10 серпня 2011 року

виповнюється

70 років

від дня народження відомого українського поета,

перекладача, критика, журналіста, культурного та політичного діяча,

багаторічного професора

Львівського національного університету імені Івана Франка,

лауреата Шевченківської премії

Романа Лубківського

Після закінчення філологічного факультету Львівського державного університету

імені Івана Франка працював редактором у видавництві «Каменяр»,

а потім заступником головного редактора журналу «Жовтень» (від 1990 – «Дзвін»).

1980–1992 рр. очолював Львівську обласну організацію Спілки письменників України.

1990–1994 – народний депутат України.

Від 1992 – Надзвичайний і Повноважний Посол України в Чеській і Словацькій Федеративній Республіці, 1993-1995 – у Чеській Республіці.

2005–2008 – голова Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Заслужений діяч культури Польщі (1977) – за перекладацьку діяльність і популяризацію в Україні польської літератури. Лауреат премії імені Павла Тичини «Чуття єдиної родини» за збірку «Звіздар» (1979), премії імені Вітезслава Незвала Чеського літературного фонду (1984), премії імені Павола Гвєздослава за оригінальну та перекладацьку творчість, відданість культурі словацького народу (1988), Шевченківської премії за збірку поезій «Погляд вічності» (1992) та премії Ars Translationis за переклад з чеської мови віршованої трагедії В. Фріча «Іван Мазепа» (2008).

Автор поетичних збірок «Зачудовані олені» (1965), «Громове дерево» (1967), «Рамена» (1969), «Смолоскипи» (1975), «Звіздар» (1977), «Майоліка» (1985), «Словацьке літо» (1986), «Карбівня» (1987), «Серпневе яблуко» (1989), «Погляд вічності» (1990), книги літературно-критичних нарисів «Многосвіточ» (1978), книги публіцистичних роздумів «Високі райдуги» (1979) та ін.

Перекладає з болгарської, білоруської, польської, словацької, чеської, російської та інших літератур.

Інформаційно-аналітичний і профорієнтаційний центр