування, замість державної – української. Сaме заснування кафедри української словесності у Львівському університеті дало поштовх до появи блискучої плеяди філологів, яку ми сьогодні називаємо Львівською філологічною школою. Завдяки науковій спадщині цієї школи, яка доносила знання про українську мову і до європейського світу, академічні дослідження набули виразного національного обрамлення. З історією Львівського університету перших десятиліть ХІХ ст. тісно пов’язані імена видатних діячів українського національного відродження: Маркіяна Шашкевича, Якова Головацького, Івана Вагилевича й інших. У другій половині ХІХ – на початку ХХ століття у Львівському університеті навчалися відомі українські вчені, письменники та громадські діячі: Михайло Павлик, Омелян Терлецький, Осип Маковей, Іван Крип’якевич, Степан Томашівський, Мирон Кордуба. Від середини 70-их років XIX століття історія Університету нерозривно пов’язана з постаттю Івана Франка. Із відстані часу бачимо, що за життя Івана Франка було чимало невидимих «зв’язуючих огнив», що єднали його з Львівським університетом, адже саме авторові «Мойсея» судилося стати інтелектуальним провідником отої «молодої студентської України», яка з університетської лави вслухалася у глибокодумне слово Великого Українця, а згодом і прикладом чину демонструвала незламність переконань. Саме тут, у своїй alma mater, Іван Франко задекларував свій викладацький талант, блискуче прочитавши 22 березня 1895 року габілітаційну лекцію «Розбір «Наймички» Шевченка». На жаль, у тогочасній Галичині талановитого українця не допустили до викладання в Університеті, який, за його ж словами, тоді «дрімав сном праведних». Проте Франкові таки вдалося збудити зі сну не лише вікові мури Університету, а й усю Україну. Знаково, що сьогодні Львівський університет, який ось уже 70 років, від 8 січня 1940-го року носить ім’я «поета української долі», будує стратегію поступу саме на Франковому ідеалі україноцентризму. Його слова, звернені до української інтелігенції, залишаються як завдання актуальними й нині: «витворити з величезної етнічної маси українського народу націю, суцільний культурний організм, здібний до самостійного культурного й політичного життя, відпорний на асиміляційну роботу інших націй, відки б вона не йшла, та при тім податний на присвоювання собі в якнайширшій мірі і в якнайшвидшім темпі загальнолюдських культурних здобутків, без яких сьогодні жодна нація і жодна хоч і як сильна держава не може остоятися». IV. Структура Університету формувалася упродовж тривалого часу й була довершена лише 1894року, коли урочисто відкрили медичний факультет (нині Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького). Особливе значення для творення української еліти мав юридичний факультет. У березні 1862 року в його структурі створено кафедри цивільного та кримінального права з українською мовою викладання, що сприяло формуванню школи українського правознавства. Її видатні представники, професори Петро Стебельський, Олександр Огоновський, Станіслав Дністрянський, стали науковими авторитетами європейського масштабу. Серед вихованців факультету були ті, хто відіграв вагому роль у формуванні та реалізації української державницької ідеї: Євген Петрушевич, Кость Левицький, Євген Олесницький. Універсальною рисою становлення й розвитку класичних європейських університетів є наявність у них філософських факультетів ще від початків заснування. Так було і в історії Львівського університету. У різні історичні періоди тут успішно розвивалися філософські школи – від філософсько-етичних до позитивістських. Світове визнання здобула діяльність групи філософів у першій половині XX століття, яка дістала назву Львівсько-Варшавської філософської школи, – Казимира Твардовського, Казимира Айдукевича, Яна Лукасевича. Символічно, що відновлення повноцінного філософського факультету в нашому університеті 1992-го року збіглося з початками становлення України як незалежної держави. Розвиток математики в нашому Університеті був безпосередньо пов'язаний із філософськими студіями. Програма вивчення філософії, окрім студіювання праць Аристотеля, охоплювала й навчання математики. Уже з 40-х років ХVІІІ століття Львівський університет став одним із найпотужніших осередків математичних студій у Східній Європі. У ХХ столітті тут функціонувала всесвітньовідома Львівська математична школа, лідером якої був Стефан Банах. У працях учених – Юліуша Шаудера, Гуґо Штейнгауза, Мирона Зарицького, Володимира Левицького, Бориса Гнєденка, Ярослава Лопатинського – закладено основи функціонального аналізу, топології, нелінійного аналізу, теорії ймовірностей, рівнянь математичної фізики. Із другої половини ХІХ століття Львівський університет став центром модерного розвитку наук природничого циклу, зокрема геофізики й астрономіїї, біології, хімії й фізики, геології та географії. Упродовж ХVІІІ – ХІХ століть закладаються і створюються Ботанічний сад, Гербарій, Астрономічна обсерваторія, низка природничих музеїв, якими Університет пишається й донині. Викладання природничих дисциплін здійснювалося на кафедрі натуральної історії, з якою були пов’язані відомі вчені XVIII століття Бальтазар Гакет (Аке) і Свіберґ Шiверек. Із середини XIX століття у Львівському університеті починається диференціація природничих наук. Понад двохсотлітній досвід наукових досліджень хіміків став міцним фундаментом, на якому виросли загальновизнані у світі наукові школи з кристалохімії інтерметалічних сполук, фізико-хімії полімерів, органічного синтезу, зокрема завдяки праці професорів Броніслава Радзішевського, Володимира Тшеб’ятовського, Євгена Черкашина, Миколи Землянського, академіка Романа Кучера. Із біологічним факультетом пов’язана діяльність багатьох славетних учених, які зробили значний внесок у розвиток української і світової науки. Це, зокрема, Мар’ян Раціборський, Бенедикт Дибовський, Рудольф Вайґль, Андрій Лазаренко, Георгій Шавловський, Ірина Шостаковська. У Львівському університеті закладено теоретичні й методичні основи новітньої національної географії, найяскравішими представниками якої були перший доктор наук цієї кафедри Григорій Величко, академік Степан Рудницький, професори Юрій Полянський та Каленик Геренчук. Розвиток фізичної науки в нашому Університеті завдячує таким іменам, як Мар’ян Смолуховський, Войцех Рубінович, Василь Міліянчук, Абба Глауберман, Ярослав Дутчак. Починаючи з 30-х років ХVІІІ століття в Університеті розвивається історична наука. Особливо вагомими були її здобутки у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття. Саме тоді тут працював професор Ксаверій Ліске – засновник Львівської історичної школи. Визначальною подією для української науки стало відкриття в 1894 році кафедри загальної історії зі спеціальним оглядом історії Східної Європи. Кафедру впродовж двадцяти років очолював професор Михайло Грушевський – один із найвидатніших істориків України, автор 10-томної «Історії України-Руси», сотень праць із історії, історії літератури, історіографії, джерелознавства, творець української історичної школи. В основу своєї історичної концепції він поклав ідеї національно-культурної окремішності українського народу, а також соборності українських земель. Як засновник наукової історичної школи у Львові, він сприяв формуванню цілої низки фахівців з історії державності України. У наш час історичну школу достойно представляли та гідно продовжили Ярослав Дашкевич та Ярослав Ісаєвич. Вивчення мов і літератур інших народів у Львівському університеті має свої давні традиції. Назавжди в літописі Університету залишаться імена істориків-теоретиків літератури, мовознавців, перекладачів – таких, як Ришард Ґаншинець, Віталій Маслюк, Юрій Мушак, Богдан Задорожний, Ірина Гузар, Олексій Чичерін, Соломон Лур’є, Віктор Дольмаєр, Михайло Рудницький та багато інших. V. Сьогодні Львівський національний університет імені Івана Франка – це університет провідних наукових шкіл із загальновизнаним міжнародним авторитетом. В Університеті сформувалося й успішно функціонує понад 20 наукових шкіл, зокрема з напрямів: фізика, хімія, математика, геологія, географія, економіка, філологія, право, історія. Поруч із традиційними науковими школами формуються нові, які охоплюють усі ділянки академічного життя Університету. Прикладом спадкоємності наукових традицій є те, що 2008 року на Світовій олімпіаді з програмування в Канаді студенти Університету вперше в історії незалежної України