У співпраці з Центром інформації та документації НАТО в Україні, з українським інформаційним телеканалом «Ukraine Today» філологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка 9 червня 2015 року провів традиційний ХІІ Всеукраїнський соціолінгвістичний семінар на тему: «Мова, політика, суспільна думка, пропаганда, ідентичність, національна безпека».
Відкрила семінар доктор філологічних наук, професор Галина Мацюк, зазначивши, що «уже дванадцятий рік поспіль у Львівському університеті відбуваються дискусії щодо питання теорії і практики розвитку соціолінгвістики як молодого наукового напряму, який щоразу стає потужнішим». Галина Петрівна додала, що про плідні результати роботи семінару засвідчують шість випусків наукового збірника «Мова і суспільство», який є фаховим виданням.
Учасників семінару привітав Ректор Університету, професор Володимир Мельник. Володимир Петрович зауважив, що «проведення цього соціолінгвістичного семінару матиме особливе значення в сучасних умовах з огляду на ситуацію, яка склалася в Україні». Також Володимир Петрович відзначив, що «практичні аспекти соціолінгвістики окреслюють засоби боротьби із російським агресором, а теоретичні окреслюють той міждисциплінарний напрямок, де за абстрактними речами віднаходимо реальний зміст».
Цьогоріч вперше семінар проходить за сприяння Центру інформації та документації НАТО в Україні. Про діяльність організації розповіла учасникам засідання керівник проектів Центру Світлана Ротаєнко: «Основним завданням Центру є інформування українських громадян щодо поняття Альянсу й особливостей його роботи, подання доступної і правдивої інформації щодо співпраці України з НАТО, її переваги та результативність». Світлана Ротаєнко додала, що «оскільки пропаганда Росії становить загрозу не тільки для України, а й практично для усіх країн світу, то потрібно ретельно відпрацювати спільні заходи з протидії інформаційної війни».
Із доповіддю про деталі психологічної війни, яку сьогодні Росія провадить проти України, виступив прес-секретар Відділу громадської дипломатії, аналітик НАТО Бен Німмо.
Говорячи про ефективність застосування активної пропаганди, експерт виокремив її особливості та причини використання. «Насамперед, російська пропаганда працює як туман. Її основна мета – заплутати людей, заперечити участь Російської Федерації у війні проти України та спростувати незаконність анексії її суверенних територій. Росія не хоче, аби світова спільнота знала правду», – зазначив експерт. «Ще однією важливою причиною застосування активної пропаганди є те, що вона має неабиякий вплив на формування політики не лише в Україні, а й інших країнах світу. Наприклад, під час інформаційної блокади Росія вустами прокремлівських журналістів весь час повторює, що уряд в Україні – незаконний, і всі, хто сьогодні при владі, – фашисти», – підкреслив Бен Німмо.
«У цьому контексті варто зазначити ще одну причину, через яку Росія так активно веде інформаційну боротьбу. Російська пропаганда вигідна тим, хто не підтримує уряд України, хто активно його критикує, таким чином розпалюючи відповідні настрої у суспільстві», – переконаний експерт.
Під час свого виступу аналітик закцентував увагу на важливості інформаційної агресії та засобах її реалізації, зазначивши, що «російська пропаганда – це не що інше, як проста емоційна історія без логіки, що не базується на реальних фактах». «Основний месидж: Захід – це погано, Україна – це погано, демократія – теж зле, а США хочуть захопити світ. І, щонайстрашніше, є люди, які цьому вірять», – переконаний Бен Німмо.
Відповідаючи на запитання слухачів, експерт розкрив засоби протидії російській пропаганді: «Найважливіший із них – це освіта; саме завдяки ефективному навчанню та комунікації можна протидіяти інформаційному тиску Росії».
Про мову як інструмент безпеки «м’якої сили» йшлося у доповіді директора стратегічної комунікації Українського інформаційного телеканалу «UkraineToday» Лади Рослицькі. «М’яка сила пов’язана із національною безпекою і з думками людей зокрема, – каже Лада Рослицькі. – А відтак, психологічна війна – це м’яка сила, яку можна використовувати як у мирних цілях, так і для війни».
Доктор Рослицькі у своєму виступі розкрила аспекти агресії м’якої сили, зазначивши, що «вона виявляється у формулюванні думок та на рівні національної інтеграції – культурної, етнічної, мовної та релігійної; не менш важливу роль відіграє міцність національного керівництва, яке спроможне забезпечити ефективну урядову політику та рівень суспільної дисципліни». Доповідачка відзначила ще один аспект ‒ «сприйняття актуальності національної стратегії у загальних інтересах».
Також експерт вказала на основні напрями антиукраїнської пропаганди екс-міністра освіти і науки України Дмитра Табачника, зазначивши, що «за підрахунками чиновник 22 рази порушив етнічне питання та питання національної інтеграції, 13 – лінгвістичне, 1 – релігійне та 23 рази пропагував поділ України».
