«До осягнення наших національних ідеалів треба нам єдности… Треба нам, оскільки це тільки можливе, усунути всякі роздори і все, що ділить, і всіма силами змагати до осягнення, по змозі, якнайбільшої єдности…». Такими словами Митрополита Андрея Шептицького 7 квітня 2015 року в Педагогічному коледжі Університету розпочався літературно-історичний вечір «Андрей Шептицький – Мойсей українського народу».
До учасників заходу звернулась в.о. директора Педагогічного коледжу Оксана Сурмач: «Видатний діяч, владика Української Греко-Католицької церкви Митрополит Андрей задав вектор розвитку України. Не було такої сфери діяльності, якою б не займався Шептицький. Будучи архієреєм Церкви, він зумів побудувати ефективне суспільство, в якому людина почувалася захищеною від народження до етапу свого становлення. Власним коштом купував і дарував цілі статки українському народові, своїй Церкві».
Оксана Іванівна зазначила, що «Митрополита Андрея у світі називають праведником віри, за те, що під час Другої світової війни він власними зусиллями врятував сотні єврейських родин від неминучої смерті. Він не ділив людей ні за віросповіданнями, ні за національністю».
Коли Андрей Шептицький перебував на смертному одрі від передбачив для України «звільнення від упадку» і державну могутність. «Мир, добробут, щастя, висока культура, взаємна любов і згода будуть панувати в ній. Все так буде, як я кажу, тільки треба молитися, щоб Господь Бог і Мати Божа завжди опікувались нашим народом і щоб ця опіка тривала вічно. Митрополит до останнього подиху щиро вірив у світле майбутнє України, а ми, як його нащадки, повинні бути гідними великого праведника українського народу», – закликала Оксана Сурмач.
Ліричною поезією, проникливою піснею, майстерною акторською грою та цікавими фактами з біографії Митрополита Шептицького була наповнена літературно-музична частина вечора-реквієму.
Про нього слава скрізь по світу вже лунає
Бо він людських душ нездоланий борець;
Щоб світ ввесь перейти – таких, як він немає –
У нього скелі міць і віри всім взірець.
Студенти Педагогічного коледжу Наталія Колісник, Іванна Корпесьо, Софія Тютіна, Ірина Саксановська, Яна Яцун та Оксана Котуха розмірковували над величчю постаті Андрея Шептицького, який, попри високий духовний титул, упродовж усього життя залишався добрим пастирем свого стада і великим подвижником церковної єдності. «Пізнаючи життя і діяльність великого Митрополита, немов відкриваєш для себе якийсь дорогоцінний скарб. І в якусь мить відчуваєш, що багатієш. Багатієш у вірі, у правді, духовності. Хочеться за його прикладом служити своєму народові й жити для нього. Хочеться за прикладом його бути просто справжнім, свідомим християнином», – резюмувала Яна Яцун.
Одним із найбільш хвилюючих моментів життя Митрополита був день, коли Роман (світське ім’я Андрея Шептицького) наважився на розмову з батьками про намір присвятити життя служінню Богові. Цей епізод із життя Українського Мойсея відтворили на сцені Олексій Василенко, Іван Пасічник і Діана Данилів. До глибини душі вразила учасників заходу авторська пісня Христини Полевої, музику до якої написав її батько.
Мішаний хор студентів Педагогічного коледжу та факультету педагогічної освіти під керівництвом Мирослави Перун виконав молитовну оду «Алилуя» на музику Михайла Вербицького.
«Ніби та піщинка в мушлі, що обростає перламутром і врешті стає перлиною, так і постать Митрополита Шептицького, огорнута добрими ділами, стала перлиною нашого народу. Митрополит Андрей жив у час між двох світових війн, коли Україна перебувала в стані руїни. Ми, на превеликий жаль, живемо теж у стані війни. Так, сьогодні наша держава – в небезпеці, а українці – в неспокої. Утім, попереду – здійснення одного з пророцтв Митрополита Андрея про Україну: «Україна увільниться зі свого упадку та стане державою могутньою, з’єднаною, величавою, яка буде дорівнювати другим високо розвинутим державам», – зазначила голова Циклової комісії викладачів суспільних дисциплін Оксана Івах.
Завершальним акордом заходу стало спільне виконання духовного гімну «Боже Великий, Єдиний».
