14 червня 2011 року

виповнилося

120 років

від дня народження

Євгена Коновальця

(1891 – 1938),

полковника Армії Української Народної Республіки,

команданта Української визвольної організації (УВО),

голови проводу Організації Українських Націоналістів (1929-1938).

Народився в с.Зашкові Жовківського району на Львівщині у вчительській родині. 1901-1909 рр. – навчався в Академічній гімназії у Львові.

З 1909 р. студіював юриспруденцію у Львівському університеті.

У складі австрійської армії брав участь у Першій світовій війні,

потрапив у полон. Після втечі з полону спільно з Р.Дашкевичем

та іншими членами Галицько-Буковинського Комітету сформував Галицько-Буковинський Курінь Січових Стрільців,  

який згодом став однією з найбоєздатніших частин Армії УНР.

23 травня 1938 р. Є. Коновалець загинув у Роттердамі (Голландія) внаслідок спецоперації,  яку здійснили органи НКВС СРСР.

Безпосереднім виконавцем убивства був співробітник НКВС

Павло Судоплатов, який передав вибухівку,

закамуфльовану підривниками НКВС під коробку цукерок із українським орнаментом як подарунок «від друзів».

Інформаційно-аналітичний і профорієнтаційний центр