вибороли золоті медалі, випередивши представників найславетніших університетів світу – Оксфорда та Прінстона. За роки незалежності відбулося стрімке інституційне зростання Університету: відкрито п’ять нових факультетів, три коледжі, 50 нових кафедр, майже втричі зросла кількість студентів денної форми навчання, кількість аспірантів теж зросла втричі й сьогодні налічує майже 900 осіб. Шість наукових об’єктів Університету є унікальними й одержали статус національного надбання України – це найвищий показник серед вищих навчальних закладів України. Завдяки відкритій співпраці з обласною владою та владою міста Львова Університет отримав 10 навчальних корпусів у центральній частині міста. На засадах патріотизму, пропаганди найкращих надбань української і світової культур працюють Центр культури та дозвілля, у якому сформувалися п’ять народних колективів, і Навчально-професійний театр «Просценіум». Ми не лише підтвердили реноме потужної освітньо-наукової інституції зі славними академічними традиціями та школами, а й гідно продовжуємо свою історичну місію творення нового академічного середовища та клімату, розвитку нових знань і виховання нового покоління свідомих українських громадян. Львівський національний університет – один із небагатьох вищих навчальних закладів України, який завжди сміливо й послідовно намагався запроваджувати освітні інновації щодо зміни змісту та структури навчальних програм, щодо відкриття нових напрямів і спеціальностей. Академічна спільнота Університету завжди усвідомлювала історичну та суспільну місію нашої alma mater як каталізатора трансформаційних освітніх процесів, а водночас свою відповідальність за якість освітніх реформ і їхній системний характер. Саме з таким відчуттям наш Університет уперше в Україні від 1991 року запровадив тестові випробування при вступі, прагнучи довести, що прозорість, рівність доступу до вищої освіти є однією з найдемократичніших ознак освітньої системи. Сьогодні цей наш приклад став основою для однієї з найуспішніших суспільних реформ в Україні за весь період її незалежності, яка отримала високу міжнародну оцінку. Це визнали не лише експерти, як українські, так і іноземні, це визнало все українське суспільство. Із метою реального втілення принципу однакових можливостей вступу до Університету як випускників міських, так і сільських шкіл у нас була започаткована й упродовж тривалого часу успішно функціонувала програма «Обдаровані діти села», у результаті чого третину студентів Університету становили вихідці зі сіл, особливо з віддалених і гірських районів. Цей досвід Міністерство освіти і науки України рекомендувало використати іншим українським університетам. Наш Університет завжди був відкритий до діалогу з іншими освітніми закладами та установами, громадськими організаціями, органами державної влади задля благородної мети – об’єднання зусиль державних і незалежних організацій, різних освітніх закладів для творення моделі української освіти ХХІ століття. Колектив Університету з відчуттям академічної відваги та відповідальності крок за кроком вимощував дорогу до докторантської програми з гуманітарних і соціальних наук, яка була б еквівалентною міжнародним програмам PhD. Ми подолали довгий шлях реалізації цієї експериментальної програми PhD і розпочали на загальнонаціональному рівні дискусії про українську модель. Досвід нашого Університету став своєрідним орієнтиром для інших українських університетів. Наша докторантська програма започаткувала відродження дослідницького профілю Університету та запропонувала міждисциплінарний підхід замість традиційного жорсткого розмежування дисциплін. Іншим вагомим здобутком вважаємо експериментальні магістерські програми з гуманітарних і соціальних наук, які були своєрідною захисною реакцією на бюрократично-механічне запровадження бакалаврських і магістерських програм. Спільно з Варшавським університетом, Українським католицьким університетом і Національним університетом «Києво-Могилянська Академія» ми успішно реалізовуємо програму міждисциплінарних гуманістичних студій , яка є однією з моделей упровадження вільної траєкторії студентів – вивчення дисциплін за вільним вибором. Запровадження цих програм було принципово важливим моментом у новітній історії нашого Університету, оскільки, з одного боку, ми шукали механізми втілення справжньої, а не декларованої університетської автономії, а з іншого – усвідомлювали, що сьогодні Україна потребує фахівців нової генерації – активних, вільних, ініціативних, спроможних осмислити нашу спільну європейську спадщину, а в її контексті глибше усвідомити свою українськість. Університет відкритий для світу: маємо партнерські зв’язки на рівні угод із багатьма університетами нашої держави; із понад двадцятьма середніми освітніми закладами України, що дає змогу залучати дітей ще зі шкільної парти до університетського життя; із майже вісімдесятьма зарубіжними навчальними закладами й установами. У нас функціонують міжнародні центри, які відіграють ключову роль у поширенні знань про Україну у світі. Університет бере участь у багатьох міжнародних освітніх організаціях, фондах, щорічно за різними програмами в закордонні відрядження скеровує близько тисячі співробітників і студентів, приблизно таку ж кількість маємо зарубіжних гостей. Упродовж своєї історії Львівський університет постійно розширював спектр вивчення іноземних мов: наші студенти мають можливість вивчати понад тридцять іноземних мов. Сьогодні ми пишаємося, що наш Університет єдиний в Україні, у якому вивчають усі слов’янські мови, і єдиний, де вивчення латинської мови є обов’язковим для всіх студентів. Це не лише данина добрим академічним традиціям, це органічна потреба збагачувати мовну культуру студентів і поглиблювати їхню освіченість, щоб довести правдивість мудрого твердження, викарбуваного на фронтоні нашого Університету – «Patriae decori civibus educandis» – «Освічені люди є окрасою батьківщини». VI. Ми впевнені, що академічні відзначення символічної дати – 350-річчя від часу заснування Університету, які триватимуть упродовж усього року, створять передумови для подальшого розвитку його славної діяльності як університету європейського за зразком і українського за духом та сприятимуть примноженню здобутків і надбань, збагаченню академічних традицій і посиленню його суспільної відповідальності. Три з половиною століття від часу заснування нашого Університету – дата, з якою пов’язані і минуле, і сьогодення, і час роздумів про прийдешнє, творцями якого є Ми з Вами. У цьому виступі названо, зрозуміло, далеко не всі імена людей, які творили нашу alma mater, представників різних національностей, громадян різних держав. Енциклопедія Львівського університету, яка вийде у світ до дня Університету у жовтні цього року, міститиме весь перелік імен тих, які будували й формували наш Університет упродовж віків і які творять його сьогодні. Висловлюю глибоку вдячність Вам, студенти, аспіранти, викладачі, науковці, працівники, за велику працю задля розвитку нашого Університету, задля гідного продовження наших академічних традицій. Бажаю всім нам надалі з високим творчим натхненням і наснагою примножувати здобутки Університету на благо і во славу України! Дякую за увагу!
Міжнародна конференція
Львівський національний університет імені Івана Франка: історія, виклики сучасності, візія майбутнього
10–11 жовтня 2011 року
Пленарне засідання
Понеділок, 10 жовтня Актова зала, 10.00 – 14.00 год.
Наукові доповіді
1. Іван Вакарчук (Львів). Роль і місія Львівського університету в освітньому, науковому і культурному житті України та Європи. 2. Вольдан Алоїс (Австрія). Франц Крафт і його «Листи» у контексті полеміки навколо Йозефінського університету. 3. Яцек Ядацький (Польща). Роль Львівського університету у розвитку Львівсько-Варшавської школи філософії 4. Ганс-Йорґен Воллін-Вейе (Норвегія). Б. Бйорнсон і студенти Львівського університету. 5. Василь Кметь(Львів). Академічний статус Львівського Університету у XVII – XVIII ст.
Дзеркальна зала, 16.00 год. Круглий стіл «Львівський університет і міжнародне академічне співтовариство»
Зустріч ректора Університету проф. Івана Вакарчука з представниками зарубіжних делегацій
Секційні засідання
10 жовтня , 15.00 – 18.00 год. 11 жовтня 10.00 – 14.00 год. CЕКЦІЯ 1
Львівський національний університет імені Івана Франка: історія, виклики сучасності, візія майбутнього
Перше засідання Понеділок, 10 жовтня Ауд. 314, 15.00 – 18.00 год.
