23 лютого 2017 року в Актовій залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбувся літературно-музичний вечір за творчістю відомого українського перекладача, мовознавця і поета Миколи Лукаша під назвою «Моє серце в Україні…».
У заході взяли участь студенти факультету іноземних мов, факультету електроніки та комп’ютерних технологій, географічного факультету, механіко-математичного факультету, факультету прикладної математики та інформатики, фізичного та філологічного факультетів, а також студенти Національного університету Львівська політехніка, Львівського музичного коледжу імені С.П. Людкевича та Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка.
Відкрили літературно-музичний вечір студентки Марія Бойко і Соломія Бойко, проникливо виконавши пісню «Моє серце в верховині» на слова Роберта Бернса у перекладі Миколи Лукаша.
«Говорити про роль Миколи Лукаша і його внесок в українську культуру непросто, адже він – з тих носіїв народної пам’яті, на яких тримається традиція, – зазначив ведучий зі сцени. – І сьогодні, що більше час відділяє нас від нього, то чіткіше і багатогранніше проступає його образ: як перекладача, оригінального поета, високоосвіченого літературознавця, лексикографа, великого патріота, мужньої і принципової людини, непересічного таланту в українській культурі».
Під час літературно-музичного вечора усі присутні мали змогу краще пізнати постать Миколи Лукаша – крізь призму його перекладів та оригінальних творів, а також завдяки майстерному втіленню на сцені окремих епізодів із життя Миколи Лукаша учасники показали, що відомому перекладачу боліло, за що він вболівав, чим жив і надихався.
Глядацька аудиторія мали можливість почути твори шотландського поета Роберта Бернса, вірші якого сьогодні можна читати і співати українською завдяки праці і таланту Миколи Олексійовича, а також уривок із відомої філософської драми «Фауст» Йоганна Вольфганга фон Гете у перекладі Миколи Лукаша. Цікаво, що робота над цією книгою пов’язана із початком його перекладацької діяльності.
Ведучі розповіли присутнім, що по-справжньому відомим Микола Лукаш став у 1955 році, коли у його перекладі вперше вийшов друком українською мовою «Фауст». Це стало сенсацією у світі перекладу, а німецька Академія наук визнала цей переклад найкращим у світі.
Учасники вечора також наголосили на тому, наскільки вагомим є внесок Миколи Лукаша у пісенну творчість.
«Лукашеві переклади настільки мелодійні і гармонійні, що їх співають. Співає «Піккардійська терція», співають Сестри Леся і Галя Тельнюк, київський композитор та виконавець Ігор Якубовський, який створив близько тридцяти пісень на слова Лукаша. На музику поставлені навіть Лукашеві переклади з японської, із звукорядом, що складається не із семи нот, як у європейській музиці, а із п’яти», – зазначив ведучий.
Так, під час вечора слухачі мали змогу пересвідчитися наскільки мелодійними є переклади Миколи Лукаша.
Студенти – учасники вечора відзначили незвичайно оригінальний переклад поеми Юліана Тувіма «Бал в опері», завдяки якому «потрапляємо у полон феєричної звукової круговерті, потужних алітерацій і блискучих неологізмів, які увиразнюють гротескно-сатиричне забарвлення твору», зауважили невимушеність і легкість «без жодної штучності чи фальші» перекладів Миколи Лукаша з французької, як-от «Міст Мірабо» Гійома Аполлінера й «Осіння пісня» Поля Верлена, які сповнені «сумних роздумів про швидкоплинність життя, часу і любові».
Неможливо не зауважити непересічний талант Миколи Лукаша до вивчення й техніки опанування різних іноземних мов – від гебрайської до японської. Із кожною мовою у нього була пов’язана певна історія, і кожна мова допомагала йому створювати «високомистецькі переклади».
Відтак, під час музично-літературного вечора усі присутні мали змогу у цьому переконатися – студенти декламували вірші угорського поета Ендре Аді та читали уривок з драматичної поеми Імре Мадача «Трагедія людини» у перекладі з угорської Миколи Лукаша.
Окрему увагу учасники вечора закцентували на перекладах Миколи Лукаша з японської мови. Крім того, відзначили вагомий внесок у підготовку японського блоку лауреата премії імені Миколи Лукаша, старшого викладача кафедри сходознавства, блискучого перекладача-іраніста Романа Гамади, який нещодавно, на жаль, відійшов у Вічність.
Усі присутні також мали змогу почути цікаві переклади англійської та американської літературної класики, зокрема поезії Генрі Лонгфелло, поеми Джорджа Гордона Байрона «Паломництво Чайльд Гарольда», та «Колискову для Аліси» Льюїса Керрола.
Студенти також розповіли присутнім історію перекладів Миколи Лукаша творів російської літератури. Зокрема, поезії Пушкіна, Маяковського, Брюсова, Бальмонта, Блока, Кирсанова, Ісаковського та багатьох інших російських поетів.
Микола Лукаш, паралельно працюючи над перекладами, писав і власні вірші. Студенти відзначили, що у своїй поезії Лукаш – щирий, відвертий і безпосередній, нерідко дошкульно-сатиричний, іронічний, як в уїдливих мініатюрах, об’єднаних у цикл «шпигачок».
Наприкінці літературно-музичного вечора учасники закцентували увагу також на громадянській позиції Миколи Лукаша та репресіях проти його особи, зауваживши, що «хоч як би не було важко і гірко, Микола Лукаш зумів зберегти свою дотепність, ледь вловиму іронію, а перед недоброзичливцями одягав «веселу маску».
Закінчився літературно-музичний вечір спільним виконанням пісні «Нехай і холод, і вітри…» на слова Роберта Бернса у перекладі Миколи Лукаша.
Організаторам та учасникам заходу подякували декан факультету іноземних мов Володимир Сулим, завідувач кафедри перекладознавства та контрастивної лінгвістики імені Григорія Кочура, професор Роксолана Зорівчак і проректор з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку Університету Мар’ян Лозинський.
