ХХVІ Міжнародний славістичний колоквіум

17–18 травня 2018 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбувся ХХVІ Міжнародний славістичний колоквіум, традиційно присвячений святим рівноапостольним Кирилу і Мефодію. Захід організовував Інститут славістики і кафедра слов’янської філології імені професора Іларіона Свєнціцького ЛНУ ім. Івана Франка спільно з філологічним факультетом Університету Баня-Луки (Боснія і Герцеговина).

Пленарне засідання відкрив декан філологічного факультету Львівського університету Святослав Пилипчук, який привітав учасників колоквіуму і наголосив на величезному науково-організаційному потенціалі львівської славістичної школи, що з року в рік розширює горизонти міжнародної співпраці, популяризуючи свої досягнення в світі.

З вітальним словом до присутніх звернувся також заступник декана історичного факультету Мар’ян Мудрий. Він відзначив важливість проведення таких щорічних форумів, які створюють нові виміри реальних міждисциплінарних досліджень, зокрема на перетині мовознавства, літературознавства, історії, культурології тощо, і, що важливо, сприяють налагодженню і поглибленню особистих контактів як українських, так й  іноземних вчених-славістів.

Учасників колоквіуму привітали й іноземні гості. Від імені співорганізаторів виступив професор філологічного факультету Університету Баня-Луки Саша Шмуля. Плідної роботи вченим славістам побажали професор філологічного факультету Лодзького університету Ірена Ярос та німецька славістка Весна Цідилко (Берлін).

Знаменною подією стало урочисте підписання угоди про співпрацю між філологічним факультетом Львівського національного університету імені Івана Франка та філологічним факультетом Університету Баня-Луки.

Відкриття цьогорічного колоквіуму було позначене сумними нотами. В рамках пленарного засідання хвилиною мовчання учасники вшанували пам’ять професора Володимира Чорнія, з ініціативи і значною мірою завдяки старанням якого цей науковий форум уже понад чверть століття проводиться у Львівському національному університеті імені Івана Франка. Видатному вченому-славісту було присвячено дві пленарні доповіді. У своєму виступі директор Інституту славістики Ігор Шпик розповів про життя та творчу діяльність Володимира Чорнія, зазначивши, що «науковий захід, який асоціюється з іменем професора Чорнія, завжди наснажувався його невичерпною творчою енергією, вперше відбувається без Володимира Павловича. Відомий учений-славіст відійшов у Вічність 3 лютого 2018 року. Світла пам’ять про Володимира Павловича, видатного вченого-славіста, шановного й відповідального колегу, доброго і турботливого друга, улюбленого Вчителя та Наставника завжди житиме в наших серцях!». Наприкінці свого виступу Ігор Шпик повідомив, що з ініціативи та фінансування дітей професора Володимира Чорнія Інститут славістики та редакційна рада наукового збірника «Проблеми слов’янознавства» оголошують про початок прийому заявок на здобуття Премії імені професора Володимира Чорнія за найкращу наукову статтю з питань славістики. Присудження цієї премії має на меті популяризувати, матеріально підтримати і заохотити славістичні дослідження серед студентів й аспірантів закладів вищої освіти України.

Один з головних напрямів наукових досліджень професора Чорнія, а саме українсько-болгарські культурні відносини ХІХ–початку ХХ ст., стали темою доповіді його учениці, знаної львівської дослідниці, доцента кафедри історії Центральної та Східної Європи Львівського університету Тамари Полещук. Доповідачка охарактеризувала творчий доробок Володимира Павловича в цій царині, а також поділилася своїми спогадами про співпрацю з ученим.

Наукова частина першого пленарного засідання була представлена доповіддю професора філологічного факультету Університету Баня-Луки Саші Шмулі на тему «Критика насильства та підпорядкування в оповіданнях сербською мовою Любена Каравелова».

Після дискусій та обговорення доповідей відбулася презентація нових видань львівських славістів, які представила присутнім завідувач кафедри слов’янської філології імені проф. Іларіона Свєнціцького Алла Татаренко.

Упродовж двох днів працювали чотири секції: мовознавства, літературознавства, історії та історії культури. Їхня робота була позначена живою атмосферою наукової співпраці й ефективного обміну думками. Темами доповідей та дискусій були в основному пріоритетні й актуальні питання славістики. Так, на завершальному пленарному засіданні учасники заслухали доповідь «Жанрово-типологічні характеристики сучасного сербського і хорватського роману», яку виголосила славістка з Німеччини Весна Цідилко (Берлін). Загалом на двох пленарних та восьми секційних засіданнях 48 учених-славістів з України (Львів, Київ, Харків, Ужгород, Одеса, Івано-Франківськ, Тернопіль, Дрогобич, Трускавець), Боснії і Герцеговини, Польщі та Німеччини виголосили 47 доповідей. Як і в попередні роки, представлені доповіді сукупно охопили усі основні сфери славістики, яскраво продемонструвавши міждисциплінарний характер цієї галузі і, відповідно, плідну творчу співпрацю науковців різних спеціальностей.

Більше фото