Керівники: Олексій Сухий Секретар: Олена Лукачук
1. Роман Шуст. Історична наука у Львівському університеті: етапи, традиції, школи. 2. Ришард Щигел. Початки Львівського університету: роздуми навколо традицій. (Університет ім. М. Кюрі-Склодовської, м. Люблін). 3. Тарас Марискевич. Діяльність «Studium Rutenum» у Львівському університеті. 4. Михайло Кріль. Початки славістики у Львівському університеті. 5. Олексій Сухий. Українські і польські університетські середовища у Львові в кінці ХІХ - на початку ХХ ст. Перерва 16-00 – 16-30 год. 6. Микола Крикун. Студенти Львівського університету в суспільно-політичному русі наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. 7. Володимир Качмар. Українці у Львівському університеті на зламі ХІХ – ХХ ст. 8. Василь Благий. Діяльність студентських товариств у Львівському університеті на початку ХХ ст. 9. Галина Матвієнко. Історія церкви в дослідженнях викладачів Львівського університету у 1869-1918 рр. 10. Сергій Козловський. Медієвістика у Львівському університеті до Першої світової війни. 11. Олег Павлишин. Львівський університет в період ЗУНР. Дискусія 17-40 – 18-00 19-00 – святковий концерт
Друге засідання Вівторок, 11 жовтня Ауд. 314, 10.00 – 14.45 год.
Керівники: Ришард Щигел Секретар: Олена Лукачук
12. Питер Магдалена. Освальд Бальцер – професор Львівського університету (Люблінський Католицький Університет). 13. Мар’ян Мудрий. В обіймах політики: Український таємний університет у Львові (1921-1925 рр.). 14. Антоній Дембінський. Історія школи канонічного права у Львівському університеті (Люблінський Католицький Університет). 15. Роман Лаврецький. Громадсько-політична діяльність істориків Львівського університету в 1918-1939 рр. 16. Адам Редзік. Львівський університет у 1939–1946 рр. (Варшавський університет). 17. Андрій Козицький. Професори-сходознавці Львівського університету першої половини ХХ ст. 18. Аліція Ягельська-Бурбук. Професори «Honoris causa» Львівського університету 20-х 30-х рр. ХХ ст. (Університет ім. Казимира Великого, м. Бидгощ). 19. Роман Масик. Економічна наука у Львівському університеті в міжвоєнний період. 20. Павло Юрейко. Медієвістика у Львівському університеті між двома війнами (1919-1939 рр.). 21. Юрій Гудима. Музей Львівського університету: історія та сучасність. Перерва 12-45 – 13-00 год. 21. Костянтин Кондратюк. Історична наука у Львівському університеті (1991 – 2011 рр.). 22. Леонід Зашкільняк. Історична наука у Львівському університеті на початку ХХ ст.: українсько-польські взаємини. 23. Ольга Щодра. Дослідження проблеми давньої історії України у Львівському університеті в другій половині ХХ – на початку ХХІ ст. 24. Ростислав Жерелик. Україністика у Вроцлавському університеті. (Вроцлавський університет). 25. Степан Качараба. Дослідження нової та новітньої історії зарубіжних країн у Львівському університеті. 26. Віктор Голубко, Алла Середяк. Дослідження історичного краєзнавства у Львівському університеті (1991-2011 рр.). 27. Андрій Заяць. Українські міста пізнього середньовіччя та ранньомодерної доби у дослідженнях вчених університету (др. пол. ХХ поч. ХХІ ст.). 28. Богдан Гудь. Генези українсько-польських стосунків у наукових дослідженнях істориків Львівського університету (1991-2011 рр.). 29. Роман Генега. Репресії радянських карально-репресивних органів проти студентів Львівського університету (1944-1953 рр.). 30. Оксана Руда. Українська проблематика у дослідженнях польських вчених Львівського університету (кінець ХІХ – перша третина ХХ ст.). 31. Олена Лукачук. Литуаністика у Львівському університеті імені Івана Франка. 32. Марта Надрага. Медична освіта у Львівському університеті (1894–1914 рр.) Дискусія 14-30 – 14-45 год.
CЕКЦІЯ 2
Українська філологія у Львівському університеті: ідеї, постаті, контакти
Підсекція літературознавства
Перше засідання Понеділок, 10 жовтня Авд. 312, 14.00 – 17.00 год.
Керівники: Віталій Дончик, Тарас Салига Секретар: Ірина Яремчук 10 жовтня, авд. 312. 1. Михайло Наєнко (Київ). «Похилив своє чоло перед кормигою московського панславізму» або відповідь О. Огоновського й І. Нечуя-Левицького російському критикові Олександру Пипіну. 2. Віталій Дончик (Київ). Іван Франко і питання історії літератури. 3. Микола Мушинка (Пряшів, Словаччина). Роль професорів Львівського університету О.Колесси, С.Дністрянського та С.Рудницького у заснуванні УВУ у Відні та його перенесенні в Прагу. 4. Роман Голод (Івано-Франківськ). Франкова рецепція творчості Маркіяна Шашкевича в контексті художньої системи романтизму. 5. Микола Дмитренко (Київ). О.Потебня та І.Франко. 6. Людмила Грицик (Київ). Літературознавчі аспекти орієнталістики в Київському та Львівському університетах. 7. Святослав Пилипчук (Львів). Франкознавство у Львівському університеті. 8. Петро Іванишин (Дрогобич). Літературознавчі обрії професора Івана Денисюка: націєцентричний аспект. 9. Сидір Кіраль (Київ). Епістолярій професора Івана Денисюка в контексті науково-культурного життя України другої половини ХХ – інших десятиліть ХХІ ст. 10. Василь Івашків, Андрій Вовчак (Львів). Фольклористика у Львівському університеті: ідеї та концепції. 11. Михайло Гнатюк (Львів). Вклад І.Франка та М.Грушевського у розвиток літературознавства у Львівському університеті. 12. Григорій Штонь (Київ). Українство Івана Франка: духовна і світоглядна редукція.
Друге засідання Вівторок, 11 жовтня Авд. 312, 10.00 –13.00 год.
Керівники: Лукаш Скупейко, Ярослав Гарасим Секретар: Святослав Пилипчук
1. Степан Козак (Варшава, Польща). Український науковий Інститут у Варшаві у 30-х рр. ХХ століття. 2. Марія Зубрицька (Львів). Образ студента та викладача в українській літературі ХІХ – початку ХХ століття. 3. Володимир Антофійчук (Чернівці). Проблеми розвитку сучасної румунської україністики. 4. Богдана Криса (Львів). Студії над давньоукраїнськими текстами як екзистенційна стратегія. 5. Тарас Салига, Ярослав Гарасим (Львів). «…Як дав я людям Кобзаря…: шевченкознавство в українській діаспорі». 6. Микола Ільницький (Львів). Маркіян Шашкевич у поетичних текстах Івана Франка. 7. Михайло Шалата (Дрогобич). Маркіян Шашкевич у житті і творчості Романа Лубківського. 8. Лукаш Скупейко (Київ). Дефініція «суверенної особистості» у творчості Лесі Українки. 9. Роман Піхманець (Івано-Франківськ). Ритмічні принципи при організації художнього тексту Марка Черемшини. 10. Степан Хороб (Івано-Франківськ). Українська сакральна драма: трансформація містерійних форм. 11. Борис Бунчук (Чернівці). Поетичні форми Івана Франка і Лесі Українки: порівняльний аспект. 12. Остап Сливинський (Львів). Богдан Ігор Антонич і польські поети-модерністи: літературний діалог у контексті епохи.
Підсекція мовознавства
Перше засідання Понеділок, 10 жовтня Авд. 305, 14.00 –17.00 год.
