З нагоди 85-ліття українського літературознавця, літературного критика, громадського діяча, члена Національної спілки письменників України, професора Любомира Сеника 21 вересня 2015 року в Дзеркальній залі Університету відбулась Урочиста академія.
Від імені Ректора Львівського університету, професора Володимира Мельника привітав ювіляра в.о. декана філологічного факультету Василь Будний. «Любомир Сеник – унікальна постать, яка своєю працею, своїм щирим словом надихає кожного, хто його знає. Він надзвичайно багатогранна особистість, яка за кожну справу береться з любов’ю, за що Господь дарував йому безліч талантів і титанічну силу до дії. Тож, від усієї філологічної спільноти Університету бажаю вам молодечого завзяття та довгих років життя», – побажав професорові Любомиру Сенику Василь Володимирович.
Завідувач кафедри української літератури імені академіка М. Возняка, професор Тарас Салига у вітальному слові зазначив, що «Любомир Сеник –велична, добра і чесна людина, яку щиро люблять і поважають усі – починаючи від колег по кафедрі й закінчуючи студентами та випускниками філологічного факультету. Я належу до тієї когорти людей, які люблять Любомира Сеника, бажають слухати і вчитись його мудрості, хочуть бути «під його крилом».
Під час Урочистої академії слово про життєвий і творчий шлях Любомира Сеника виголосив професор кафедри української літератури імені академіка М. Возняка Андрій Печарський: «Кафедральною візитівкою щирості, добра і любові є наш Любомир Тадейович. Це людина, яка тихо і безмірно любить Україну, що виявляється у кожному слові, у кожній дії ювіляра». Розповідаючи про основні біографічні факти із життя і творчості Любомира Сеника, Андрій Печарський зосередив увагу на життєвому кредо ювіляра: «Вибираймо віру, бо людина у вірі відкрила для себе наукову перспективу».
Свого колегу привітав зі святом завідувач кафедри теорії літератури і порівняльного літературознавства, член-кореспондент НАН України, професор Микола Ільницький: «Бажаю тобі, дорогий друже, у цей осінній, але сонячний день незримої сили до творчості». Микола Миколайович також відзначив, що поезію Любомира Сеника вже перекладають французькою мовою, що є свідченням високого пошанування художнього слова поета.
Професор кафедри української літератури імені академіка М. Возняка Богдана Криса, вітаючи ювіляра, наголосила на основних архетипах (небеса, птах і таємні письмена) творчого доробку Любомира Сеника і побажала, щоб вони й надалі супроводжували його.
Літературознавець, поет і прозаїк, старший науковий співробітник відділу нової історії Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України, викладач кафедри зарубіжної преси та інформації факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка Петро Шкраб’юк, вітаючи Любомира Сеника, згадав його 70-літній ювілей. «Коли 15 років тому ми зібрались у цій же залі, щоб привітати Любомира Тадейовича, я написав для нього есей «Любомир Сеник у трьох дзеркалах. Сьогодні я б доповнив цей есей ще двома частинами, адже за ці роки ювіляр відкрився у нових іпостасях – він виявив себе як прекрасний поет і мудрий викладач».
У вітальному слові доцент кафедри української літератури імені академіка М.Возняка Ірина Яремчук зазначила, що «Любомир Сеник – світлоносець і творець-універсал, який на будь-яку тему пише по-справжньому, без штучності й фальші, що викликає ще більше захоплення». Також Ірина Володимирівна назвала ювіляра «літературним самітником», який любить філологію, та побажала Любомирові Тадейовичу «довгого віку у своєму щирому слові».
Про багатогранність франкознавчих досліджень Любомира Сеника розповів директор Інституту франкознавства Університету Святослав Пилипчук, наголосивши на тому, що «Любомир Тадейович завжди черпав силу й натхнення до дії із творчості Івана Франка».
До вітальних слів долучився професор Андрій Содомора, який побажав, щоб книги Любомира Сеника брали до рук лише гарні читачі, щоб його книги змінювали долю людей на краще. «Бажаю, щоб ще довго вів свій життєвий щоденник професор Любомир Сеник», – додав Андрій Олександрович.
Розчулений до сліз ювіляр щиро подякував усім за щирі слова, теплі спогади, мудрі настанови та пообіцяв, що, доки матиме змогу, творитиме для свого читача.
