«Іван Ковалик та українське мовознавство: історія, школи, проблеми»

26-27 жовтня 2017 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Іван Ковалик та українське мовознавство: історія, школи, проблеми», присвячена 110-ій річниці від дня народження проф. І. І. Ковалика.

Учасників наукового зібрання привітав проректор з науково-педагогічної роботи Університету, професор Ярослав Гарасим. Він наголосив на унікальності постаті визначного мовознавця й актуальності його наукових праць, які сприяють зародженню нових ідей і сьогодні.

Декан філологічного факультету Університету, професор Святослав Пилипчук зазначив, що Іван Ковалик належить до когорти вчених, чиї погляди визначали і визначають основні напрямки розвитку української лінгвістичної думки, а його життя є прикладом самовідданого, жертовного служіння науці.

Учасники конференції і студенти філологічного факультету вшанували пам’ять видатного українського мовознавця, відвідавши його могилу на Янівському цвинтарі.

Іван Іванович Ковалик – український  мовознавець і педагог, доктор філологічних наук, професор. Займався питаннями словотвору, загального мовознавства, історії мовознавства, історії фонології, лексикології і семасіології, термінології, лексикографії, ономастики, діалектології, лінгвістичного аналізу тексту та ін. В історію мовознавчої науки професор Іван Ковалик увійшов насамперед як видатний дериватолог. Крім словотвору, учений значний внесок зробив у дослідження проблем морфології української мови. Досліджував також мову Тараса Шевченка, Івана Франка, Василя Стефаника.

Івана Ковалика  вже майже тридцять років нема посеред нас, але багато поколінь мовознавців зросло на його працях, орієнтується на його принципові підходи у вивченні мови.

Професор Іван Ковалик об’єднує мовознавців всієї України, підтвердженням цього є те, що  на конференцію зголосилися представники наукових та навчальних установ  Києва  та Одеси, Львова і Харкова, Тернополя і Кропивницького, Сум і Кременця, Івано-Франківська та Кривого Рогу, Слов’янська та Ужгорода, Луцька і Дніпра, Мукачева та Армянська (АР Крим), Хмельницького і Донецька, Бердянська і Дрогобича, Запоріжжя і Чернівців.

У рамках Всеукраїнської наукової конференції «Іван Ковалик та українське мовознавство: історія, школи, проблеми» відбувся круглий стіл «Вчення професора Івана Ковалика і тенденції розвитку сучасної української словотвірної номінації».

До обговорення зазначеної теми були запрошені всі учасники конференції. У роботі круглого столу взяли участь Василь Ґрещук, д. ф. н. (Івано-Франківськ),  Анатолій Нелюба, д.ф.н., (Харків), Зоряна Купчинська, д.ф.н. (Львів), Лілія Невідомська, к.ф.н. (Кременець), Данута Мазурик, к.ф.н. (Львів), Ірина Кузьма, к.ф.н. (Львів), Зоряна Мацюк, к.ф.н. (Львів),  Інна Демешко, к.ф.н. (Кропивницький), Наталія Глібчук, к.ф.н. (Львів), Уляна Добосевич, к.ф.н. (Львів), Володимир Пілецький, к.ф.н. (Львів), Лариса Гонтарук, к.ф.н. (Львів) та інші.

Предметом обговорення за круглим столом стали такі проблемні питання сучасної української дериватології: словотвірна концепція Івана Ковалика і сучасна українська/слов’янська дериватологія; неологізми в аспекті дериватології: традиційні і нові словотвірні моделі, типи, способи творення, новотвори в різних стилях сучасної української мови і літературна норма; роль словотворення в розширенні когнітивного і комунікативного простору української мови, словотворення як знаряддя захисту самобутності української номінації; особливості історичного і діалектного словотворення, специфіка формування нових термінів та онімів

Доповіді учасників конференції на пленарному й секційних засіданнях переконливо свідчать про те, що наукові ідеї Івана Ковалика не тільки стали міцним теоретичним підмурівком наявних лінгвістичних студій, а й сприяють появі нових напрямків у царині українського мовознавства.

Світлини: Олега Вівчарика Більше фото