Керівники: Флорій Бацевич, Зеновій Терлак Секретар: Іван Ціхоцький
1. Зеновій Терлак (Львів). Науковий профіль кафедри української мови: історія і сучасний стан. 2. Ірина Кочан (Львів). Українське термінознавство у Львівському університеті. 3. Анатолій Загнітко (Донецьк). Сучасні технології, методи і методики аналізу дискурсу і тексту. 4. Флорій Бацевич (Львів). Абсурдний художній текст: лінгвістичний аспект. 5. Юліане Бестерс-Дільгер (Дрезден, Німеччина). Сучасна мовна ситуація в Україні. 6. Дмитро Бучко (Тернопіль). Внесок львівських учених у становлення і розвиток сучасної ономастики. 7. Зоряна Мацюк (Львів). Кафедра українського прикладного мовознавства: з минулого в майбутнє. 8. Галина Мацюк (Львів). Розвиток категорійної бази мовознавства у працях викладачів Львівського університету. 9. Надія Лобур (Львів). Львівська славістика у загальнослов‘янському контексті. 10. Ірен Митнік (Варшава, Польща). Львівський період наукової діяльності Вітольда Ташицького. 11. Василь Грещук, Валентина Грещук (Івано-Франківськ). Внесок мовознавців Львівського університету в дослідження гуцульського діалекту у 20-30-х роках ХХ століття. 12. Світлана Форманова (Миколаїв). Мовленнєва інтеракція у конфліктному тексті.
СЕКЦІЯ 3
Гуманістичний потенціал університетської освіти і науки
Перше засідання Вівторок, 11 жовтня Ауд. 301, 10.00 – 14.00 год.
Керівники: Володимир Мельник Секретар: Ігор Колесник
1. Юрій Левенець. Антропологізм принципів політичного процесу. 2. Анатолій Конверський. Проблеми філософії освіти в сучасному університеті. 3. Валерій Скотний. Філософія освіти в сучасних соціально-культурних трансформаціях. 4. Володимир Мельник. Університет як соціокультурний феномен європейської цивілізації та її предметно-метафізичний вимір.
11:30-11:50 ПЕРЕРВА
5. Анатолій Карась. Філософія і університет: реальність в якій ми перебуваємо. 6. Андрій Пашук. Історія філософії як філософія історії. 7. Валерій Денисенко. Предметність політичного знання.
Друге засідання Вівторок, 11 жовтня Ауд. 301, 14.00 – 17.00 год.
Керівники: Володимир Мельник Секретар: Ігор Колесник
8. Ганна Світа. Соціальна роль професора політолога. 9. Людмила Рижак. Гуманістичний потенціал інноваційної парадигми сучасної університетської освіти. 10. Леся Угрин. Роль політичної науки у глобалізованих суспільствах.
15:00-15:20 ПЕРЕРВА
11. Софія Грабовська. Психологічна складова гуманізації вищої освіти. 12. Тетяна Партико. Потенціал само актуалізації у студентів молодших курсів. 13.Катерина Островська . Особливості професійної підготовки майбутніх педагогів до роботи в інклюзивній школі.
17:00-18:00 – круглий стіл: Цивілізаційні виклики ХХІ століття та соціогуманітарна місія Університету.
СЕКЦІЯ 4
Природничі і фізико-математичні науки у Львівському університеті
Перше засідання Понеділок, 10 жовтня Ауд. 216, 14.00 – 17.40 год.
Керівник: Михайло Зарічний Секретар: Марта Бордуляк
1. 14:00 – 15:00, Іван Вакарчук. Наукові дослідження у Львівському університеті у 1991 – 2011 рр. 2. 15:00 – 15:40, Ярослав Довгий. Розвиток фізичних досліджень в Університеті. 3. 15:40 – 16:20, Євген Ковальчук. Хімічна картина світу. 4. 16:20 – 17:00, Михайло Зарічний, Ярослав Притула. Львівська математична школа. 5. 17:00 – 17:40, Ярема Савула. Про розвиток обчислювальних наук у Львівському університеті імені Івана Франка.
Друге засідання Вівторок, 11 жовтня Ауд. 216, 10.00 – 13.00 год.
Керівник: Михайло Зарічний Секретар: Марта Бордуляк
6. 10:00 – 10:40, Володимир Білянюк. Історія географії у Львівському університеті. 7. 10:40 – 11:40, Віталій Фурман, Микола Хом’як. Комп’ютерне моделювання фізичних процесів у корі Землі на основі методу скінчених елементів. 8. 11:40 – 12:20, Білінська Ірина. Історія розвитку біологічних досліджень у львівському університеті. 9. 12:20 – 13:00, Ігор Половинко. Становлення та розвиток електроніки в університеті.
СЕКЦІЯ 5
Іноземна філологія у Львівському університеті: 60-річний досвід, пріоритети та перспективи
Понеділок, 10 жовтня Ауд. 405, 14.00 – 17.40 год
Керівники: Володимир Сулим, Ліна Глущенко Секретар: Тетяна Буйницька
Вівторок, 11 жовтня Ауд. 405, 10.00 – 14.00 год. – продовження роботи по секціях 1. Володимир Сулим (Львів). Розвиток філологічної науки на факультеті іноземних мов. 2. Петер Візінгер (Відень, Австрія). Професор Й. Шатц – один із засновників львівської германістики. 3. Роксоляна Зорівчак (Львів). Патрон Львівського університету як засновник українського перекладознавства. 4. Роман Помірко (Львів). Традиції та сучасність романістичних досліджень у Львівському університеті. 5. Михайло Білинський (Львів). Становлення англістики у Львівському університеті: історія та сьогодення. 6. Богдан Максимчук (Львів). Історія львівської германістики. 7. Алла Паславська (Львів). Асоціацію українських германістів прописано у Львівському університеті. 8. Богдан Чернюх (Львів). Класична філологія у контексті сучасності. 9. Тетяна Яхонтова (Львів). Нові тенденції у сучасній англомовній науковій комунікації. 10. Ліна Глущенко (Львів). Неоеліністика на факультеті іноземних мов: сучасний стан та перспективи розвитку.
СЕКЦІЯ 6
Мова культури в просторі Університету
Перше засідання Понеділок, 10 жовтня
15.00 – 18.00 Секційні засідання (корпус факультету культури і мистецтв, вул. Валова, 18)
19.00 Концерт вокальної музики у виконанні Урсули Шьонгальс (Лейпціг), глядна зала факультету культури і мистецтв.
Друге засідання Вівторок, 11 жовтня
10.00 Продовження роботи по секціях
14.00 – 15.00 Заключне пленарне засідання. Підведення підсумків конференції (глядна зала факультету культури і мистецтв)
16.30 – 20.00 Урочиста академія в Оперному театрі за участю художніх колективів факультету культури і мистецтв.
Під час конференції буде розгорнута виставка книжкових, нотних, художніх та аудіовізуальних видань факультету культури і мистецтв.
Секція «Музикознавство»
Керівники: Юрій Медведик Секретар: Ольга Кушніренко
1. Олександр Козаренко (Львів). Філософія музики як університетська дисципліна. 2. Ягна Данковська (Варшава). Музика в науці та житті Казимира Твардовського – творця львівської філософської школи. 3. Юрій Ясиновський (Львів). Музикологічна школа Адольфа Хибінського у Львівському університеті. 4. Малгожата Возна-Станкевич (Краків). Спадкоємність традицій львівського музикознавства в Інституті музикології Ягелонського університету. 5. Тереса Мазепа (Ряшів). Контакти галицького музичного середовища зі львівським та європейськими університетами. 6. Мацєй Голомб (Вроцлав). Музика і наука про музику в університетах Львова та Вроцлава XIX – XX століть: спроба порівняння. 7. Гельмут Льоос (Лейпціг). Європейські «послання» лейпцігського університетського музикознавства на зламі ХІХ – ХХ ст. 8. Анна Піотровська (Краків). Краківське музикознавство в галицькому контексті. 9. Анатолій Костенніков (Севастополь). Музичні традиції класичного університету в навчальному та науково-методичному комплексі філіалу Московського державного університету імені М. Ломоносова в м. Севастополі. 10. Олександра Цалай-Якименко (Львів). Хоровий спів в українському шкільництві: від минулого до сучасності. 11. Юрій Медведик (Львів). Львівські духовно-пісенні видання ХVІІІ ст. 12. Любов Кияновська (Львів). Музично-критична спадщина С. Людкевича як модель сучасного музикознавства. 13. Єжи Станкевич (Краків). Потреба «живого» сприйняття музики. 14. Олександра Самойленко (Одеса). Ноетичні засади сучасного музикознавства. 15. Ірина Драч (Харків). «Інстинкт майстерності» у структурі композиторської активності. 16. Марина Черкашин-Губаренко (Київ). Оперна драматургія як предмет музикознавчого дослідження. 17. Всеволод Задерацький (Москва). Митець в тоталітарному суспільстві. Секція «Етномузикологія»
Керівники: Володимир Пасічник Секретар: Ольга Коломієць
1. Тарас Філенко (США). Микола Лисенко як зачинатель етномузикології. 2. Збігнєв Пшеремський (Варшава). Адольф Хибінський як зачинатель досліджень народного музичного інструментарію. 3. Ірина Довгалюк (Львів). Аудіопроект “Український музичний фольклор першої половини XX століття“. 4. Ольга Коломієць (Львів). Сучасні концепції навчання етномузикології. 5. Володимир Пасічник (Львів). Концепція етномузикознавства у педагогічній діяльності Володимира Гошовського. 6. Мрідула Гош (Індія). Рабіндрасангіт – музична концепція Рабіндранатха Тагора. 7. Божена Мушкальська (Вроцлав). Концепція етномузикологічного дослідження на засадах ідеї діалогічності Михайла Бахтіна. 8. Ірина Зінків (Львів). Архетип бандури в українській культурі. 9. Вікторія Михащук (Львів). Музично-стилістичні особливості весільних ладканок с. Литовеж Іваничівського району Волинської області.
