На факультеті журналістики презентували результати загальнонаціонального дослідження «Що знають і думають українці про права людини»

14 грудня 2017 року на кафедрі нових медій Львівського університету відбулась зустріч студентів і викладачів факультету з головою правління Центру інформації про права людини Тетяною Печончик та координаторкою проекту програми розвитку ООН Світланою Колишко (м. Київ).  Захід організувала асистентка кафедри нових медій Юлія Луць, яка є учасницею піврічної програми стажування викладачів журналістики «Академія з прав людини для журналістів і журналісток» у Києві.

Гості факультету розповіли про цілі й завдання проведення масштабного дослідження,  основу якого склав аналіз сприйняття та розуміння проблематики прав людини в українському суспільстві назагал та серед окремих цільових груп (державні службовці, судді, поліцейські, вчителі, журналісти та правоохоронці) шляхом проведення загальнонаціонального та експертних соціологічних опитувань.

Тетяна Печончик підкреслила, що дослідження важливе для більш ефективної побудови стратегій і тактик проведення правопросвітницьких кампаній, розвитку формальної та неформальної освіти у сфері прав людини в Україні.

В рамках зустрічі відбулась дискусія щодо ролі журналіста в утвердженні прав людини у сучасному українському суспільстві. За результатами дослідження «Що знають і думають українці про права людини», рівень довіри громадян України до журналістів у вирішенні питань, пов’язаних із порушеннями прав людини, сьогодні значно перевищує сподівання на вирішення цих проблем за допомогою органів внутрішніх справ чи суду.

Майбутні журналісти висловлювали свої думки із розумінням того, що саме в їхній компетенції протидіяти дискримінаційним штампам, якими часто послуговуються газетярі чи новомедійники, пишучи про людей з інвалідністю, іншої расової чи релігійної приналежності, переселенців та ін., тим самим принижуючи їхню честь та гідність. Натомість власним добропорядним прикладом формувати культуру спілкування в засобах масової комунікації, не вказуючи на так звану «іншість» чи «різність» людей, а підкреслюючи нашу рівність.

Більше фото