У Науковій бібліотеці відбулась наукова конференція «Тисячолітня спадщина святого рівноапостольного князя Володимира», серед організаторів якої – історичний факультет та Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка у співпраці з Інститутом церковної історії Української православної церкви Київського патріархату, Львівською Православною Богословською Академією УПЦ КП.
Урочисте відкриття конференції, присвяченої 1000-літтю упокоєння великого князя Київського Володимира, розпочали із презентації науково-дослідницького та видавничого проекту Інституту церковної історії «Українська Православна Енциклопедія».
«Становлення Українського Православ’я в новітніх умовах є важливою добою для осмислення історичного минулого та сучасності, актуальної відповіді викликам часу й окреслення визначальних контекстів віронавчальної самоідентифікації. Самобутня українська православна культура упродовж всієї історії була незмінною основою творення політичних, економічних, науково-освітніх моделей розвитку національної спільноти», – зазначив директор Наукової бібліотеки Василь Кметь.
За словами Василя Федоровича, мета проекту «Українська Православна Енциклопедія» полягає в тому, щоб відобразити головні етапи історії та особливості становлення Українського Православ’я, єпархіальних структур та інституцій історичної Київської митрополії; узагальнити доробок богословської та історичної науки в галузі дослідження історії та сьогодення Українського Православ’я; дати актуальні й обґрунтовані з перспективи української православної традиції визначення понять, термінів, подій і фактів».
Директор Наукової бібліотеки детально ознайомив учасників засідання із змістовою структурою видання та зосередив увагу на вимогах до написання енциклопедичних статей.
Визначальним методологічним аспектом багатотомного (12-15 томів) проекту, як відзначив на першому його обговорені на установчих зборах Інституту церковної історії (5 березня 2013 року) Святійший Патріарх Філарет, має стати ідея розкриття Істини Православ’я та вчення Святих Отців в українській традиції.
Під час пленарного засідання конференції директор університетської книгозбірні Василь Кметь представив електронну версію проекту «Українська Православна Енциклопедія», що станом на вересень 2015 року охоплює 1752 гасла.
«Видання універсальних узагальнюючих досліджень сьогодні стає свідченням певної «зрілості» інтелектуальної спільноти, здатної до самоаналізу та свідомої перспективи шляхів майбутнього розвитку», – переконаний Василь Кметь.
«Роковини упокоєння князя Володимира повертають нас до пам’яті. Ми щасливі, що живемо в добу відзначення таких великих непроминальних дат. Постать рівноапостольного князя Володимира ще недостатньо вивчена й неналежно осмислена. Нас із ним розділяє 1000 років. Попри всі спроби, ми не в змозі до кінця відкрити велич цієї постаті», – зазначив митрополит Львівський і Сокальський Димитрій.
Митрополит Димитрій розповів про сучасну історіографію, присвячену вивченню життя та діяльності київського князя Володимира Великого, та представив доповідь на тему: «Святий рівноапостольний князь Володимир – творець Української Церкви і Держави».
Доцент кафедри реставрації архітектурної і мистецької спадщини Інституту архітектури Національного університету «Львівська політехніка» Юрій Диба під час свого виступу зосередив увагу на одній із версій щодо батьківщини святого Володимира. Український дослідник вважає, що князь Володимир був родом із Будутино. Зараз це сучасне волинське село Будятичі, яке є околицею міста Нововолинська. Згадка про церкву Пресвятої Богородиці, якій було передано літописне Будятино, кореспондується з документальними свідченнями XV століття, за якими Будятичі належали до угідь давнього Зимненського Свято-Успенського Святогорського монастиря.
Про роль святого Володимира Великого у хрещенні Київської держави та про початки національної християнської мистецької традиції йшлося у виступі завідувача відділу історії середніх віків Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Володимира Александровича.
Скандинавські контексти політики великого князя Київського Володимира Святославича стали предметом дослідження завідувача кафедри історії середніх віків і візантиністики Львівського національного університету імені Івана Франка Леонтія Войтовича.
Проректор Львівської Православної Богословської Академії, протоієрей Михайло Сивак виголосив доповідь про правове врегулювання шлюбу і сімейних стосунків за уставом князя Володимира.
Про нумізматичну спадщину Володимира Великого розповів декан історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, професор Роман Шуст.
Викладач Львівської Православної Богословської Академії, протоієрей Петро Політило представив власне дослідження на тему: «Слово про Закон і Благодать» митрополита Іларіона як джерело ранньої агіографії рівноапостольного князя Володимира».
Директор Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка, доцент Василь Кметь виступив із доповіддю «Святий Миколай – покровитель Володимирової династії».
Дискусійні обговорення наукових розвідок учених і богословів, які взяли участь у конференції, торкались проблематики життєдіяльності св. Володимира Великого крізь призму минулої та сучасної історії України.
У рамках роботи наукової конференції у головному читальному залі розгорнуто книжкову виставку, присвячену постаті князя Володимира.