Секція «Театрознавство»
Керівники: Богдан Козак Секретар: Ірина Патрон
1. Ростислав Пилипчук (Київ). Театральні зацікавлення Івана Франка періоду навчання у Львівському університеті. 2. Богдан Козак (Львів). Олександр Загаров і театр імені Марії Заньковецької. 3. Наталія Єрмакова (Київ). Березільська школа: історія, досвід. 4. Наталія Владимирова (Київ). Західноєвропейська культура в осмисленні Львівської преси 10–20-тих років ХХ століття. 5. Майя Гарбузюк (Львів). Україна та українці у польському театрі доби романтизму: постановка проблеми. 6. Ірина Волицька-Зубко (Львів). Соціо і психокультурні особливості українського акторства кін. ХІХ – поч. ХХ ст. (типологічний аспект). 7. Аліна Марченко (Київ). Міф про Дон Жуана у драматургії і театрі як єдине культурологічне поняття. 8. Роман Лаврентій (Львів). Західноукраїнський театр 20-30-тих років ХХ століття: естетичні трансформації та соціокультурний контекст. 9. Валентина Заболотна (Київ). Амброзій Бучма і «Украдене щастя» Івана Франка: нові аспекти. 10. Марія Романюк (Львів). Спроби прочитання філософії образного світу у сценографії Євгена Лисика на сторінках періодичних видань (1965 –1985 рр.). 11. Надія Тимків (Львів). Легенда про Дон Жуана в театрах України кінця ХVІІІ – початку ХІХ століття. 12. Оксана Палій (Львів). Репертуар Театру імені Марії Заньковецької (1931 – 1941 рр.): нові матеріали. 13. Світлана Максименко (Львів). «Український театр міста Львова» – Львівський Оперний Театр (ЛОТ) 1941 – 1944 рр. – генератор соціо-культурного та національно-просвітницького життя Галичини ІІ половини ХХ ст.
Секція «Культурологія»
Керівники: Людмила Білінська Секретар: Зоряна Рибчинська
1. Марія Ходковська (Ряшів). Університетська культура – традиції та сучасність сучасної доби. 2. Людмила Белінська (Львів). Збереження науково-культурної спадщини в епістолярному спілкуванні Івана Франка і родини Навроцьких. 3. Олександра Мах (Ряшів). Мистецтво як знаряддя діяльності педагога та академічного викладача. 4. Зоряна Рибчинська (Львів). Репрезентація модерної культурної пам’яті Львова (на прикладі пам’ятників проспекту Свободи). 5. Мєчислав Радохонський (Ряшів). Індивідуальність вчителя-вченого в університетському просторі. 6. Лариса Купчинська (Львів). Забутий документ Луки Долинського. 7. Марта Уберман (Ряшів). Творчість академічних викладачів в університетському просторі. 8. Еліза Ходковська (Ряшів). Марія Кюрі-Склодовська у світовій університетській культурі. 9. Ірина Патрон (Львів). Міф міста Львова: аналіз сучасних дискусій. 10. Стефан Беднарек (Вроцлав). Чи культура необхідна для життя? 40 років культурознавства у Вроцлаві. Секція «Музична педагогіка виховання»
Керівники: Ельвіра Тайнель Секретар: Оксана Король
1. Анатолій Авдієвський (Київ). Мистецька освіта і система формування педагога ХХІ ст. 2. Алла Козир (Київ). Теоретико-методологічні засади підготовки викладачів мистецьких дисциплін: вітчизняний та зарубіжний досвід. 3. Ельвіра Тайнель (Львів). Шляхи впровадження ефективних методик музичного виховання у процесі підготовки майбутніх педагогів-музикантів 4. Лідія Даниленко (Київ). Педагогічні іновації та їх роль у формуванні професійної майстерності фахівців мистецького профілю. 5. Зоряна Жигаль (Львів). Ефективні засоби засвоєння відносного методу сольмізації у системі післядипломної освіти вчителів музики. 6. Галина Падалка (Київ). Музична освіта в Україні і педагогічна іноватика. 7. Тарас Дубровний (Львів). Виконавсько-методичні засади піанізму О. Криштальського (з нотаток педагога). 8. Галина Бень (Львів). Особливості вокальної підготовки студентів-акторів. 9. Оксана Король (Львів). Типологічне порівняння навчання студентів у ВНЗ музикознавчо-виконавського та музично-педагогічного спрямування. 10. Марта Іберман (Ряшів). Творчість академічних викладачів в університетському просторі.
