28 лютого 2019 року Львівський національний університет імені Івана Франка відвідав лауреат Нобелівської премії миру, американський вчений українського походження Євген-Зенон Стахів. Перебуваючи в ЛНУ ім. Івана Франка, нобелівський лауреат зустрівся з Ректором Володимиром Мельником, прочитав лекцію студентам і науковцям, а також відвідав Музей історії Університету.
Євген-Зенон Стахів – відомий американський вчений-гідролог з українським корінням, інженер, професор, доктор наук із водних ресурсів. Народився майбутній лауреат Нобелівської премії у 1944 році в Австрії, в сім’ї діяча ОУН Євгена Павловича Стахіва, а в 1949 році емігрував разом із родиною до США. Працює директором з міжнародних проектів Інституту водних ресурсів Корпусу інженерів армії США, керівник інституту географії та екології Університету Джон Гопкінса у Балтиморі (США). Реалізовував проекти водного та екологічного планування у Сполучених Штатах Америки, Іраку, Вірменії, Афганістані, Бангладеш, Україні. Брав участь у проекті «Україна – Молдова – транскордонний Дністер». Став лауреатом Нобелівської премії миру в 2007 році.
Представляючи почесного гостя, відомий історик науки, професор Василь Шендеровський акцентував увагу присутніх на вагомому внеску Євгена-Зенона Стахіва у реалізацію численних проектів, пов’язаних із вирішенням проблеми зміни клімату.
Ректор Львівського національного університету імені Івана Франка, член-кореспондент НАН України, професор Володимир Мельник підкреслив значення діяльності Євгена-Зенона Стахіва у сфері управління водними ресурсами в контексті вирішення глобальних питань людства: «Те, чим займається Євген-Зенон Стахів, – це глобальні проблеми, від яких залежить життя на Землі, життя кожного з нас», – зазначив Володимир Петрович. Ректор також наголосив, що Євген-Зенон Стахів заслуговує особливої поваги не лише з огляду на свої наукові здобутки і практичні розробки, а й за те, що впродовж усього життя зберігає шану і любов до своїх українських коренів.
З вітальним словом виступив голова Наукового товариства Шевченка в Україні, академік НАН України, професор Роман Кушнір. Він привітав Євгена-Зенона Стахіва, розповів про тісну співпрацю між осередками НТШ в Україні та за кордоном, завдяки якій протягом багатьох років відбувається обмін науковими ідеями та поглядами, активізується дослідницька діяльність вчених у всіх галузях знань. Відзначаючи неоціненний внесок Євгена-Зенона Стахіва у вирішення міжнародних проблем управління водними ресурсами, Роман Кушнір вручив нобелівському лауреату диплом почесного члена Наукового товариства Шевченка.
Євген-Зенон Стахів розпочав виступ із розповіді про свою родину, яка завжди була й залишається тісно пов’язаною з Україною. Науковець подякував академічній спільноті Львова за запрошення і зазначив: «Я завжди люблю повертатися в Україну. Для мене це дуже органічно і допомагає відновити той патріотизм моїх родичів». Говорячи про свою наукову та практичну діяльність у сфері управління водними ресурсами, Євген-Зенон Стахів наголосив: «Я все життя вирішував проблеми водних ресурсів. І вважаю, що моя головна заслуга полягає не в написанні наукових статей, а у реалізації конкретних проектів у світі».
Не оминув науковець увагою і Нобелівську премію, відзначивши, що «справа Нобелівської премії – це бути в потрібному місці в потрібний час. Безліч видатних людей могли б здобути цю премію, але дуже багато залежить саме від обставин і часу». При цьому Євген-Зенон Стахів наголосив, що з 325 американських лауреатів Нобелівської премії 106 народилися поза межами США. Є серед них і українці. Серед нобелівських лауреатів, які народилися в Україні та пов’язали свою наукову діяльність з іншими країнами, Євген-Зенон Стахів відзначив Роалда Гофмана, Зельмана Ваксмана, Іллю Мечникова, Семена Кузнеця та багатьох інших. Підкреслюючи внесок українських вчених у розвиток науки та техніки, Євген-Зенон Стахів згадав проект «50 українських винаходів, що змінили світ», у якому представлено такі розробки, як перший електричний трамвай, американська термоядерна (воднева) бомба, лазерний діод тощо.
