21 березня 2019 року в Університеті відбулася зустріч із лауреатом Міжнародної премії імені Івана Франка, професором Колумбійського університету (США) Йоганнесом Ремі. У рамках свого візиту Йоганнес Ремі прочитав для студентів та викладачів Університету відкриту лекцію, присвячену історичному аналізу українсько-російських взаємин. Також під час лекції професор презентував монографію «Брати чи вороги: Український національний рух та Російська імперія, 1840-1870-ті роки» (Видавництво Університету Торонто, 2016), за яку минулого року й був удостоєний премії.
Йоганнес Ремі – сучасний фінський дослідник української історії, викладав в Університеті Гельсінкі, Університеті Св. Томи у Фредеріктоні та Університеті Йорк у Торонто, а зараз є професором Колумбійського університету в США. Став лауреатом Міжнародної премії імені Івана Франка у номінації «За вагомі досягнення у галузі соціально-гуманітарних наук» у 2018 році.
Міжнародну премію імені Івана Франка заснував у 2015 році Міжнародний фонд Івана Франка; її щорічно присвоюють за наукові відкриття, здобутки та заслуги дослідників у галузі україністики та соціально-гуманітарних наук. Розпочинаючи зустріч із професором Ремі, директор Міжнародного фонду Івана Франка Ігор Курус розповів про ідею премії, а також ознайомив присутніх із процедурою визначення лауреатів, яка дає змогу виокремити унікальні роботи. За словами Ігоря Куруса, основне завдання премії Фонд вбачає в тому, щоб донести історію України до західного світу, інкорпорувати Україну та дослідження з україністики у міжнародний науковий простір.
На початку лекції професор Йоганнес Ремі докладно окреслив проблематику, порушену в його монографії, та розставив важливі акценти у своєму погляді на історію українсько-російських взаємин. «У моїй книзі розглядається українська національна діяльність, ставлення українських діячів до Росії та росіян, політика російського імперського уряду в українському питанні. Дослідження базується на неопублікованих матеріалах із архівів Москви, Санкт-Петербурга та Києва», – розповів науковець.
Серед інших аспектів досліджуваного періоду автор розглядає значення діяльності кирило-мефодіївців та їхні погляди, а також вплив імперської політики утисків української мови та українського книговидання. Велику увагу професор приділяє дослідженню поглядів на українсько-російські взаємини серед тодішньої інтелігенції, громадських та політичних діячів, зокрема Миколи Костомарова, Михайла Драгоманова та багатьох інших.
Йоганнес Ремі пояснив присутнім свої погляди на сутність української ідентичності та джерела вивчення діяльності українського національного руху: «Я сприймаю українську ідентичність, як і будь-яку іншу національну ідентичність, як процес, а не як стабільну річ. У досліджуваний період українська нація існувала як мета у свідомості національних активістів, а не як встановлений факт серед населення загалом. Водночас я вважаю важливим обговорювати не тільки найвидатніших українських керівників, а й рядових учасників українського національного руху. Часто такі учасники є більш інформативними щодо мети політичного руху, ніж його визнані лідери. Керівники часто обережні у своїх прилюдних виступах, бо вони думають про зовнішню репутацію свого руху».
Окрім того, дослідник наголосив, що в період 1840-1870 років серед українських діячів спостерігаються тенденції стереотипного негативного зображення росіян як нечесних, жадібних, поверхово релігійних, схильних до несправедливого панування над іншими тощо, а також прагнення віддалити українців від росіян та говорити передусім про виключну українську чи виключну російську ідентичності, адже неможливо водночас бути за ідентичністю і українцем, і росіянином, незважаючи на тісні взаємини.
Після виступу Йоганнеса Ремі декан філологічного факультету Святослав Пилипчук подякував професорові: «Я думаю, що ви дослідили надзвичайно актуальне питання, надзвичайно правильну тему, яка, на жаль, актуальна не тільки в контексті історичному, а й у сучасному житті українців». Під час обговорення відкритої лекції професора Ремі присутні порушили питання недооцінювання українців російською владою і перспектив розвитку українсько-російських взаємин, а також докладно охарактеризували яскраві й неоднозначні постаті Миколи Костомарова та Михайла Драгоманова у зв’язку з темою дослідження.
Насамкінець слово взяв лауреат Міжнародної премії імені Івана Франка 2017 року, завідувач кафедри економічної та соціальної географії географічного факультету Львівського університету, професор Олег Шаблій. Він подякував Йоганнесові Ремі за вагомий внесок у дослідження історії України і зазначив: «Це надзвичайно непросто – вивчити і дослідити таку тему, оскільки російські архіви для зовнішнього світу закриті. Ми маємо особливу потребу у дослідженні цієї теми, адже у ХХ століття в Росії розстрілювали цвіт української нації. Тому кожен знайдений в архіві документ – це справжнє щастя і велика цінність для науки».