Секція «Хореологія»
Керівники: Олег Петрик Секретар: Олександр Плахотнюк
1. Лариса Волошина (Рівне). Теорія та історія хореографічної культури (хореологія) як мистецтвознавча наукова дисципліна. 2. Володимир Гордєєв (Рівне). Формування регіональних танців українського полісся та взаємовплив національних культур сусідніх держав. 3. Олена Кравчук (Київ). Імпровізаційні витоки сучасної хореографічної мови. 4. Оксана Лань (Львів). Психологічні аспекти соціальних танців кінця ХХ початку ХХІ століть. 5. Олег Петрик (Львів). Формування репертуару балетного театру в умовах ринкової економіки. 6. Олександр Плахотнюк (Львів). Вплив музикально-хореографічної культури джаз-танцю на створення художнього образу. 7. Оксана Рихальська (Львів). Формування особистості виразними засобами історико-побутового танцю. 8. Алла Самохвалова (Рівне). Хореографія весільного обряду (по матеріалам Рівненського Полісся). 9. Андрій Скоцький (Рівне). Експерименти як передумова формування методологічних засад у сучасному хореографічному мистецтві. 10. Денис Шариков (Київ). Хореологія та балетознавство – мистецтвознавчі наукові дисципліни. 11. Сергій Швайцер (Торонто). Система виховання і формування танцівника сучасної хореографії на території Канади. 10. Тарас Шіт (Львів). До історії хореографічного мистецтва Галичини. СЕКЦІЯ 7 Перспективи розвитку біологічних досліджень у Львівському національному університеті імені Івана Франка
Понеділок, 10 жовтня Ауд. 333, 15.00 – 18.00 год. Керівники: Ігор Хамар Секретар: Володимир Манько Вівторок, 11 жовтня Ауд. 405, 10.00 – 14.00 год. – продовження роботи по секціях
1. Микола Доліба. Нові підходи до діагностики та лікування цукрового діабету. 2. Ігор Медина. Новітні оптогенетичні методи дослідження іонного гомеостазу в нервових клітинах. Перші результати і перспективи застосування в біології і медицині 3. Сергій Костерін. Конструювання і механізм дії нових фізіологічно активних речовин. Каліксарени як супрамолекулярні ефектори Mg2+-залежних АТР-гідролазних систем 4. Людмила Мусатенко. Стан і перспективи розвитку сучасної фітофізіології. 5. Андрій Сибірний. Розвиток досліджень у галузі клітинної біології та метаболічної інженерії у Львові 6. Ростислав Стойка. Міжклітинне спілкування: особливості "мовного" і "чуттєвого" апаратів клітин людини 7. Микола Козловський. Антропогенна трансформація угруповань безхребетних у похідних екосистемах Українських Карпат 8. Йосиф Царик. Кафедра зоології: історія, сучасність, перспективи. 9. Ольга Терек. Регуляція росту і адаптації рослин за участю фізіологічно активних речовин. 10. Віктор Федоренко. Стан та перспективи генетики у Львівському університеті. 11. Наталя Сибірна. Біохімічна школа Франкового Університету сьогодні і в майбутньому 12. Дмитро Санагурський. Транспортні та окисні процеси в мембранах холоднокровних при синхронних поділах. CЕКЦІЯ 8 Архівознавство Понеділок, 10 жовтня ауд. 337, 14.00-18.00
Керівник: Ольга Осередчук Секретар: Василь Герун
Підсекція 1. Теорія архівної справи
1. Валентина Бездрабко (Київ). Генетична спорідненість архівознавства й документознавства: відкриття відомого. 2. Людмила Приходько (Київ). Поняття архівний фонд: до історіографії проблеми. 3. Стефан Цяра (Варшава). Професійна підготовка архівіста у Польщі: між традицією та сучасністю. 4. Юлія Наливайко (Київ). Традиційні форми наукової комунікації в архіві (із досвіду Центрального державного історичного архіву України в м. Києві). 5. Ольга Березовська (Київ). Специфіка формування архівного фонду музейних установ НАН України. 6. Вікторія Бондарчук (Київ). Приватні архіви як частина культурної архівної спадщини. 7. Василь Герун (Львів). Ініціативне комплектування архіву в інформаційному середовищі університету. Дискусія (20 хв.) Підсекція 2. Історія архівної справи
8. Ольга Осередчук (Львів). Історія розвитку архівної науки у Львівському університеті. 9. Мирослава Мельник (Львів). Діяльність архіву Львівського університету у радянський період (1939 – 1990 рр.). 16.00-16.30 - перерва 10. Володимир Доліновський (Львів). Умови зберігання документів у Земському архіві у Львові (1919-1933 рр.). Дискусія (20 хв.) Підсекція 3. Архіви та історичні дослідження
11. Тарас Барабаш (Львів). Палеографічний аналіз найдавнішої книги міської канцелярії Дрогобича. 12. Роман Тарнавський (Львів). Кафедри етнологічного спрямування Львівського університету: 1910-2011 рр. (за матеріалами архіву Львівського університету та Державного архіву Львівської області). 13. Ігор Гілевич (Львів). Матеріали архіву Інституту народознавства НАН України як джерело для наукових студій про польові етнографічні дослідження Полісся України у другій половині 40–80-их роках ХХ ст. 14. Леся Купин (Львів). Матеріали архіву "Act Nowych" як джерело до вивчення польської еміграції до Франції 1919-1939 рр. Дискусія 20 хв.
СЕКЦІЯ 9
Книга і бібліотека в системі науково-інформаційного забезпечення університетської науки і освіти
Підсекція 1. Історія бібліотек та формування читацької культури Понеділок, 10 жовтня Головний читальний зал Наукової бібліотеки (вул. Драгоманова, 5), 15.00 – 18.00 год.
Керівники: Олександр Седляр Секретар: Угор Петрій
1. Ольга Колосовська. Творення музею Івана Федоровича у Львові (1948–1949 рр). 2. Олександр Седляр. Читацькі зацікавлення сільського греко-католицького духовенства у Галичині в 40–60-х роках ХІХ ст. (за матеріалами архіву Якова Головацького) . 3. Любов Пугач. Організація читалень – провідний напрям культурно-освітньої діяльності Товариства імені Михайла Качковського. 4. Євангеліна Чирук. Народна читальня у бібліотечній концепції Михайла Павлика. 5. Роксана Білоусова. Антін Генсьорський – дослідник книжкових пам’яток. 6. Володимир Труш. Епістолярна спадщина Іларіона Свєнціцького – джерело до вивчення формування бібліотечних фондів Львова. 7. Галина Мурин. Біобібліографія на шпальтах «Временника Ставропигійскаго Института». 8. Наталія Демчук. Пріоритети парадигми вивчення читання і читача в українському книгознавстві початку ХХ. 9. Наталія Рибчинська. Бібліографознавчий вектор наукових досліджень Левка Биховського. 10. Ігор Петрій. Публікації та переклади спогадів С. Анського “Руйнування Галичини” про події Першої світової війни. 11. Галина Біловус. Бібліотечна проблематика у висвітленні часопису «Життя і знання» (1927–1939). 12. Олег Шилюк. Сторінки історії бібліотечної справи Західного регіону України (1930–1940 років ХХ ст.). 13. Ірина Антонюк. Українська народна пісня у творчості європейських композиторів ХIХ ст. у контексті міжнаціональних культурних зв’язків.
Підсекція 2. Формування та збереження бібліотечних фондів
Понеділок, 10 жовтня читальний зал відділу рукописних, стародрукованих та рідкісних книг імені Ф. П. Максименка (вул. Драгоманова, 17), 15.00 – 18.00 год.
Керівники: Василь Кметь Секретар: Микола Ільків-Свидницький
1. Микола Ільків-Свидницький. Книгозбірня Ю. С. Козєбродського у світлі документальних матеріалів Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка. 2. Оксана Сажок. Діяльність Острозького Кирило-Мефодіївського братства з формування фонду бібліотеки жіночого училища імені Д. М. Блудова у другій половині ХІХ – на початку ХХ століть. 3. Ярослава Щоголєва. З історії формування та розвитку фондів Наукової бібліотеки Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. 4. Наталія Кунанець. Монастирські бібліотеки як джерело поповнення університетської книгозбірні. 5. Михайло Бігусяк. Іменні фонди Наукової бібліотеки Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника в навчальній і науковій діяльності вишу. 6. Наталія Гунько. Проблеми збереження фондів університетських бібліотек. 7. Валентина Орехова. Меморіальні колекції відомих українських вчених та письменників у фондах Наукової бібліотеки Полтавського національного педагогічного університету. Підсекція 3. Бібліотека як основа інформаційного забезпечення сучасної академічної науки
Понеділок, 10 жовтня читальний зал періодичних видань (вул. Драгоманова, 17), 15.00 – 18.00 год.
Керівники: Ірина Цвіркун Секретар: Іванна Карпин
1. Богдан Якимович. Бібліологічне краєзнавство і сучасна гуманітарна наука. 2. Лариса Рева. Ніна Максимівна Рева –– педагог, бібліограф, бібліографознавець. 3. Валентина Цимбал. Бібліотека як осередок культури: з досвіду роботи Буковинського державного медичного університету. 4. Лариса Ревіна. Форми просвітницької діяльності бібліотеки у залученні студентів до здобутків культури. 5. Галина Семенюк. Культурно-просвітницька робота Наукової бібліотеки Рівненського державного гуманітарного університету – важлива складова освітньо–виховного процесу. 6. Ірина Білоус. Інновації в управлінні Науково-технічною бібліотекою національного університету “Львівська політехніка”. 7. Ірина Цвіркун. Підвищення кваліфікації – важливий аспект діяльності бібліотек вищих навчальних закладів. 8. Марія Медведь. Покращення доступу до електронних версій науково-технічної документації: з досвіду роботи. 9. Олег Гуцуляк. Книга як ідеал культури та її втілення: від традицій до постмодернізму.
