Понад 130 германістів з України, Німеччини, Австрії та Польщі взяли участь у засіданні круглого столу на тему: «Германістика в контексті гуманітарних наук», під час якого обговорили актуальні питання розвитку сучасної германістики та її ролі й місця в системі гуманітарних наук.
З вітальним словом звернувся до присутніх декан факультету іноземних мов Володимир Сулим: «Проведення зустрічі германістів у форматі засідання круглого столу – це добра можливість у тісному колі обговорити багато важливих питань. Вимога часу зараз така, що науки не можуть існувати окремо одна від одної, вони взаємодіють. У Львівському університеті германістика розвивається на партнерських засадах з іншими науками. Ми прагнемо забезпечувати високий рівень викладання германістики, щоби вона не була відокремленою, а органічно впліталася в коло інших гуманітарних дисциплін. Тож про те, як відбувається цей міждисциплінарний діалог в Україні та в німецькомовному середовищі, йтиметься під час круглого столу».
Від імені ректорату Університету привітав учасників засідання проректор з наукової роботи, професор Роман Гладишевський: «Львівський університет є потужним європейським університетом, де розвивають природничі та соціально-гуманітарні науки не лише українською, а й мовами інших народів. Це єдиний університет, де вивчають усі слов’янські мови, 24 іноземні мови, де вивчення латини є обов’язковим для всіх студентів, де на різних факультетах і спеціальностях близько 1000 студентів і слухачів вивчають німецьку». «Для багатогранного інтелектуального розвитку кожного необхідним є вивчення й знання не лише англійської, а й німецької як мови міжкультурного спілкування», – переконаний проректор Університету. Роман Євгенович також розповів про досвід Львівського університету у впровадженні спільно з Вюрцбурзьким університетом сертифікаційних курсів, а також про академічні обміни в рамках проектів Еразмус мундус.
Головна тема, яку обговорювали учасники круглого столу, – германістика в діалозі зі суміжними дисциплінами. Під час засідання було представлено 10 тематичних доповідей.
«Агресія Росії 2014 року, реакція на неї світу або відсутність такої реакції довели, що дуже багато залежить від міжкультурного діалогу, поінформованості, від порозуміння між державами. Відтак, у рамках вивчення германістики ми маємо особливу увагу акцентувати на налагодженні міжкультурної комунікації», – наголосила президент Асоціації українських германістів України, завідувач кафедри міжкультурної комунікації та перекладу, професор Алла Паславська, представляючи доповідь «Германістика в Україні: виклики і шанси». За словами Алли Йосипівни, нові шанси для германістики відкривають ініційовані Міністерством освіти і науки України реформи у сфері середньої та вищої освіти. Дуже важливо, щоб реформи у сфері вивчення іноземних мов не обмежувалися англійською мовою, а стосувалися різних іноземних мов. «Важливе завдання Асоціації вбачаємо не лише в сприянні розвитку німецької мови в Україні, але й у тому, щоб за посередництва німецької мови нести у світ позитивну інформацію про Україну, її культуру, мову і гостинність.
Професор Університету Ерланген-Нюрнберґа Штефан Шіргольц зробив фаховий аналіз розвитку германістики в Україні та в Європі. Німецький гість подякував за понад 10-річну академічну співпрацю Львівського університету й Університету в Ерланген-Нюрнберзі. Під час свого виступу професор зосередив увагу на проблемних питаннях розвитку української германістики, зокрема на потребі її профілізації.
Про минуле й сьогодення германістики, про нові лінгвістичні парадигми, які породжують динамічні процеси в науці, розповів завідувач кафедри німецької філології, професор Богдан Максимчук.
Ствердною відповіддю на запитання: «Європа – це більше, ніж Європейський Союз?» стала доповідь директора мюнхенського фонду імені Ганнса Зайделя, доктора Ганса-Петера Нідермайєра. «Багато людей в Європі задумуються: що таке Європа? Європа і Європейський Союз переживають зараз кризу. Для того, щоб відповідати сучасним викликам, Європа має бути солідарною», – переконаний професор. Ганс-Петер Нідермайєр вважає, що навіть не будучи членами ЄС, європейські країни мають співпрацювати й активно комунікувати між собою. «Адже Європа буде сильною лише тоді, коли в кожному куточку кожної з країн будуть дотримуватися чітко визначених спільних принципів», – підсумував директор Фонду.
Професор Нідермайєр наголосив на потребі налагодження міжкультурного діалогу саме через такі організації, як Асоціація українських германістів, задля розширення та зміцнення німецько-української та українсько-німецької співпраці, яка з Асоціацією українських германістів триває понад 15 років, упродовж яких «ми стали справжніми друзями з українцями».
«На свободу заслуговує лише той, хто за неї бореться!» – цими словами, цитуючи Гете, завершив свій виступ Ганс-Петер Нідермайєр, які прозвучали на знак підтримки боротьби українського народу за незалежність своєї країни. Німецький гість побажав виховати таке молоде покоління, яке продовжуватиме твердо обстоювати демократичний розвиток Української держави.
Про германістику як міжкультурну дисципліну йшлося у виступі почесного президента, засновниці Асоціації українських германістів Тетяни Комарницької: «Для мене германістика є міжкультурною дисципліною. Я підтримую релятивістську теорію культури, відповідно до якої ми через мову пізнаємо світ. Мова – це дарунок Бога. А мовне різноманіття – це ще більший Божий дар».
На основних відмінностях між гуманітарними і природничими науками, на глибинному розумінні гуманітаристики та глобалізаційних викликах, які перед нею постають, закцентував увагу доцент кафедри історії філософії, перекладач Андрій Дахній. За словами Андрія Йосиповича, для гуманітаристики центральним є саме концепт розуміння. А відтак, важливу роль у гуманітарних науках відіграє міждисциплінарність досліджень.
Про зв’язок германістики з релігієзнавством та історією релігії йшлося у виступі проректора Українського католицького університету Олега Турія. «Часто брак знань із німецької мови є причиною того, що ми не можемо повною мірою осягнути й вивчити власну історію, адже чимало німецькомовних джерел й досі залишаються недостатньо дослідженими», – зазначив віце-ректор УКУ.
В умовах глобалізації та інтеграції щораз більшої актуальності набувають різні методи та підходи в навчанні іноземної мови. Сьогодні важливо не просто володіти іноземною мовою, а й набувати інтегративних комунікативних навичок, що зробить можливим професійно-ділове спілкування з представниками інших культур. З огляду на це варто звернути увагу на методику предметно-мовного інтегрованого навчання CLIL (Content and Language Integrated Learning), яку сьогодні використовують майже в усьому світі. Про переваги методу CLIL для вивчення іноземної мови та про специфіку викладання низки фахових дисциплін іноземною мовою детально розповіла заступник директора Гете-Інституту в Україні д-р Сузанне Бекер.
Павел Зарихта із Краківського університету поділився своїми міркування щодо потреби опрацювання архіву Фарнгаґена, що є одним із найповніших і найбільших приватних архівів в Європі, який містить рукописи праць відомих культурних і громадських діячів Німеччини та Європи. «Така масштабна робота має стати завданням і викликом для центральноєвропейської германістики», – вважає Павел Зарихта.
Про те, як германістика може змінити життя людини і допомогти знайти себе, на власному прикладі продемонструвала Сомає Самізаде, іранка за походженням, яка вивчала германістику спочатку в Тегерані, пізніше була студенткою Віденського університету, нещодавно – практиканткою кафедри міжкультурної комунікації та перекладу у Львівському університеті, потім знову студенткою Віденського університету, яка мріє повернутись у Львів.
