Модерні технології сприяють етномузикологам у їхній діяльності

У рамках Міжнародної конференції відбулося засідання секції «Мова культури в просторі Університету» та зустріч львівських етномузикологів. У круглому столі взяли участь Володимир Пасічник, який виступив із доповіддю «Концепція етномузикознавства у педагогічній діяльності Володимира Гошовського», Вікторія Михащук із темою «Музично-стилістичні особливості весільних ладканок с. Литовеж Іваничівського району Волинської області» та Ірина Довгалюк із доповіддю «Аудіопроект «Український музичний фольклор першої половини ХХ століття».

Справді, великим здобутком львівських музикологів став аудіопроект, який побачив світ минулого тижня. Авторами якого стали І. Довгалюк, В. Петрова, І. Косяк, Л. Єгунова, В. Коваль. Фонозбірка охоплює всі періоди життя О. Роздольського – видатного українського фольклориста, науковця, педагога та етнографа. Збірка пісень репрезентує обрядові пісні, голосіння, навіть записи лірника з різних географічних локацій України. Також до диску подаються ілюстрації із життя О. Роздольського, тексти пісень, їх транскрипції. Ірина Довгалюк розповіла: «Записів пісень багато, тому є над чим працювати. А відтворити стародавні мелодії у повному звучанні дозволяють модерні технології, які сприяють у нашій діяльності». Ірина Сергіївна зокрема зазначила, що це лише перший диск, бо у львівських етномузикологів ще багато планів, серед яких і випуск лемківських пісень О. Роздольського, і фонування валиків Ф. Колесси.

Володимир Пасічник, модератор зустрічі, повідомив, що проблеми із перезаписом пісень постали ще давно, незважаючи на новітні технології й досі вони не вирішені повною мірою, бо врешті-решт дискові носії не є останнім джерелом відтворення. Та творчий вогник в очах львівських учених не погасає, оскільки вони вірять, що розвиток новітніх технологій допоможе вирішити згадані проблеми остаточно.

Цікавою була доповідь Вікторії Михащук про вже забутий такий вид весільних пісень, як ладканки, які дослідниця почала збирати у с. Литовеж Іваничівського району Волинської області. Вікторія Михащук поділилася з присутніми однією із мрій – аби розширити локацію збирання цього рідкісного виду пісень: «Важлива робота зберігати, опрацьовувати різні види обрядових пісень. Та їх потрібно не тільки збирати для себе, але й залишати записи у школах, розповідати молодому поколінню, щоб привчати дітей із малечку з повагою ставитись до народної творчості, а головне – пам’ятати їх і передавати наступним покоління».

Прес-центр