10–11 жовтня Виставка «350 років Львівського університету у документах Наукової бібліотеки»
головний читальний зал Наукової бібліотеки (вул. Драгоманова, 5)
10 жовтня, 17.00
Презентація книги “Інкунабули Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка: каталог = Incunabula Bibliothecae Universitatis Leopoliensis: catalogus (Львів, 2011)
Львівський національний університет імені Івана Франка відсвяткував 350-річчя від часу заснування. 11 жовтня 2011 року у Львівському національному академічному театрі опери та балету ім. С. Крушельницької відбулася Урочиста академія з нагоди ювілею за участі академічної спільноти нашого Університету та почесних гостей з України та світу. З нагоди свята ювілярів привітали Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, Маршалок Сейму Польщі Ґжеґож Схетина, Перший заступник Міністра освіти і науки, молоді та спорту України Євген Суліма, голова Львівської ОДА Михайло Цимбалюк, голова Львівської обласної ради Олег Панькевич, міський голова міста Львова Андрій Садовий, Надзвичайний та Повноважний посол Австрійської Республіки в Україні Вольф Дітріх Хайм, Надзвичайний та Повноважний Посол України у Республіці Польща Маркіян Мальський, духовенство, ректори закордонних та українських університетів, почесні доктори Університету, представники НАН України, Академії педагогічних наук України, відомі культурні та громадські діячі, випускники Університету й інші почесні гості. Від імені Вченої ради Львівського національного університету імені Івана Франка і від себе особисто Ректор Львівського національного університету імені Івана Франка Іван Вакарчук висловлює глибоку вдячність усім учасникам Ювілейної академії з нагоди 350-річчя від часу заснування Львівського університету і за високу оцінку його діяльності. Складаємо щиру подяку всім, хто долучився до відзначення й святкування ювілейної дати величної історії нашої Alma mater, адже на адресу Університету надійшли і продовжують надходити вітання з нагоди свята. Прес-центр
10 жовтня 2011 року в Актовій залі Університету відбулося урочисте відкриття Міжнародної конференції «Львівський національний університет імені Івана Франка: історія, виклики сучасності, візія майбутнього». Пленарне засідання охопило всі етапи історії Університету, найбільш значущі моменти його розвитку. Розпочалась конференція студентським гімном «Гаудеамус» у виконанні хору Народного ансамблю пісні й танцю «Черемош». Ректор Львівського національного університету імені Івана Франка, професор Іван Вакарчук відкрив пленарне засідання доповіддю про місію і значення Львівського університету в освітньому, науковому і культурному житті України та Європи: «…Роль і місце Львівського університету в освітньому просторі Європи загалом і України зокрема передусім визначатимуть не лише його попередні наукові й освітні досягнення. Щоб повноцінно здійснювати свою місію та реалізовувати нові завдання і виклики, з якими сьогодні стикається вища освіта, Університет повинен формувати свій новий академічний профіль, який гнучко та конструктивно поєднуватиме багаті історичні традиції з новими потребами українського суспільства та тенденціями на світових ринках праці. Таке поєднання забезпечить Університетові його неповторну ідентичність, вирізнятиме з-поміж інших навчальних закладів. Академічну атмосферу повинні формувати належна культура організації навчання, культура спілкування викладачів і студентів, культура оцінювання навчальних досягнень студентів тощо. …Історія нашого Університету засвідчує, що ми спроможні на такі зміни, бо наша alma mater завжди була відкрита для світу, і, щонайважливіше, основою для нашого невпинного руху до академічної досконалості є 350 років великих, багатих і славних традицій…». Почесний доктор Львівського національного університету імені Івана Франка, лауреат Національної премії імені Т. Шевченка Валерій Шевчук привітав учасників урочистого засідання з 350-річчям Університету. «Сьогодні ми маємо справжній духовний дім соборного, незалежного, українського народу», – наголосив він. Про Йозифінський період Університету в контексті полеміки розповів доктор Алоїс Вольдан, професор славістики та директор Славістичного інституту Віденського Університету. Доповідь завідувача кафедри філософії науки Варшавського університету, професора Яцека Ядацького про роль Львівсько-Варшавської школи філософії озвучила проректор з науково-педагогічної роботи Марія Зубрицька. «Філософська галактика, – на думку польського вченого, – виникла у Львові завдяки Казимиру Твардовському». Професор Яцек Ядацький поділився й своїми враженнями, які викликає в ученого такий значний відтинок часу: «350-літня дата в історії Львівського університету спонукає до особистих спогадів і мрій. Зокрема, спільними зусиллями двох університетів започатковано львівсько-варшавські семінари, видано дві фундаментальні книги. Я мрію, щоби вони були не останніми». Приємною несподіванкою стала присутність почесного гостя з Норвегії. Відомий скандинавський антрополог, професор соціології та соціальної роботи в університеті Ставанґера, запрошений професор Університету імені Т. Масарика в Брно (Чехія) і Лундського університету (Швеція) Ганс-Йорґен Валлін-Вейє з погляду Нордичної перспективи розповів про дієву участь Б. Бйорнсона у захисті українських студентів, які боролися за Український університет у Львові. Професор Ганс-Йорґен Валлін-Вейє зазначив, що «поети та письменники такі, як Франко та Бйорнсон, передають нам найсокровенніші цінності суспільства» та побажав Університетові й академічній спільноті успіхів і процвітання. Нагадаємо, що завтра, 11 жовтня 2011 року, у Львівському національному академічному театрі опери і балету імені С.Крушельницької відбудеться Урочиста академія з нагоди 350-річчя ювілею Університету. Прес-центр
10–11 жовтня 2011 року – у рамках ювілейних заходів до 350-річчя Львівського національного університету імені Івана Франка – у Науковій бібліотеці Університету (вул. Драгоманова, 5) діятиме відкрита книжково-документальна виставка «350 років Львівського Університету у документах Наукової бібліотеки». В експозиції представлено найяскравіші пам’ятки, зокрема статут єзуїтського колегіуму «Ratio Studiorum»; щорічні каталоги із переліками професорів та магістрів Академії у Львові; контракт між канівським старостою Миколаєм Потоцьким і Ректором про навчання його сина у Львові; зразки студентських «дипломів» (середина XVIII ст.); презенти Ректора Університету на призначення українських священиків у парафіях, землі яких належали єзуїтам; акт свідчення Ректора про оплату «комунальних послуг» (середина XVIII ст.); фрагменти хроніки колегіуму; рукописні тези професорів Львівського університету (першої половини ХІХ ст.); навчальні програми і розклад занять поч. ХІХ ст.; зразки екслібрисів бібліотек університетських підрозділів та колекцій XVII-ХХІ ст.; інавгураційні промови ректорів кінця ХІХ – початку ХХ ст. тощо. Окремим блоком представлені видання університетської типографії XVIII ст. (від навчальних посібників та наукових трактатів до художніх творів); книги, подаровані для бібліотеки Університету ректорами, а також іншими визначними культурними та політичними діячами, зокрема, лейб-медиком австрійського імператора Пієм Ніколаєм Ґареллі (його колекція книг склала основу книгозбірні оновленого Йосифінського університету). Експонуватимуться також видання, пов’язані із вихованцями Університету: книга відомого мандрівника Василя Григоровича-Барського (зі спогадами про його навчання у Львові) та книга із бібліотеки українського гетьмана Івана Мазепи (про що засвідчує відповідний суперекслібрис) тощо. Нагадаємо, що вперше виставка була презентована 20 січня 2011 року в приміщенні Музею історії Університету.
Сьогодні, 10 жовтня 2011 року, о 10.00 в Актовій залі Університету відбудеться урочисте відкриття Міжнародної конференції «Львівський національний університет імені Івана Франка: історія, виклики сучасності, візія майбутнього». Пленарне засідання охопить усі етапи історії Університету, найбільш значущі моменти його розвитку. Відкриє Конференцію Ректор Львівського національного університету імені Івана Франка, професор Іван Вакарчук доповіддю про роль і місію Львівського університету в освітньому, науковому і культурному житті України та Європи й окреслить перспективи подальшого розвитку. Про Йозифінський період Університету в контексті полеміки розповість доктор Алоїс Вольдан, професор славістики та директор Славістичного інституту Віденського Університету. Завідувач кафедри філософії науки Варшавського університету, професор Яцек Ядацький висвітлить найяскравішу сторінку в історії академічних шкіл – Львівсько-Варшавську школу філософії, інтелектуальні ідеї якої народжувалися саме у Львівському університеті. Приємною несподіванкою стане присутність почесного гостя з Норвегії. Відомий скандинавський антрополог, професор соціології та соціальної роботи в університеті Ставанґера, запрошений професор Університету імені Т. Масарика в Брно (Чехія) і Лундського університету (Швеція) Ганс-Йорґен Валлін-Вейє з погляду Нордичної перспективи розповість про дієву участь Б. Бйорнсона у захисті українських студентів, які боролися за Український університет у Львові. Про академічний статус Львівського університету у XVІІ-XVІІІ ст., зокрема про політичний та освітній контекст королівських привілеїв, головні етапи й особливості формування структури і навчального процесу в Університеті йтиметься у доповіді директора Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка Василя Кметя. Прес-центр
Міжнародна конференція
Львівський національний університет імені Івана Франка: історія, виклики сучасності, візія майбутнього
10–11 жовтня 2011 року
Пленарне засідання
Понеділок, 10 жовтня Актова зала, 10.00 — 14.00 год.
