Музики зі знаменитого гуцульського села Криворівня під керівництвом випускника філологічного факультету ЛНУ ім. Івана Франка, багатолітнього війта села Василя Зеленчука 15 січня 2016 року привітали університетську громаду з Новорічними та Різдвяними святами, завітавши до Ректора Університету та в Інститут франкознавства.
Потрійним традиційним трембітанням, виганяючи усіляке зло з оселі, «коліднички з високих горів» розпочали гуцульські віншування. Автентичними колядками в супроводі національних музичних інструментів чоловічий гурт із Криворівні закликав щастя і добробут до Університету, пророкуючи йому розвиток і процвітання.
У колоритних гуцульських строях (вишиванки, яскраво вигаптувані кептарі, багато оздоблені на грудях, прикрашені кутасами темно-бордові сердаки), з топірцями-бартками в руках, із трембітою, мисливськими рогами, скрипкою, цимбалами та дзвониками колядники звершили справжнє дійство.
Ритмічно підкидаючи догори бартки і пританцьовуючи на місці, колядникам із Криворівні вдалось створити в Університеті майже містичну атмосферу. Синкретизм слова, музики, танцю і пантоміми криворівняни продемонстрували традиційним гуцульським танцем для бджіл – «Круглєком». За словами Василя Зеленчука, Університет – це своєрідний вулик. А відтак, гість із Карпат побажав Ректорові Університету успішної праці й більше «працьовитих бджіл» у колективі.
Довідка: с. Криворівня розташоване в долині ріки Чорний Черемош. Перша письмова згадка про село датується 1719 роком. Назва походить від форми рівнини, де розміщене село, і яка має форму дуги.
Криворівня відома в Україні передусім завдяки видатному українському письменнику, політичному і громадському діячу Іванові Франку. На запрошення відомого фольклориста Гуцульщини Володимира Гнатюка Іван Якович вперше приїхав у Криворівню ще в кінці ХІХ століття. Мальовничі місця цього села йому настільки сподобались, що він обрав Криворівню для свого постійного літнього відпочинку і приїздив туди майже щоліта зі сім’єю протягом 12-ти років.
Відтак, Володимирові Гнатюку вдалось перетворити маловідоме тоді гірське село на «літню столицю» української культури. У Криворівні відпочивали також Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Гнат Хоткевич, Василь Стефаник, Марко Черемшина, Костянтин Станіславський та багато інших. Саме тут Михайло Коцюбинський написав повість «Тіні забутих предків», а через півстоліття зняв свій відомий фільм з однойменною назвою Сергій Параджанов.
Зазначимо, що неподалік від Криворівні, у присілку Грушівка, ще до початку Першої світової війни мав своє помешкання перший Президент України Михайло Грушевський.
Відзначаючи духовно-культурний феномен цього українського села разом з особливістю його рельєфу, що має форму гірського амфітеатру, Володимир Гнатюк назвав Криворівню «Українськими Афінами».
