Шкляр Василь Миколайович (10 червня 1951, Ганжалівка Лисянського району на Черкащині) – відомий сучасний український письменник, політичний діяч, заступник голови Національної спілки письменників України.
Навчався на філологічному факультеті Київського і завершував навчання в Єреванському університеті. Володіє вірменською мовою. Перекладає із вірменської, російської та новогрецької мов.
Творчий доробок письменника: «Перший сніг» (1977); «Живиця» (1982); «Праліс» (1986); «Ностальгія» (1989); «Тень совы» (1990); «Ключ» (1999); «Елементал» (2001); «Кров кажана» (2003); «Декамерон (українська версія твору Дж. Боккаччо, 2006); «Репетиція сатани» (2006); «Черешні в житі»; «Залишинець. Чорний ворон» (2009).
Нагороди: «Золоте перо», СЖУ (1995); «Золотий бабай» – за кращий гостросюжетний роман («Ключ», 1999); «Коронація слова-2001» – перша премія у номінації «Роман» за роман «Елементал» (2001); міжнародна премія в жанрі фантастики – «Спіраль століть» (2003).
* * *
Найбільший резонанс мав роман Василя Шкляра «Чорний ворон», який появився друком наприкінці 2009 року у видавництві «Ярославів вал» і майже одночасно під назвою «Залишенець» – у харківському «Клубі сімейного дозвілля».

У романі відтворено одну з найдраматичніших і найбільш замовчуваних сторінок української історії – боротьбу українських повстанців проти окупаційної влади у 1920-х роках.
Центр громадських зв’язків