На пленарному засіданні з доповіддю на тему «Слова мають значення: матеріальні наслідки дискурсів безпеки щодо України» виступив гість із Королівства Нідерландів, професор міжнародного права і міжнародних відносин університету Гронінгена доктор Джаап де Вілде.
Професор зазначив, що українська криза розпочалася ще в радянський період, з’явилася у 2005 році і ще більше загострилася у 2013 й «головне у ній – не розвиток думки про урядову кризу, а умови життя людей, рівень їхнього добробуту».
У доповіді доктора Джаапа де Вілде йшлося про два основні наративи національної безпеки, «перший з яких – традиційна геополітична думка, якої дотримуються західні ЗМІ і політики Кремля – суверенність, націоналізм, військові інтереси тощо; другий – ліберально-економічний наратив, де відбувається повернення до теорії функціоналізму та перехід від державної до міської безпеки».
Розмірковуючи про дії Росії, професор зазначив, що «фактично через сто років війна повторюється; манія величі Росії та відродження її анахронічних амбіцій, повернення до сталінських сентиментів може призвести до національної катастрофи».
Доктор Джаап де Вілде наголосив і на важливості безпеки міст, потенціал яких уряди країн недооцінюють. Професор переконаний: «взявши до уваги напрацьовані концепції, потрібно вміло та своєчасно використати дипломатію і переваги економічної взаємозалежності країн і великих міст зокрема, адже більше ніж половина світового населення живе в містах; вони забезпечують 80% глобального ВВП, а відтак, індивідуальний добробут дорівнює міському, звідси, відповідно, місто може виступати як основна одиниця геополітичної безпеки».
Підтвердженням тези аналітика НАТО Бена Німмо щодо освіти як головного ресурсу в боротьбі українського суспільства з російською пропагандою став виступ професора кафедри загального мовознавства Галини Мацюк про програму міждисциплінарної спеціалізації із соціолінгвістики «Політична комунікація» для студентів філологічного факультету.
Дисципліни цієї нової спеціалізації студенти будуть слухати вже з 1 вересня 2015-2016 навчального року.
Спеціалізація дасть змогу не тільки підготувати нових фахівців – експертів та адресантів політичної комунікації, які на основі наукового знання зможуть досліджувати різні аспекти політичного дискурсу та висвітлювати їх у власних різножанрових текстах (есе, рефератах, статтях, доповідях тощо), але й сприятиме вихованню активного адресата, вразливого на спроби політичної маніпуляції, комунікативного тиску та пропаганди, які широко присутні в сучасному інформаційному полі.
Спеціалізація «Політична комунікація» передбачає вивчення таких предметів як: «Соціолінгвістика», «Мовна політика», «Мова та ідеологія», «Мова та ідентичність» (на 2-4 курсах) та «Політична комунікація», «Теорія і методи аналізу політичного дискурсу», «Лінгвориторичні параметри політичного дискурсу», «Мова, суспільна думка і пропаганда» (на 5-6 курсах). Також програма спеціалізації передбачає соціолінгвістичний практикум (на заняттях якого студенти вчитимуться робити лінгвістичну експертизу текстів і писати власні різножанрові твори), методику викладання дисциплін соціолінгвістики у вищій школі, а також магістерський семінар із соціолінгвістики.
Професор Галина Мацюк зазначила, що «на дисциплінах спеціалізації студенти отримають знання із соціолінгвістики, політології, риторики, психології, філософії, релігієзнавства, журналістики, основ національної безпеки та ін. та опанують методи аналізу політичної комунікації на матеріалі української, російської, англійської та ін. мов.
Так, об’єднавши зусилля, академічна спільнота Львівського університету однією із перших робить впевнений крок до створення засобів ефективної протидії російській пропаганді шляхом підготовки експертів у сфері політичної комунікації.
Семінар продовжив роботу у секціях за такими напрямками: «Політична комунікація: теорія, методи, категорійна база аналізу», «Мова, політика, пропаганда», «Розвиток теорії соціолінгвістики. Зв’язок соціолінгвістики з іншими науками», «Мовна політика і мовна ситуація в Україні: історія та сьогодення», «Соціальна диференціація мови» та «Соціальні аспекти тексту і комунікації». У них працювали доповідачі із різних університетів України, зокрема Інституту мовознавства ім. О. Потебні НАН України та Інституту української мови НАН України.
Також у рамках соціолінгвістичного семінару відбулися засідання семи студентських дискусійних груп, на яких учасники обговорили інформаційну війну та її вплив на національну безпеку України, теорію і методи вивчення пропаганди, теорію і методи аналізу політичного дискурсу, а також аналізували тематичні групи «війна», «влада», «терорист» у дискурсі українських і російських ЗМІ, функціонування суспільно-політичних термінів у дискурсі ЗМІ, мовну політику пострадянських країн, промови політичних лідерів різних держав та України.