Після такого інформативного вступу Євген-Зенон Стахів розпочав свій виступ на тему «Паризька кліматична угода: пом’якшення чи адаптація?». Вчений відзначив, що порушена проблема є важливою для всього людства, адже стосується траєкторії розвитку світу на наступні десятиліття. Як відомо, метою «Паризької кліматичної угоди» є утримання зростання температури у межах +2°C до кінця століття. На переконання науковця-практика, сьогодні зміна клімату вже не є предметом дебатів, це питання вибору стратегій і політики на майбутнє, питання економіки, технічної адаптації та інженерії.
Нобелівський лауреат наголосив, що світова спільнота стоїть перед ключовим вибором – домагатися пом’якшення клімату, аби максимально сповільнити темпи глобального потепління (саме це й пропонує «Паризька кліматична угода»), або ж працювати над адаптацією до нових умов життя, пов’язаних зі зміною клімату.
Розповівши про проблему нерівномірного обмеження кількості викидів газів, а також про зміни кліматичних умов у різних регіонах планети, науковець зазначив, що за останні десятиліття людство таки навчилося більш ефективно мінізовувати шкоду внаслідок кліматичних змін. «Ми прийняли те, що зміни клімату відбуваються завжди. І одне з головних питань, яке постає сьогодні, – як має виглядати інфраструктура, щоб забезпечити водні ресурси для майбутнього», – сказав науковець. При цьому вчений на конкретних прикладах продемонстрував, як важко інженерам і науковцям розробляти конкретні проекти із водозабезпечення в умовах непевних прогнозів щодо річної кількості опадів та інших природних чинників.
Водночас, опираючись на наукові дослідження і значний практичний досвід, Євген-Зенон Стахів наголосив, що пом’якшення клімату, яке пропонує «Паризька кліматична угода», є надто дорогим і може виявитися малоефективним у далекосяжній перспективі. Ключові пункти Угоди, на думку фахівця, призведуть до погіршення динаміки економічного розвитку більшості держав світу.
Відтак Євген-Зенон Стахів висловив переконання, що найбільш прийнятний шлях – адаптація до змін кліматичних умов, що включає в себе варіанти пристосування як на короткий, так і на довгий термін. Майбутнє вчений вбачає у розвитку науки, зокрема нанотехнологій, штучного інтелекту, нейротехнологій, біотехнологій, матеріалознавства та інформаційних технологій. Адаптація до клімату – це більш вигідний шлях з урахуванням як природних, так і економічних чинників, а розвиток нових джерел енергії та новітніх галузей науки – кібернетики, генної інженерії, штучного інтелекту тощо – дасть джерела для підвищення ефективності цієї адаптації. Окрім того, нобелівський лауреат зазначив, що динамічний розвиток науки дозволить у майбутньому знайти більш дієві методи для протистояння кліматичним змінам.
«Україна має великий пул талантів, освічену молодь, здорову систему університетів і всі шанси бути передовою державою. Але потрібно збільшувати фінансування науки, аби молодь не покидала територію України», – зазначив Євген-Зенон Стахів, окреслюючи розвиток технологій на найближчі 50 років.
Після виступу Євгена-Зенона Стахіва розпочалася активна дискусія щодо проблем управління водними ресурсами, адаптації до змін клімату та очищення води.
Під час перебування в Університеті Євген-Зенон Стахів окремо поспілкувався з Ректором Володимиром Мельником про сучасні тенденції у сфері передових наукових досліджень та відвідав Музей історії Університету. У Книзі почесних гостей лауреат Нобелівської премії залишив запис: «Я прибув до Львова і Львівського університету з великою приємністю. Дуже цікаві науковці і високий стан науки. Є велика майбутність для України».
