26 липня 2011 року –

90 років від дня заснування
Українського (таємного)
університету у Львові

ДОВІДКА: Університет був заснований з ініціативи Наукового товариства імені Т. Шевченка, Товариства українських наукових викладів ім. Петра Могили та Ставропігійського інституту у Львові у відповідь на дії польської влади щодо закриття українських кафедр у Львівському університеті та заборони навчання в ньому для студентів української національності. Така заборона була зумовлена рішенням стосовно обов’язку студентів Львівського університету та Політехніки служити в польській армії.

Восени 1920 року в українських студентських організаціях львівські професори-українці почали викладати систематичні університетські курси. Керівником курсів був відомий український поет, перекладач і літературознавець Василь Щурат.

Студентський з’їзд у Львові, що відбувся в липні 1921 року, ухвалив створити приватний Український університет у складі трьох факультетів – філософського, юридичного та медичного. Згідно з цією ухвалою, було організовано університет, який з історичних праць відомий як «Український таємний університет у Львові», «Львівський український таємний університет». Його першим ректором став В. Щурат.

Наприкінці червня 1922 року завершився перший навчальний рік. Того року діяло 58 кафедр, а саме: на філософському факультеті – 26, на юридичному – 22, на медичному – 10, на технічних студіях – 8.

У 1924/1925 навчальному році на філософському факультеті викладали такі українські науковці: С. Балей, Б. Барвінський, Л. Білецький, І. Брик, М. Возняк, М. Галущинський, А. Генсьорський, Я. Гординський, Ф. Колесса, М. Кордуба, І. Крип’якевич, В. Кучер, В. Левицький, О. Макарушка, Ю. Полянський, І. Раковський, О. Роздольський, Ю. Рудницький, І. Свєнціцький, О. Тисовський, Л. Цегельський, М. Чайковський, В. Щурат та ін.

Цей український нелегальний вищий навчальний заклад у Львові проіснував з 1921 до 1925 року. Заходи національних громадсько-політичних організацій і українських депутатів польського сейму у справі легалізації діяльності університету були безуспішними. Переслідування та арешти польською поліцією студентів і професорів, відсутність матеріальної бази і нестача коштів, урядова заборона службовцям державних установ викладати в університеті та дискримінація випускників призвела до припинення діяльності Л(т)УУ.

Інформаційно-аналітичний і профорієнтаційний центр

Прес-центр