Науковий дискурс  щодо життєтворчості Михайла Грушевського

Понад 100 науковців з України, Литви та Польщі зібрались 25 жовтня 2016 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка, аби представити свої напрацювання у галузі грушевськознавства й обговорити актуальну проблематику, пов’язану з  дослідженням різноаспектної діяльності  Михайла Грушевського та глибоким осмисленням його історіографічної спадщини.

«25-ліття Незалежності України позначений іще двома великими ювілейними відзначеннями – 160-річчям від дня народження Івана Франка та 150-річчям від дня народження Михайла Грушевського – Великими Українцями, долі яких були поєднані з Львівським університетом», – звернувся зі вступним словом до учасників Міжнародної наукової конференції «Михайло Грушевський: учений, політик, державний діяч» Ректор Володимир Мельник.

«Михайло Грушевський та Іван Франко стали поряд як будівничі нової України», – підкреслив Ректор, додавши: «Іван Франко вважав найголовнішим завданням української інтелігенції –  витворити з етнічної маси українського народу українську націю, суспільний культурний організм, здібний до самостійного культурного й політичного життя. Михайло Грушевський був символом всеукраїнського національного єднання, що його він розумів як з’єднання всіх частин української нації в єдиному національно-державному і національно-культурному організмі».

Професор Володимир Мельник також наголосив на перетині доль Михайла Грушевського та Івана Франка в історії Львівського університету. Осмислення історичного процесу у творчості й тим більше – в громадсько-політичній діяльності М. Грушевського, виказує, що базові ідеї його філософії історії випливали з визнання ним пріоритету громади над державно-політичною організацією та сприйняття свободи людини, як базової цінності історичного розвитку.

Резюмуючи, Володимир Мельник наголосив: «Діяльність Михайла Грушевського стала вагомим явищем новітньої, культурної, інтелектуальної та політичної складової України, адже він одночасно працював у всіх сферах громадського життя. Школа істориків і політиків, яку він створив, на початку ХХ століття відіграла ключову роль у процесах новітнього українського націо- та державотворення. Історик за покликанням, науковець Михайло Грушевський, по-суті, став творцем української держави новітнього часу», – зазначив Ректор.

Михайло Грушевський, голова Наукового товариства імені Шевченка, Українського наукового товариства, історичної секції Всеукраїнської Академії наук, керівник університетської та академічної кафедр, засновник львівської і київської наукових шкіл, які складають цілу епоху у вітчизняній історіографії.

На непересічності постаті Михайла Грушевського як неперевершеного організатора наукового життя, на його винятковій ролі у розвитку першої української національної академії наук – Наукового товариства імені Шевченка закцентував увагу заступник голови НТШ Степан Гелей.

«Михайло Грушевський розпочав у Львові активну науково-організаційну діяльність в Науковому товаристві імені Тараса Шевченка. Він очолював історико-філософську секцію, редагував «Записки Наукового товаристві імені Тараса Шевченка», створив та очолив Археографічну комісію НТШ, а в 1897–1913 роках був  головою Товариства, яке під його керівництвом розвивалося як академічна установа на взірець західноєвропейських», – розповів Степан Гелей.

Директор Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України Микола Литвин відзначив, що Михайло Грушевський був і залишається одним із найбільших інтелектуалів новітньої України.

«Тогочасний життєвий подвиг і державно-політичний чин професора Львівського університету і нині не дає спокою ворогам та опонентам України. Вони не можуть пробачити Михайлові Грушевському те, що він підірвав тогочасну офіційну історичну російську доктрину й реалізував українську концепцію», – зазначив Микола Литвин.

На думку директора Державного меморіального музею Михайла Грушевського у Львові Марія Магунь, «Львів може пишатися тим, що у своїх анналах має «Історію» Михайла Грушевського – історію його життя і діяльності». «Важко осягнути весь той науковий спадок, який залишив для нас Михайло Грушевський «яко неймовірно багатий думками і викладом своїх теорій історик, як вчений і державний муж, як людина, яка подарувала нам паспорт у світову історію», – вважає Марія Магунь.

Про діяльність Михайла Грушевського як професора Львівського університету йшлося у пленарній доповіді завідувача кафедри новітньої історії України імені М. Грушевського, професора Олексія Сухого.

«Першим і найголовнішим завданням, до здійснення якого відразу приступив Грушевський, обійнявши посаду професора Львівського університету, стала підготовка курсу української історії. Саме розробка і читання курсу історії України наштовхнула Грушевського на думку створити широку, детальну і наукову історію нашого народу. Тож упродовж 1897 і 1898 р. був написаний перший том «Історії України-Руси». У наступні роки Михайло Грушевський продовжував працювати над цією фундаментальною працею», – зауважив Олексій Сухий, додавши, що курси Грушевського з історії України мали велику вагу в процесі творення концепції історії України.

«Монументальні дослідницькі досягнення Михайла Грушевського у вигляді «Історії України-Руси», «Історії української літератури», сотень дальших публікацій стали тривким фундаментом для розуміння історії України як історії українського  суспільства в донаціональній та у національній фазах», – таку оцінку наукового доробку вченого дав свого часу відомий історик, представник школи Михайла Грушевського, професор ЛНУ ім. Івана Франка Ярослав Дашкевич. За його словами, «Михайло Грушевський – велетенська фігура в українській історичній науці, постать унікальна і своєрідна. Він був складною особою та винятковою особистістю. Не одноколірною, а зі світлими бліками й тінями. Його велика творча сила — це, в першу чергу, колосальна працездатність і відданість науці».

Директор Історико-меморіального музею Михайла Грушевського в Києві Світлана Панькова зробила спробу створити психологічний автопортрет Михайла Грушевського на основі щоденників та епістолярію ученого.

 

З пленарними доповідями також виступили завідувач відділу джерелознавства нової історії України Інституту української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України, професор Ігор Гирич і професор кафедри давньої історії України та спеціальних історичних дисциплін Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка Віталій Тельвак.

Додамо, що Міжнародна наукова конференція «Михайло Грушевський: учений, політик, державний діяч» триватиме до 26 жовтня 2016 року і працюватиме у форматі секційних засідань

Світлини: Олега Вівчарика Більше фото