З нагоди відзначення Всесвітнього дня ґрунту, 5 грудня 2016 року, на географічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка презентували експозицію «Ґрунти в наукових дослідженнях і пам’яті народів світу».
Участь в офіційному відкритті виставки взяли Ректор Університету, професор Володимир Мельник, академік НАН України Ігор Юхновський, декан географічного факультету Володимир Біланюк, професори, доценти, співробітники, студенти та представники науково-дослідних установ Львова.
Завідувач кафедри ґрунтознавства і географії ґрунтів, професор Степан Позняк під час представлення експозиції розповів про здобутки сучасної ґрунтознавчої науки і виклики, які постали перед нею. Окрему увагу Степан Позняк акцентував на традиції пошанування ґрунту в різних народів світу від давніх часів і до донині.
Розповідаючи про значення ґрунту для людства, професор Степан Позняк зазначив, що людина отримує 93% усієї маси продуктів харчування, використовуючи родючість ґрунтів. «Лише цих даних достатньо, щоб засвідчити величезну цінність функції біологічної продуктивності ґрунтів для всього живого на Землі», – зазначив Степан Позняк.
Однак, за словами завідувача кафедри ґрунтознавства і географії ґрунтів, впродовж історії розвитку людства відбувалося швидке і неконтрольоване розорювання великих просторів Землі, яке все частіше супроводжувалось процесами водної та вітрової ерозії ґрунтів, заболочуванням і засоленням земель. У другій половині ХІХ століття і, особливо, в ХХ столітті, ці процеси досягли глобальних розмірів і почали впливати на стан біосфери і життя людей у багатьох країнах. Збільшувалася площа ґрунтів антропогенно забруднених, переущільнених, збіднених елементами живлення.
Занепокоєння станом довкілля змусило низку міжнародних організацій провести у 80–90-х роках ХХ ст. аналіз стану ґрунтів і земельних ресурсів світу. Виявилось, що площа орнопридатних земель на планеті Земля становить 3 млрд. 278 млн. га, або 22 % всієї площі суші. Решта земель за кліматичними, орографічними чи іншими умовами непридатні для землеробства. Сучасна рілля займає 1,5 млрд. га, решта – це нерозорані землі, представлені малопродуктивними ґрунтами, що потребують великих затрат на їхнє освоєння.
Степан Позняк наголосив, що людство продовжує втрачати родючі землі. Щорічно із сільськогосподарського використання вилучають близько 8 млн. га шляхом відчуження на інші господарські потреби і приблизно 7 млн. га планета втрачає внаслідок різних процесів деградації ґрунтів. Це все призвело до того, що людство наприкінці XX ст. втрачало 15 млн га продуктивних угідь щороку. Глобальний процес деградації і руйнування ґрунтів отримав назву «тиха криза планети».
Професор Степан Позняк зазначив, що деградація ґрунтів відбувається і в Україні. За останній рік в Україні постала нова надзвичайно важлива проблема – деградація, руйнування і знищення внаслідок війни ґрунтів у Донецькій і Луганській областях. «Десятки тисяч гектарів високопродуктивних ґрунтів зазнали страшної воєнної деградації», – зазначив Степан Позняк.
Усвідомлюючи небезпеку деградації ґрунтів, світове співтовариство прийняло Всесвітню хартію ґрунтів, де наголошено на необхідності збереження ґрунтового покриву як «всесвітнього надбання людства».