Наукові доповіді
1. Іван Вакарчук (Львів). Роль і місія Львівського університету в освітньому, науковому і культурному житті України та Європи. 2. Алоїс Вольдан (Австрія). Франц Краттер і його «Листи» у контексті полеміки навколо Йозефінського університету. 3. Яцек Ядацький (Польща). Роль Львівського університету у розвитку Львівсько-Варшавської школи філософії. 4. Ганс-Йорґен Валлін-Вейє (Норвегія). У дусі етики і в прагненні до знань: заснування і становлення Львівського університету з Нордичної перспективи. 5. Василь Кметь (Львів). Академічний статус Львівського Університету у XVII – XVIII ст.
Дзеркальна зала, 16.00 год. Круглий стіл «Львівський університет і міжнародне академічне співтовариство»
Зустріч ректора Університету проф. Івана Вакарчука з представниками зарубіжних делегацій
Секційні засідання
10 жовтня, 15.00 – 18.00 год. 11 жовтня 10.00 – 14.00 год.
CЕКЦІЯ 1
Львівський національний університет імені Івана Франка: історія, виклики сучасності, візія майбутнього
Перше засідання Понеділок, 10 жовтня Ауд. 314, 15.00 – 18.00 год.
Керівники: Олексій Сухий Секретар: Олена Лукачук
1. Роман Шуст. Історична наука у Львівському університеті: етапи, традиції, школи. 2. Ришард Щигел. Початки Львівського університету: роздуми навколо традицій. (Університет ім. М. Кюрі-Склодовської, м. Люблін). 3. Тарас Марискевич. Діяльність «Studium Rutenum» у Львівському університеті. 4. Михайло Кріль. Початки славістики у Львівському університеті. 5. Олексій Сухий. Українські і польські університетські середовища у Львові в кінці ХІХ - на початку ХХ ст. Перерва 16-00 – 16-30 год. 6. Микола Крикун. Студенти Львівського університету в суспільно-політичному русі наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. 7. Володимир Качмар. Українці у Львівському університеті на зламі ХІХ – ХХ ст. 8. Василь Благий. Діяльність студентських товариств у Львівському університеті на початку ХХ ст. 9. Галина Матвієнко. Історія церкви в дослідженнях викладачів Львівського університету у 1869-1918 рр. 10. Сергій Козловський. Медієвістика у Львівському університеті до Першої світової війни. 11. Олег Павлишин. Львівський університет в період ЗУНР. 12. Мар’ян Лозинський. Львівський університет і Василіянський Чин Святого Василія Великого. Дискусія 17-40 – 18-00 19-00 – святковий концерт
Друге засідання Вівторок, 11 жовтня Ауд. 314, 10.00 – 14.45 год.
Керівники: Ришард Щигел Секретар: Олена Лукачук
13. Магдалена Питер. Освальд Бальцер – професор Львівського університету (Люблінський Католицький Університет). 14. Мар’ян Мудрий. В обіймах політики: Український таємний університет у Львові (1921-1925 рр.). 15. Антоній Дембінський. Історія школи канонічного права у Львівському університеті (Люблінський Католицький Університет). 16. Роман Лаврецький. Громадсько-політична діяльність істориків Львівського університету в 1918-1939 рр. 17. Адам Редзік. Львівський університет у 1939–1946 рр. (Варшавський університет). 18. Андрій Козицький. Професори-сходознавці Львівського університету першої половини ХХ ст. 19. Аліція Ягельська-Бурбук. Професори «Honoris causa» Львівського університету 20-х 30-х рр. ХХ ст. (Університет ім. Казимира Великого, м. Бидгощ). 20. Роман Масик. Економічна наука у Львівському університеті в міжвоєнний період. 21. Павло Юрейко. Медієвістика у Львівському університеті між двома війнами (1919-1939 рр.). 22. Юрій Гудима. Музей Львівського університету: історія та сучасність. Перерва 12-45 – 13-00 год. 23. Костянтин Кондратюк. Історична наука у Львівському університеті (1991 – 2011 рр.). 24. Леонід Зашкільняк. Історична наука у Львівському університеті на початку ХХ ст.: українсько-польські взаємини. 25. Ольга Щодра. Дослідження проблеми давньої історії України у Львівському університеті в другій половині ХХ – на початку ХХІ ст. 26. Ростислав Жерелик. Україністика у Вроцлавському університеті. (Вроцлавський університет). 27. Степан Качараба. Дослідження нової та новітньої історії зарубіжних країн у Львівському університеті. 28. Віктор Голубко, Алла Середяк. Дослідження історичного краєзнавства у Львівському університеті (1991-2011 рр.). 29. Андрій Заяць. Українські міста пізнього середньовіччя та ранньомодерної доби у дослідженнях вчених університету (др. пол. ХХ поч. ХХІ ст.). 30. Богдан Гудь. Генези українсько-польських стосунків у наукових дослідженнях істориків Львівського університету (1991-2011 рр.). 31. Роман Генега. Репресії радянських карально-репресивних органів проти студентів Львівського університету (1944-1953 рр.). 32. Оксана Руда. Українська проблематика у дослідженнях польських вчених Львівського університету (кінець ХІХ – перша третина ХХ ст.). 33. Олена Лукачук. Литуаністика у Львівському університеті імені Івана Франка. 34. Марта Надрага. Медична освіта у Львівському університеті (1894–1914 рр.) Дискусія 14-30 – 14-45 год.
CЕКЦІЯ 2
Українська філологія у Львівському університеті: ідеї, постаті, контакти
Підсекція літературознавства Перше засідання Понеділок, 10 жовтня Авд. 312, 14.00 – 17.00 год.
Керівники: Віталій Дончик, Тарас Салига Секретар: Ірина Яремчук 10 жовтня, авд. 312. 1. Михайло Наєнко (Київ). «Похилив своє чоло перед кормигою московського панславізму» або відповідь О. Огоновського й І. Нечуя-Левицького російському критикові О. Пипіну. 2. Віталій Дончик (Київ). Іван Франко і питання історії літератури. 3. Микола Мушинка (Пряшів, Словаччина). Роль професорів Львівського університету О. Колесси, С. Дністрянського та С. Рудницького у заснуванні УВУ у Відні та його перенесенні в Прагу. 4. Роман Голод (Івано-Франківськ). Франкова рецепція творчості Маркіяна Шашкевича в контексті художньої системи романтизму. 5. Микола Дмитренко (Київ). О. Потебня та І. Франко. 6. Людмила Грицик (Київ). Літературознавчі аспекти орієнталістики в Київському та Львівському університетах. 7. Святослав Пилипчук (Львів). Франкознавство у Львівському університеті. 8. Петро Іванишин (Дрогобич). Літературознавчі обрії професора Івана Денисюка: націєцентричний аспект. 9. Сидір Кіраль (Київ). Епістолярій професора Івана Денисюка в контексті науково-культурного життя України другої половини ХХ – інших десятиліть ХХІ ст. 10. Василь Івашків, Андрій Вовчак (Львів). Фольклористика у Львівському університеті: ідеї та концепції. 11. Михайло Гнатюк (Львів). Вклад І. Франка та М. Грушевського у розвиток літературознавства у Львівському університеті. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||