29-30 червня 2018 року за ініціативи доцента кафедри світової літератури Діани Мельник відбувся Міжнародний науковий семінар «Пам’ять і література», який згуртував не лише учасників з різних міст України, але й закордонних гостей. Мета семінару полягала у налагодженні контактів з літературознавцями різних закладів вищої освіти, які займаються вивченням актуальної в сучасну добу проблематики пам’яті в літературі, та напрацюванні подальших напрямів досліджень взаємозв’язку пам’яті та літератури.
Тематично семінар зосередився на трьох аспектах взаємозв’язку пам’яті та літератури: соціокультурному (йшлося про пам’ять у літературі, а саме тематизацію пам’яті в літературі, зображення та репрезентацію спогадів, пригадування, забування, травматичної пам’яті, негативного історичного досвіду у літературних текстах); комунікативному (за якого література розглядається як медіум пам’яті, тобто як спосіб передачі історії, не лише за допомогою історичних хронік, а виступає як медіум пам’яті цілої епохи. В такому аспекті література розглядатиметься як джерело знань про культурно-історичний розвиток країн); літературознавчому (як пам’ять літератури, завдяки якій формуються та встановлюються в часі літературні жанри, зберігаються літературні традиції та уможливлюється формування канону літератури).
В семінарі взяли участь двадцять доповідачів з Києва, Дніпра, Миколаєва, Полтави, Львова, Черкас та Мінська (Білорусь), серед яких доктори наук, кандидати наук, аспіранти кафедри світової літератури.
Відкриваючи семінар, заступник декана з наукової роботи Ліна Глущенко відзначила особливо активну роботу наукових семінарів на кафедрі світової літератури, серед яких – міжуніверситетський науковий семінар «Проблеми світової літератури» (керівник – проф. Мацевко-Бекерська Л. В.), міждисциплінарний студентський науковий семінар «Кінематографічні адаптації творів світової літератури» (керівники – асист. Яремчук В. В., доц. Мельник Д. М.), міжуніверситетський науковий семінар «Простір літератури» (керівник – проф. Бандровська О. Т.).
Окрім того, Ліна Глущенко наголосила, що тема пам’яті давно увійшла у науковий обіг на факультеті, передусім як національна пам’ять у філології, коли було започатковано традицію присвячувати щорічну звітну конференцію корифеям факультетської науки, проводити Чечерінські читання, пам’ятні заходи на пошану знакових постатей кафедри світової літератури.
З-поміж іншого заступник декана також зупинилась на специфіці досліджень проблеми пам’яті літературознавцями, які намагаються дати індивідуально-авторську інтерпретацію пам’яті, розкрити її образну та аксіологічну складову. За словами Ліни Глущенко, обговорювана проблема має безпосереднє відношення до художнього часопростору, але тут йдеться про мнемонічний час і мнемонічний простір. Адже часто доля літературних героїв стає точкою перетину минулого, сучасного і майбутнього, виявляє обумовленість теперішнього близьким чи більш віддаленим минулим, розкриває глибинні зв’язки особи з історією і суспільством.
Також учасників семінару привітали доктор філологічних наук, професор кафедри світової літератури Ольга Бандровська та організатор і модератор семінару кандидат філологічних наук, доцент кафедри світової літератури Діана Мельник.
Тематика доповідей охопила увесь спектр досліджень взаємозв’язку пам’яті та літератури, зосереджуючись в основному на західноєвропейській та українській літературі ХХ ст. та початку ХХІ ст.
Зокрема, пам’ять розглядалася як аспект формування особистісної та культурної ідентичності та як аспект формування індивідуального й колективного досвіду. Обговорювалася проблематика спогадів та забуття, механізмів меморіалізації і забуття, форми нарації, пов’язані із репрезентацією спогадів в англомовній та франкофонній літературі, пам’яті тіла в українській літературі на матеріалі поезії Василя Стуса, травматичної пам’яті та особливостей оприявнення спогадів у сучасній німецькомовній літературі. Звернено також увагу на архів як форму збереження культурної пам’яті в українській літературі і на присвяти як маркери пам’яті на матеріалі українсько літератури 20-х рр. ХХ ст.
