29 травня 2018 року учасники традиційного семінару «Перехресні стежки» вітали Івана Матковського – одного з упорядників видання «Iwan Franko. Szkice o literaturze», яке вийшло у світ в Польщі у 2016 році.
Молода, енергійна, вдумлива людина, Іван Матковський здобув значний досвід у різноманітних сферах – від політики до транспортного бізнесу, та головна справа його життя – дослідження малознаних або й узагалі невідомих сторінок національної культури, зокрема франкознавства.
Спільно з викладачем Дрогобицького університету імені Івана Франка Ігорем Розлуцьким він упорядкував збірник Франкових статей переважно літературознавчої тематики, що були друковані в тодішніх польських періодичних виданнях. Чимало з цих публікацій досі ніколи не перевидавалися. Виявлено й цілком незнані публікації, згадки про які відсутні в найповнішому бібліографічному покажчику Мирослава Мороза.
Іван Матковський розповів, що сьогодні чимало польської періодики кінця ХІХ – початку ХХ століть оцифровано, і до цих видань є доступ на інтернет-сервісі «Federacja Bibliotek Cyfrowych» (FBC), але, звісно, доводиться багато працювати в архівах. У процесі пошуку дослідник виявив і виправив помилки своїх попередників.
Учасники обговорення відзначили, що збірник «Iwan Franko. Szkice o literaturze» має продуману драматургію, яка зацікавлює читача і втягує в читання: вступними акордами стали відома Франкова передмова «Nieco o sobie samym» і стаття «Banita Franko», з якою в тижневику «Монітор» виступили на захист українського письменника його польські симпатики. Франкова стаття «Взаємний стосунок польської і руської літератури» (1894) є логічною інтродукцією до основної частини книжки, першу половину якої займають статті про українську літературу, а другу – статті про польську. Видання забезпечене стислими змістовними примітками й коментарями, має якісну поліграфію і щедре графічне оформлення.
Збірник став першою ластівкою проекту, який має на меті об’єднати розпорошену у важкодоступних давніх виданнях польськомовну спадщину Івана Франка. Упорядники планують продовжити нинішню збірку ще принаймні двома томами, а саме «Нарисами про етнографію і фольклор» та «В колі русинів, поляків і євреїв». Цілком можливе (і надзвичайно потрібне) видання польськомовних художніх творів І.Франка, таких як, скажімо, «Лель і Полель» та «Для домашнього огнища» – гостросюжетні і по-філософськи концептуальні, з переплетінням ідеологічних, політичних, любовних, пригодницьких, детективних сюжетних ліній, ці романи здатні зацікавити сучасного польського читача й задовольнити найрізноманітніші естетичні смаки: і вибагливого інтелектуала, і того, хто шукає у книжці відпочинку й розваги.
Окрім наукової і культурної, цей кількатомний проект має й безсумнівну політичну вартість, оскільки знайомить польську суспільність з українським генієм, руйнуючи різні міфи про Франка й Україну.
Видання профінансував польський Інститут Книги і підтримала «Спілка вчителів-полоністів України». На жаль, не виконують своїх обов’язків державні інституції України, такі як Український інститут книги, безпосереднім завданням якого є розвивати книговидавничу справу, стимулювати перекладацьку діяльність, популяризувати українську літературу за кордоном.
Людина стратегічного мислення, Іван Матковський скептично оцінює риторику сучасних українських високопосадовців про «дружбу між народами» і наголошує на актуальності Франкових ідей про неминучість українсько-польської співпраці у всіх царинах суспільного життя на засадах рівноправного, ділового й реального партнерства.
Комплект видання Іван Матковський подарував Львівському університету.
