«Не забувайте про мене…» (Олексій Чичерін)

Добру традицію т. зв. «старої» наукової школи – відзначати особисті ювілеї значними трудовими досягненнями – підтримав 3 грудня 2018 року доцент кафедри світової літератури Львівського університету Ярема Кравець. До свого 75-річчя Ярема Іванович підготував чудову книжку – «Олексій Чичерін. «Треба бачити і розуміти серцем…» (літературознавчі студії) / [упорядкування, переднє слово та бібліографічна довідка Я. Кравець] (Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2018. – 400 с.). Книга є зібранням наукових публікацій видатного літературознавця, фундатора кафедри зарубіжних літератур на факультеті іноземних мов, наставника багатьох видатних учених-філологів нашого часу, професора Олексія Чичеріна, а також інтерв’ю і спогадів про нього. Вшанування корифеїв відбувалося у вельми символічному місці – Музеї історії Львівського університету. Символічному, бо академічний доробок цих науковців – давно «на полиці» історії українського і світового літературознавства, а музейна колекція повниться ексклюзивними світлинами і документами, які ще чекають свого фахового опрацювання.

Урочисте зібрання розпочав декан факультету іноземних мов Володимир Сулим. Володимир Трохимович вдячно згадав про засновника кафедри зарубіжних літератур (нині – світової літератури), професора Олексія Чичеріна та його численних вихованців, серед яких особливо відзначив доцента кафедри світової літератури Ярему Кравця. Ярема Іванович знаний своєю натхненною зосередженістю на збереженні й поширенні найкращих наукових традицій кафедри, на утвердженні наукових шкіл та пошані до їхніх очільників. Володимир Сулим акцентував увагу на багаторічній сумлінній роботі Яреми Кравця на посаді завідувача кафедри світової літератури та його значному внескові у розвиток філологічної науки у Львівському університеті.

До присутніх звернувся Ректор, член-кореспондент НАН України, професор Володимир Мельник, який наголосив на своєчасності та важливості здійсненого видання, адже особистість професора Олексія Чичеріна – непересічне явище у науковому і культурному житті Львова та Університету. Ректор особливо відзначив виступ Олексія Чичеріна під час Міжнародного симпозіуму ЮНЕСКО «Іван Франко і світова культура» (1986), наголосивши на видатній ерудованості й лекторському талантові професора Чичеріна. Щире вітання Володимир Мельник адресував Яремі Кравцеві, відзначивши, що ювіляр обрав досить несподівану форму святкування уродин, подарувавши академічній спільноті надзвичайно важливу книгу.

Надалі слово взяв сам упорядник видання. Ярема Кравець розповів про історію виникнення задуму книги, про етапи роботи над нею, а також коротко описав структуру видання. Збірник містить дослідження, статті та рецензії Олексія Чичеріна, що не входили до монографічних видань, а також спогади про професора. Матеріали книги структуровані за сімома основними розділами: «Гоголь. Достоєвський. Толстой», «Бальзакознавство», «Світова література», «Традиції і новаторство у німецькій літературі. Й.-В. Ґете», «Проблеми Франкознавства», «Вивчення літературного стилю», «Інтерв’ю. Спогади».

Завідувач кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства професор Михайло Гнатюк звернувся до присутніх як рецензент книги, а також як пошановувач наукового спадку професора Олексія Чичеріна. Михайло Іванович наголосив на авторитетних та підставових судженнях Олексія Чичеріна про стиль літературної, критичної та наукової діяльності Івана Франка.

Щире слово завідувача кафедри німецької філології, професора Богдана Максимчука було сповнене емоційних переживань подій того часу, коли сам він був студентом професора Чичеріна, а згодом мав приємність бути деканом факультету іноземних мов (Олексій Чичерін тоді очолював кафедру зарубіжних літератур, а отже формально виявився підлеглим свого колишнього студента). Богдан Васильович розповів про акторську майстерність Чичеріна-лектора, про особливе ставлення студентів Університету та інших навчальних закладів Львова до талановитого викладача, глибокого знавця і дослідника світової літератури, про «щочетвергові чаювання», куди Олексій Володимирович радо запрошував студентів.

Завідувач кафедри світової літератури, професор Лідія Мацевко-Бекерська наголосила на пошануванні наукових, дослідницьких та педагогічних традицій кафедри, що простує до свого 80-річного ювілею. У форматі проведення Міжнародних Чичерінських читань кафедра оберігає дух глибокого розуміння літератури, бажання її пізнавати й осмислювати, а також прагне залучати студентів до розуміння та дослідження класики світового письменства і сучасної світової літератури.

До привітань, адресованих Яремі Кравцю з нагоди особистого ювілею та виходу у світ задуманої ним праці-присвяти, долучилися викладачі кафедри світової літератури (д.ф.н. Ольга Бандровська, доценти Ірина Кушнір, Ірина Сенчук і асистент Ольга Маєвська), заступники декана факультету іноземних мов Олексій Сафроняк та Ольга Іващишин, завідувач кафедри класичної філології Богдан Чернюх, доцент кафедри перекладознавства і контрастивної лінгвістики ім. Г. Кочура, Вчений секретар Університету Ольга Грабовецька, директор Наукової бібліотеки Львівського університету Василь Кметь, керівник інформаційно-аналітичного і профорієнтаційного центру Леся Бартіш.

Особлива академічна атмосфера презентації стала можливою завдяки директорові Музею історії Університету Юрієві Гудимі, який ретельно опрацьовує архівні матеріали, зберігає цінні документи, світлини та рукописи професора Олексія Чичеріна.

Звертаючись до учасників презентації, упорядник видання та автор переднього слова Ярема Кравець обрав цитату із виступу професора Чичеріна: «Для вченого нема погаслого минулого». Вочевидь, саме завдяки невичерпній любові професора до літератури, його натхненній та наполегливій праці розвивається сучасна школа дослідження світової літератури у Львівському національному університеті імені Івана Франка. Завдяки виданим працям Олексія Чичеріна минуле в історії нашого літературознавства завжди залишатиметься частиною його сучасності, частиною його думання й переживання, стане тим, що повертатиме «лінзу поляроїда» і вияскравлюватиме щоразу нові, цікаві й непересічні сторінки літератури.

Світлини: Олега Вівчарика Більше фото