ЛНУ ім.І.Франка
 
 

НА ДОПОМОГУ АБІТУРІЄНТОВІ

 
Головне меню

Головна сторінка
Вступне слово
Фонетика
Будова слова

Словотвiр
Тестування
 
Вступне слово 

Упродовж кількох років вступники на всі факультети Львівського національного університету імені Івана Франка проходять тестування.

Підготовлено "Збірник типових конкурсних тестових завдань з української мови", у якому вміщено близько 4000 тестових завдань, які охоплюють усі розділи нормативного шкільного курсу. У додатках подано

      а) програму з української мови;
      б) приклади екзаменаційного білета;
      в) зразок заповнення талонів відповідей;
      г) список літератури.

З технічних причин завдання подано без варіантів відповідей. Автори збірника  -  З.Терлак, М.Білоус, Н.Захлюпана, В.Пілецький.

Збірник призначений для самостійної підготовки до вступних випробувань з української мови у Львівському університеті.

Пропонованому Вашій увазі комп'ютерну програму зроблено на основі цього збірника.

Звернено увагу на ті теми шкільного курсу, при засвоєнні яких, як показує моя багаторічна праця викладача української мови в університеті, виникають певні труднощі. З кожної такої теми взято 10-15 завдань, виконуючи які, вступник має змогу не лише перевірити свої знання, а потренуватися. До кожного типу завдань подано поради, короткі пояснення, схеми, таблиці.

Порада: перш ніж використовувати тестові завдання, треба сумлінно опрацювати відповідну тему у шкільному підручнику. Інакше робота з комп'ютером перетвориться в просте відгадування, стане ще однією комп'ютерною розвагою, а тому не дасть бажаного результату.

Для Вашого користування поки що даємо розділи "Фонетика", "Будова слова і словотвір", деякі теми з морфології та культури мови. Надіємося, що Ваші відгуки, побажання допоможуть нам успішно закінчити роботу і над іншими темами.

Примітка: Тестові завдання, які подано в режимі тренування і контролю, можна використовувати й в школі, закріплюючи ту чи іншу тему з курсу української мови.

 Запам'ятайте! 

Серед інших навчальних програм мова займає особливе місце, насамперед тому, що в мові виявляється людська сутність - її загальна культура, розум, знання, вихованість, шляхетність духу, порядність, а, можливо, невігластво, лицемірство, словоблудство, елементарна невихованість, про все це так багато сказано! Тому важливо щоразу, коли беремося вивчати будь-яку тему, згадати сентенції - роздуми про мову, поради мудреців, які допоможуть хоч трохи наблизитися до розуміння суті мови, усвідомити її роль у житті людини і народу.

Наводимо деякі з них:

Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було - Бог. З Богом було воно споконвіку (Святе Письмо).

І власний твій дух, або душа твоя, вся є в усьому розумі твоєму, і весь  розум твій - у всьому слові твоєму, і все слово твоє - в усьому духові твоєму. (Симеон Новий Богослов (XII ст.)).

Одним з найбільших скарбів, які успадковує кожний народ від своїх предків, є незаперечно його рідна мова. Мова ця - то дзеркало душі народу, то святиня, з котрою зв'язана не тільки минувшість, а й будучність народу, і його повага в світі (М.Подолинський).

Мова - це об'єднана духовна енергія народу, яка прекрасно втілена у певних звуках, і у такому вигляді  і через взаємозв'язок своїх звуків зрозуміла всім мовцям і збуджує в них приблизно однакову енергію. Різні мови - зовсім не різні позначення одної й тої ж речі, а різне бачення її. Мови - це ієрогліфи, у які людина "вмонтовує" світ і своє уявлення про нього; при тому, що світ і уявлення, постійно творячи картини за законами подібності, залишаються в цілому незмінними, мови самі собою розвиваються, ускладнюються, розширюються.
Мова завжди втілює в собі своєрідність цілого народу. Мова є відбиттям духу людського і засобом для творчого перетворення матеріального світу у світ духовний. (В. фон Гумбольдт).

Мова - не просто засіб спілкування, а щось більш значуще. Мова - це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам'ять, найцінніше надбання віків, мова - це ще й музика, мелодика, фарби буття, сучасна художня, інтелектуальна і мисленнєва діяльність народу (О.Гончар).

Мова не є засіб виражати готову думку, а створювати її; вона не відображає світогляду, що склався, а сама є діяльність, що творить його (О.Потебня).

Мова - це великий дар природи, розвинутий і вдосконалений за тисячоліття з того часу, як людина стала людиною. У кожного народу своя мова. Це великий скарб, який треба шанувати, берегти і розумно збагачувати, не причиняючи йому ніякої шкоди (К.Крапива).

Мова - така ж жива істота, як і народ, що її витворив, і коли він кине всою мову, то вже буде смерть його душі (Панас Мирний).

Мова - оселя духу.

В оселі мови живе людина.

Мова - це я (М.Гайдеґер).

Поки жива мова в устах народу, до того часу живий і народ. І нема насильства нестерпнішого, як те, що хоче відірвати в народу спадщину, створену багатьма поколіннями його віджилих предків (К.Ушинський).

Мова регламентує наше мислення, наше розуміння дійсності (Уорф).

Ми, звичайно, не уявляємо собі, наскільки кожен із нас відповідальний за те, якою буде мова майбутнього, хай у безконечно малій дозі (Юрій Шевельов).

Якщо мова не є правильна, то вона не означає того, що має означати; коли ж вона не означає того, що має означати, то не буде зроблено те, що має бути зроблене; а тоді моральність і всяке мистецтво почнуть занепадати, справедливість зійде на манівці - і всі впадуть у стан безладного хаосу (Конфуцій).

Без будь-якої іншої науки ще можна обійтися; без знання рідної мови обійтися не можна (І.Срезневський).

Слово, дар природи, стало зброєю, ще страшнішою від зброї, винаходу, техніки. Силу слова доказав своєю наукою Христос і великі філософи, і великі носії великих ідей. Силу цього слова люди недооцінювали, хотіли її легковажити, але воно собі вибороло своє місце в політиці, допустивши до слова вибранців кожного народу. Їх слова і діла опинилися під безупинною контролею, а критеріями цієї вселюдської контролі є знову тільки та виключно критерії християнської етики (Іван Кедрин).