Понад 60 учених із України, Польщі, Литви, Австрії та США беруть участь у триденній Міжнародній науковій конференції «Актуальні проблеми сучасної біохімії», присвяченій 100-річчю від дня народження професора Бориса Сухомлинова, що розпочалась 17 листопада 2016 року в Актовій залі Львівського національного університету імені Івана Франка.
Організаторами конференції є Львівський національний університет імені Івана Франка у співпраці з Інститутом біології клітини НАН України, Всеукраїнською громадською організацією «Українське товариство клітинної біології», Інститутом біохімії імені О.В. Палладіна НАН України, Українським біохімічним товариством та Жешувським університетом.
«Ми пишаємося тим, що сьогоднішній форум зібрав у Львівському університеті не лише українських, а й іноземних провідних фахівців у галузі біохімії», – зазначив у вітальному слові доктор хімічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, проректор з наукової роботи Роман Гладишевський.
Проректор наголосив, що тематика конференції охоплює питання, які належать до ключових стратегічних напрямків сучасного світу, а саме: медицина, харчування та біотехнології, використання сучасних методів і підходів, відкритість до нових ідей, критична оцінка популярних тенденцій, які є напрямом ефективної інтеграції України у світовий науковий простір. І ця конференція, на думку Романа Гладишевського, стане важливим кроком на цьому шляху. «Днями буде закладена платформа не тільки для окреслення найважливіших проблем сучасної біохімії, але й для ефективного об’єднання частин з метою пошуку шляхів їхнього подолання», – резюмував проректор.
Роман Гладишевський зауважив, що розвиток біохімії у Львівському університеті тісно пов’язаний з іменем Бориса Сухомлинова. Проректор розповів про основні віхи становлення цієї науки та її найважливіші досягнення у післявоєнний період. За його словами, за сприяння Бориса Федоровича Сухомлинова у 1963 році відбулося відкриття кафедри біохімії у Львівському університеті. Борис Сухомлинов був її завідувачем упродовж 25 років, а з 1988 по 1993 рік працював професором кафедри біохімії. Наукові інтереси Бориса Сухомлинова стосувались сфери радіобіології та молекулярної біології.
«Борис Сухомлинов зробив вагомий вклад у розвиток структурно-метаболічної теорії дії іонізуючого випромінювання, заснував пріоритетний напрям дослідження первинної структури гемопротеїнів тварин за умов різних патологій та ін. Крім того, Борис Сухомлинов є основоположником наукової школи «Біохімія і молекулярна біологія», – сказав проректор Роман Гладишевський, додавши, що професор Сухомлинов підготував 49 кандидатів біологічних наук, а його науковий доробок налічує понад 350 наукових праць, зокрема 56 із них включені до наукометричної бази даних “Scopus”.
З вітальним словом звернувся до учасників Міжнародної конференції декан біологічного факультету Ігор Хамар. Ігор Степанович поділився спогадами про Бориса Сухомлинова, зазначивши, що саме він відновив статус біохімічної школи у Львівському університеті та започаткував напрям молекулярної біології.
Говорячи про особистість професора, Ігор Хамар зауважив: «Про нього згадують як про доброго організатора, науковця, а ще як про людину, якій було притаманне почуття гумору».
До привітань учасників долучилися доктор біологічних наук, професор, академік НАН України, директор та завідувач відділу молекулярної генетики та біотехнології Інституту біології клітини НАН України, завідувач кафедри біотехнології та мікробіології Жешувського університету Андрій Сибірний та доктор біологічних наук, професор, академік НАН України, заступник директора та завідувач відділу біохімії м’язів Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України Сергій Костерін.
Міжнародна конференція «Актуальні проблеми сучасної біохімії» надалі продовжила роботу у форматі пленарного та секційних засідань за такими напрямами: «Регуляція метаболічних процесів та клітинних функцій»; «Медична біохімія»; «Харчова біохімія та фітопрепарати»; «Клітинна біохімія»; «Регуляція метаболічних процесів та клітинних функцій»; «Медична біохімія» та «Харчова біохімія та фітопрепарати». У пленарних доповідях науковці зосередили увагу на питанні розвитку біохімічної школи у Львівському університеті, а також поділились спогадами про Бориса Сухомлинова.
У колі наукових зацікавлень учасників конференції – питання миготливої моделі молекулярної організації плазматичної мембрани і безрецепторного механізму ефектів біорегуляторів; калікс[4]арени як супрамолекулярні ефектори АТР-гідролазних систем гладеньком’язових клітин; холо- і апоформи рекомбінантної аргінази I людини як біоаналітичні інструменти; перспективи використання лікарських рослин у функціональному харчуванні.
