Львівський національний університет імені Івана Франка вкотре підтвердив своє високе наукове реноме, увійшовши до трійки лідерів за останніми показниками наукометричної бази даних SCOPUS.
Результати рейтингу вищих навчальних закладів базуються на показниках бази даних SCOPUS, що є інструментом для відстеження цитованості наукових статей, які публікує навчальний заклад або його працівники. SCOPUS постійно індексує понад 20 тисяч наукових журналів, 370 книжкових серій та 5,5 мільйонів праць конференцій.
У рейтинговій таблиці вищі навчальні заклади України ранжовані за індексом Гірша — показником, який сформовано на основі аналізу кількості наукових публікацій і кількості їх цитувань.
Згідно з даними рейтингу, найвищий індекс Гірша серед університетів України мають Київський національний університет імені Тараса Шевченка – 73, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна – 57 та Львівський національний університет імені Івана Франка – 46.
Начальник науково-дослідної частини Університету, доктор фізико-математичних наук Юрій Плевачук зазначив, що для того аби наукову статтю процитували інші вчені, вона має містити конкурентноздатні ідеї і технології та бути опублікованою в журналі з високим імпакт-фактором, який має широку географію поширення в різних країнах, зокрема через Інтернет. Також стаття повинна мати англомовний фактографічний реферат, що дозволяє цитувати її без прочитання та інформативні ключові слова для пошукових систем Інтернету і баз даних.
«Колись вважали, що публікація наукової статті є кінцевою метою дослідження, без урахування того, хто її прочитає і наскільки використовуватиме закладені в ній ідеї. Тепер вчений відповідає за впровадження опублікованих ідей в уми та дії інших науковців, що фіксується через цитованість», – розповів Юрій Плевачук.
За словами керівника Науково-дослідної частини, бібліографічні посилання є своєрідними індикаторами інформаційних зв’язків між науковими документами та їхніми авторами, необхідною умовою етики наукової творчості, критерієм внеску окремих вчених та колективів вчених у науку.
«Оскільки кожне бібліографічне посилання в явній або неявній формі містить відомості про автора і співавторів, назву публікації та ключові слова, її складові елементи в контексті з елементами цитованої статті забезпечують цілу низку аналітичних даних про стан науки, її соціальну та когнітивну структуру. Вважається, що цитовані статті, тобто посилання, можуть бути маркерами найважливіших ідей, винаходів та технологій, а тому цитування можна використовувати для «картографування» науки», – переконаний Юрій Плевачук.
Юрій Олександрович зазначає, що традиція цитування створює в науці своєрідний різновид безперервної колективної експертної оцінки, автоматично забезпечує компетентність експертів та авторів. «Цитованість – найважливіший показник значущості публікацій, наукових журналів, учених і наукових колективів. Тому для оцінювання наукової діяльності та атестації наукових кадрів велику увагу приділяють не кількості опублікованих ними робіт, а цитованості вченого і наявності в нього індексу Гірша», – наголошує Юрій Плевачук.
Індекс Гірша (h-index) є наукометричним показником бази даних SciVerse Scopus. Показник запропонований у 2005 році американським фізиком Хорхе Гіршем для оцінки результативності наукової діяльності вчених. Слід зазначити, що база даних SciVerse Scopus дозволяє оцінити не тільки окремого науковця, а й розрахувати наукометричний профіль організації.
Найвищий індекс Гірша у Львівському університеті мають вчені фізичного, хімічного, біологічного, механіко-математичного факультетів та факультету електроніки та комп’ютерних технологій.
Зокрема, головний науковий співробітник кафедри сенсорної та напівпровідникової електроніки Юрій Зоренко має найвищий індекс Гірша з-поміж усіх науковців Університету – 23, цитували наукові статті Юрія Володимировича 1925 разів.
Також найбільш цитованими є статті завідувача кафедри експериментальної фізики Анатолія Волошиновського (індекс Гірша – 19), завідувача кафедри неорганічної хімії, члена-кореспондента НАН України, проректора з наукової роботи Університету Романа Гладишевського (18), в.о. завідувача кафедри теоретичної фізики Володимира Ткачука (17), професора кафедри генетики та біотехнології Богдана Осташа (16), доцента кафедри неорганічної хімії Василя Заремби (16), професора кафедра фізики металів Юрія Плевачука (15) та провідного наукового співробітника кафедри неорганічної хімії Львівського університету Лева Аксельруда (15).
Зазначимо, що у десятку найбільш цитованих університетів України також увійшли Одеський національний університет імені І.І. Мечникова (46), Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича (44), Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» (38), Донецький національний медичний університет імені Максима Горького (37), Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (33), Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» (33) та Національний університет «Львівська політехніка» (30).