Відновлено краєзнавчий музей

у Буській гімназії імені Євгена Петрушевича

при Львівському національному університеті імені Івана Франка

У Буській гімназії  відкрито відновлений краєзнавчий музей, ідея створення якого належить першому директорові гімназії В.П. Жолновичу.

Від часу заснування (1997 р.) гімназійний музей суттєво збагатив свою експозицію.

Значне місце серед експозиційних матеріалів займають археологічні знахідки, добуті під час розкопок, здійснюваних експедиціями Інституту археології Львівського національного університету імені Івана Франка під керівництвом наукового співробітника Інституту археології Університету П.М.Довганя та кандидата історичних наук Н.Я.Стеблія.

В експозиції представлені знаряддя праці, побуту від пізнього палеоліту до середини ХVІІ ст., знайдені на території м. Буська та Буського району.

До речі, у розкопках, у реставраційних роботах, а також у створенні експозицій музею саме у цій частині активну участь брали і науковці, і рядові городяни, зокрема, В.М. Конопля, науковий співробітник відділу археології Інституту українознавства ім. Івана Крип’якевича Національної академії наук України, а також члени місцевого товариства «Бужани», яке очолює житель м. Буська Зеновій Павлик.

Територіальне облаштування Буська та його околиць можна спостерігати за двома давніми картами – фон Міґа (1772 р.) та кадастровою картою (1845 р.).

Серед експонатів музею – ужиткові речі жителів Надбужжя (поч. ХХ ст.) – горщики-двійнята, гладущики, дерев’яні сандалі – довбанки, плетені з очерету бриль та сумка, дергальня для розчісування льону і конопель, ночви, магільниця, форма для масла та інші предмети побуту.Речі, які представлені в музеї, зносили гімназисти зі старих бабусиних скринь, горищ старих будинків. Таким чином, до музею потрапили і дві підшивки 1881 року журналу мод «Ваза», який видавали у Петербурзі з 1837 року.

У вітрині, присвяченій висвітленню побуту жителів Буського району поч. ХХ ст., експоновані особисті речі городян – праски, млинок для кави, підсвічник, механічний годинник, а також пляшка із пивоварні родини Бадені (із зображенням родинного герба).

Підбірка фотографій розповідає про повсякденне життя жителів Буського району 1917–1947 рр.: січові стрільці (1917, Краків); реколекція римо-католицьких священиків краю (1934); сільський ґазда та селянська родина (1934); остарбайтери в Німеччині (1943); юнаки, що були на примусових роботах у Німеччині, а згодом призвані до лав радянської армії (весна 1945); працівники Буського цегельного заводу (1947).

Одна вітрина музею представляє видатну постать доби національного відродження початку ХХ століття – Євгена Петрушевича, Президента ЗУНР, який народився у м. Буську і чиє ім’я з 1997 р. присвоєне Буській гімназії. Серед експонатів – підбірка цікавих фотографій і документів.

Відображено у музеї й одну зі сторінок українського повстанського руху часів Другої світової війни – життя і діяльність Дмитра Куп’яка, члена ОУН-УПА (псевдо Клей).

Дмитро Куп’як народився в с. Яблунівка Буського району 6 листопада 1918 р. Помер і похований у Канаді – на цвинтарі св. Володимира в Оквилі неподалік від Торонто. В експозиції представлені особисті речі Куп’яка, його книга «Спогади нерозстріляного», світлини із сімейного альбому, підручники, за якими вчився Дмитро, перебуваючи далеко від Батьківщини, книги з його особистої бібліотеки.

Усі ці речі люб’язно подарувала музеєві його дружина – Стефанія Куп’як, яка за заповітом свого чоловіка і по його смерті продовжує опікуватися Буською гімназією, надаючи стипендії найкращим гімназистам-випускникам та найкращим студентам ЛНУ ім. Івана Франка, які до вступу навчалися в Буській гімназії.

Особливо цінними експонатами у цій частині музею є книги українських письменників, видані за кордоном: збірки «Золотий бумеранг» Івана Багряного («Прометей», 1946), «Зимові дерева» Василя Стуса («Література і мистецтво», 1970), «Ґратовані сонети» Івана Світличного («Сучасність», 1977), роман Миколи Хвильового «Вальдшнепи» (“Українські вісті”, 1950).

У музеї представлена і ще одна цікава постать своєю оригінальною малярською роботою – «Портрет Д. Куп’яка (акварель)» – Микола Бідняк, лауреат Шевченківської премії, живописець, який створював свої картини, тримаючи пензель у вустах. Микола Бідняк був одним із найближчих друзів Д. Куп’яка, і саме це портретне зображення вінчає надгробок «нерозстріляного».

Одна вітрина присвячена славним жінкам, долі яких пов’язані з Буським районом: Іванка Мигаль – провідний мецо-сопрано «Метрополітен Опера» (США); лауреати Шевченківської премії сестри Байко – неперевершене жіноче тріо в українському пісенному океані; Софія Караффа-Корбут – майстриня книжкової графіки із с. Куткір Буського району. 

Відкриття оновленого музею стало можливим завдяки небайдужим людям – меценатам зі Львова, Буська, США, Канади і, звісно, учителям і учням гімназії, які доклали до цієї важливої справи працю своїх рук, душу і серце.

Центр громадських зв’язків