16 травня 2019 року в Актовій залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулося урочисте відкриття та пленарне засідання Міжнародної наукової конференції «Класик на терезах історії», приуроченої 200-річчю від дня народження відомого українського письменника, публіциста, історика, громадського і культурного діяча Пантелеймона Куліша. У науковому зібранні беруть участь знані та молоді вчені з різних міст України і світу, які упродовж трьох днів обговорюватимуть різні аспекти творчості та життєвого шляху Пантелеймона Куліша. Варто зазначити, що конференція започаткувала цілий цикл зібрань, присвячених дослідженню творчості видатного письменника.
З вітальним словом до присутніх звернувся Ректор Університету, член-кореспондент НАН України, професор Володимир Мельник. «Без сумніву, Пантелеймон Куліш – це знакова постать в історії української культури. Приємно, що доповіді, представлені на конференції – це фундаментальні і гостро актуальні дослідження видатних науковців та академічних інститутів у сфері літературознавства та історії. Я переконаний і в тому, що неспроста ми відзначаємо ювілей такої знакової постаті саме в ці важливі для нас дні, коли Президент України підписав Закон про забезпечення функціонування української мови як державної. Крізь призму творчості Пантелеймона Куліша ми бачимо ті проблеми, які впливають на розвиток української державності зараз, тому вивчення його інтелектуальної спадщини є таким необхідним», – зазначив Володимир Мельник.
Ректор також зачитав вітання від Голови Верховної Ради України Андрія Парубія, який наголосив на важливості дослідження творчої спадщини українських класиків для зміцнення духовно-культурного фундаменту держави.
До привітань доєднався директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України, академік Микола Жулинський. Згадуючи минулі епохи історії України, зокрема часи, коли в Галичині набули значного поширення ідеї москвофільства, Микола Жулинський розповів про погляди Пантелеймона Куліша на формування української нації та найбільш ефективні шляхи її цивілізаційного розвиту: «Те, що говорив і чого прагнув Пантелеймон Куліш, – це якраз було намагання дати Україні, українському народові новий цивілізаційний шлях розвитку. Куліш писав про високу державницьку місію рідного слова: «Мужицька мова, ставши літературною, розколе імперію на самій серцевині». Тому ми сьогодні так радіємо, що нарешті прийняли Закон про державну мову. Адже ще Куліш говорив, що формування національної еліти, провідників нації, які творять національний дух українського народу, повинно здійснюватися українською мовою. Нам потрібна своя інтелектуальна еліта, своя національно-свідома, патріотична інтелігенція, яка могла б забезпечити культурний розвиток народу».
За словами Миколи Жулинського, Пантелеймона Куліша варто розглядати як «людину, яка пророче прозирала майбутнє і передбачала ті шляхи розвитку української нації, які б допомогли здійснювати культурно-національний рух до самостійного життя. Я вважаю, що сьогоднішній захід дуже важливий, адже ми маємо говорити про те що в нашому теперішньому суспільстві українська література, мова, писемність повинні мати необхідну державну підтримку, адже без цього ми приречені на виживання. Тому ідея Куліша про відродження самостійної Української Держави є надзвичайно важливою, особливо в сьогоднішні тривожні часи існування нашої країни».
Декан філологічного факультету, професор Святослав Пилипчук зачитав привітання від заступника Міністра освіти і науки України Максима Стріхи, який відзначив важливість та неоднозначність постаті Пантелеймона Куліша, безсмертні твори якого набувають нового прочитання у теперішніх життєвих реаліях.
До слова також запросили голову Наукового товариства ім. Т. Шевченка Романа Кушніра, який зазначив, що конференція є хорошим прикладом тісної співпраці провідних українських університетів, Національної академії наук, крайових осередків Наукового товариства ім. Т. Шевченка та діаспорного товариства в Америці. Роман Кушнір побажав усім учасникам зібрання плідних дискусій, а також звернувся до студентів, підкресливши, що вони мають унікальну нагоду послухати авторитетні думки знаних літературознавців щодо творчого спадку та громадської діяльності Пантелеймона Куліша.
Директор Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України, доктор історичних наук Мирон Капраль зазначив, що Пантелеймон Куліш був по-справжньому багатогранною творчою особистістю, і ця багатогранність була однією із рис видатних постатей ХІХ століття. За словами Мирона Капраля, «ХІХ століття – це складний час, але це час велетів українського духу. Куліш своїми працями творив європейську Україну, але діяв у московській державі, яка забороняла українську мову, вводила цензуру, знищувала українське слово». А відтак, науковець побажав «учасникам конференції знайти і розвинути саме оцей європейський фундамент української культури, який закладав Пантелеймон Куліш».
Після виступу Мирона Капраля Святослав Пилипчук зачитав вітання від Директора Інституту української мови Павла Гриценка, в якому знаний науковець підкреслив мовне розмаїття творчої спадщини Пантелеймона Куліша, актуальність перекладів, здійснених письменником, та його внесок у розвиток української мови та розбудову української нації.
Після відкриття конференції прозвучали доповіді, які стосувалися різних аспектів художнього доробку, наукових поглядів та громадянської позиції Пантелеймона Куліша, оцінки його творчості іншими відомими постатями української літератури та історії тощо. Зокрема, завідувач кафедри української фольклористики імені академіка Філарета Колесси, професор Василь Івашків виступив із доповіддю на тему «Пантелеймон Куліш – перший справжній національний писатель українців», а професор Гарвардського університету Григорій Грабович – із доповіддю «Кулішеве бачення Шевченка: переосмислення рецепції». Також пленарне засідання передбачало доповіді директора Інституту Івана Франка НАН України Євгена Нахліка («Письменники – провідники нації: типологічні зближення І. Франка з П. Кулішем») та керівника Центру дослідження життя і творчості П. Куліша Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України Олеся Федорука («Куліш і цензура. Вступ до проблеми»).
Надалі конференція, яка триватиме до 18 травня, продовжила роботу у форматі секційних засідань.
