8 листопада 2011 року

виповнилося

120 років

від дня народження відомого українського прозаїка, публіциста,

драматурга, сценариста, культурно-громадського діяча

Олеся Досвітнього

(Олександра Федоровича Скрипаля-Міщенка)

(1891–1934)

Народився в багатодітній родині дрібного крамаря у повітовому містечку Вовча (тепер Вовчанськ) на Харківщині. Життя і діяльність припадають на дуже насичений подіями час, тому це позначилося на його долі. Був активним учасником Першої світової війни, революційних подій, громадянської війни та періоду становлення радянського режиму в Україні у 1920–1930-их роках. Очолював Українське товариство драматургів і композиторів. Був членом письменницьких організацій «Гарт», «ВАПЛІТЕ», «ВУСПП», а з 1932 р., після розпуску всіх літературних угруповань – членом Спілки радянських письменників. У 1924–1929 рр. був головним редактором Всеукраїнського фотокіноуправління у Харкові, одним із організаторів Ялтинської та Одеської кінофабрик.

Служба на більшовицьку ідеологічну машину не порятувала від репресій. Був арештований 1933 р.: слідчий запропонував енкаведистській «трійці» вирок – 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах, але прокурор «наполіг» на розстрілі; було ухвалено «вищу міру соціального захисту» – і письменника розстріляли у Харкові на початку березня.

Олесь Досвітній – один із найцікавіших українських прозаїків періоду «розстріляного відродження». Мав виразно індивідуальний самобутній творчий почерк та безкомпромісний погляд на дійсність та її естетичне осмислення. Залишив по собі значну творчу спадщину. Автор збірок оповідань «Тюнгуй» (інша назва – «Чжунгожень», 1924), «Новели» (1932), численних оповідань і повістей: «Алай» (1924), «Гюлле» (1926), «Нотатки мандрівника» (1929), «На плавнях», «Піймав», «Постаті», «Сірко» (1930), «На той бік» (1931), романів «Американці» (1925), «Хто» (1927), «Нас було троє» (1929), «Кварцит» (1932). Твори перекладені та видані російською, англійською, німецькою та іншими мовами світу.

Інформаційно-аналітичний і профорієнтаційний центр